Саратовська губернія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саратовська губернія

Герб
Центр Саратов
Утворено 17971928
Площа 74244,8 верст (1897)
Населення 2 405 829 осіб (1897)
Попередники Саратовське намісництво
Наступники Нижньо-Волзька область

Саратовська губернія (рос. Саратовская губерния) — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії й РРФСР, що існувала протягом 17971928 рр. Центр губернії — місто Саратов.

Географія[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Карта Саратовскої губернії 1821 року
Герб губернії, затверджений Олександром II (1878)
  • 11 січня 1780 р. — було видано Указ імператриці Катерини ІІ про заснування Саратовського намісництва з північних повітів Астраханської губернії, 7 листопада того ж року вийшов Указ про відкриття Саратовського намісництва з Саратовської провінції (25 грудня 1769 р. створена Саратовська провінція Астраханської губернії)[3].
  • 3 лютого 1781 р. відбулося врочисте відкриття Саратовського намісництва за участю прибулого з Астрахані губернатора генерал-поручика Якобі та єпископа Антонія[4].
  • 23 серпня 1781 р. — Указом імператриці були затверджені герби намісницького міста Саратова й повітових міст Саратовського намісництва (Аткарська, Балашова, Вольська, Камишина, Кузнецька, Петровська, Сердобська, Хвалинська й Царицина)[5].
  • У 1796 р. з 41 намісництва, утворених Катериною ІІ, її сином були скасовані 8, у тому числі указом імператора Павла I від 12 грудня 1796 р. було скасовано Саратовське намісництво, а його повіти розподілені між Пензенською й Астраханською губерніями[6]. Указом від 5 березня 1797 р. Пензенська губернія була перейменована в Саратовську губернію й губернським містом визначений Саратов[7]. Указом від 11 жовтня 1797 р. із Саратовської губернії були виділені повіти до складу Тамбовської, Ніжегородської й Симбірської губерній[8], із частини, що залишився, Саратовській губернії Указом від 9 вересня 1801 р. була виділена Пензенська губернія[9].
  • У 1802 р. Новохоперський повіт відійшов до Воронезької губернії, а Черноярський повіт — до Астраханської губернії.
  • У 1835 р. були утворені три нові повіти — Миколаївський, Новоузенський і Царевський. У 1851 р. Царевський повіт був переданий в Астраханську губернію, а Миколаївський і Новоузенський повіти — у новостворену Самарську губернію.
  • Указом від 5 липня 1878 р.[10]був затверджений герб Саратовської губернії з описом:
У лазурному щиті, три срібні стерляді, вміщені у вигляді вилоподібного хресту. Щит увінчаний Імперською короною й оточений золотим дубовим листям, з'єднані Андріївською лентою.
  • У 1918 р. частину території губернії було включено до складу новоствореної автономної області німців Поволжя.
  • У 1919 р. частина Камишинського (повернута у 1920 р.) і Царицинський повіти передані знову утвореній Царицинській губернії. До складу губернії увійшли із Самарської губернії Миколаївський повіт, ще й частина Новоузенського повіту.
  • У 1920 р. за рахунок розукрупнення Новоузенського повіту утворені Дергачевський повіт і Покровський повіти.
  • У 1921 р. за рахунок розукрупнення Аткарського повіту утворений Єланський повіт.
  • У 1922 р. Покровський повіт був переданий до автономної області німців Поволжя.
  • У 1923 р. був скасований Хвалинський повіт, його територія розділена між Вольським і Кузнецьким повітами. Ліквідовані Дергачевський повіт за рахунок укрупнення Новоузенського повіту, і Єланський повіт із приєднанням його до Аткарського повіту.
  • 21 травня 1928 р. — Постановою ВЦВК Саратовська губернія була скасована, і її територія включена до Нижньо-Волзької області.

Адміністративній поділ губернії[ред. | ред. код]

З 1851 р. до 1918 р. до складу губернії входило 10 повітів:

повіти повітове місто Площа,
верст²
Населення[11]
(1897), осіб
1 Аткарський Аткарськ (7 300 осіб) 10 999,8 289 813
2 Балашовський Балашов (10 309 осіб) 10 440,9 311 704
3 Вольський Вольськ (27 058 осіб) 4 939,0 184 561
4 Камишинський Камишин (16 264 осіб) 10 911,5 307 493
5 Кузнецький Кузнецьк (20 473 осіб) 4 627,5 178 356
6 Петровський Петровськ (13 304 осіб) 6 509,6 222 070
7 Саратовський Саратов (137 147 осіб) 7 018,2 332 860
8 Сердобський Сердобськ (7 381 осіб) 6 477,4 224 782
9 Хвалинський Хвалинськ (15 127 осіб) 5 525,6 192 718
10 Царицинський Царицин (55 186 осіб) 6 795,3 161 472

Населення губернії[ред. | ред. код]

Національний склад даної губернії у 1897 р.[12]:

Повіт росіяни німці українці мордва татари чуваші
Губернія у цілому 76,7 % 6,9 % 6,2 % 5,1 % 3,9 %
Аткарський 81,2 % 5,1 % 13,4 %
Балашовський 86,5 % 13,2 %
Вольський 94,5 % 1,7 % 1,7 % 1,3 %
Камишинський 44,5 % 40,3 % 15,0 %
Кузнецький 61,8 % 16,0 % 19,8 % 2,2 %
Петровський 72,4 % 20,0 % 5,6 %
Саратовський 86,2 % 6,7 % 3,0 % 2,4 %
Сердобський 99,7 %
Хвалинський 56,0 % 20,3 % 20,5 % 3,0 %
Царицинський 87,1 % 2,2 % 7,9 % 1,1 %

Керівництво губернії[ред. | ред. код]

У різні періоди управління губернією здійснювали посадовці: генерал-губернатори, правителі намісництва, губернатори, віце-губернатори.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тархов С.А. Изменение АТД России за последние 300 лет. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 11 липня 2012.  (рос.)
  2. Всесоюзная перепись населения 1926 г. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 11 липня 2012.  (рос.)
  3. Полное собрание законов Российской империи, Т.XXI, № 15080 (рос.)
  4. Полное собрание законов Российской империи, Т.XXI, № 15126 (рос.)
  5. Полное собрание законов Российской империи, Т.XXI, № 15215 (рос.)
  6. Полное собрание законов Российской империи, Т.XXII, № 17634 (рос.)
  7. Полное собрание законов Российской империи, Т.XXII, № 17876 (рос.)
  8. Полное собрание законов Российской империи, Т.XXII, № 18199 (рос.)
  9. Полное собрание законов Российской империи, Т.XXII, № 20004 (рос.)
  10. Полное собрание законов Российской империи, Т.LIII, № 58684 (рос.)
  11. «Демоскоп Weekly», Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. [Архівовано 2013-12-31 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей [Архівовано 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • «Памятная книжка Саратовской губернии», изд. «Саратовский Губернский Статистический комитет» (Саратовское губернское правление), г. Саратов, 1858—1916 гг. (рос.)
  • Список населённых мест Саратовской губернии на 1911 год, г. Саратов, Земская типография (рос.)
  • Саратовская губерния, первая всеобщая перепись населения 1897 года, Н. А. Тройницкий, Центральный статистический комитет МВД, С.-Петербург, 1904 г. (рос.)
  • Саратовская губерния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]