Саша Гітрі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саша Гітрі
фр. Sacha Guitry
Дата народження 21 лютого 1885(1885-02-21)[1][2][…]
Місце народження Санкт-Петербург, Російська імперія[4][1]
Дата смерті 24 липня 1957(1957-07-24)[1][2][…] (72 роки)
Місце смерті Париж[4]
Поховання Цвинтар Монмартр
Громадянство  Франція[5]
Професія сценарист, драматург, кінорежисер, театральний режисер, лібретист, актор театру, кіноактор, автор, режисер
Alma mater ліцей Жансон-де-Саї
Член у Гонкурівська академія
IMDb ID 0347589
Автограф
Нагороди та премії
Командор ордена Почесного легіону
Командор ордена Почесного легіону
Командор ордена святого Карла
q: Висловлювання у Вікіцитатах
Саша Гітрі у Вікісховищі

Саша Гітрі (фр. Sacha Guitry, повне ім'я: Александр Жорж-П'єр Гітрі (Alexandre Georges-Pierre Guitry); нар. 21 лютого 1885(18850221), Санкт-Петербург — пом. 24 липня 1957, Париж) — французький актор, режисер, драматург, сценарист. Один з найвідоміших французьких кінорежисерів 1930—1950-х років.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син відомого в Російській імперії комедійного актора Люсьєна Гітрі (1860—1925). Люсьєн назвав сина на честь хрещеного батька, яким був російський імператор Олександр III. Сім'я Гітрі була знайома з такими відомими французькими діячами культури, як Жуль Ренар і Едмон Ростан. З п'яти років Саша Гітрі грав на сцені, з 1914-го — у трупі свого батька. Автор низки п'єс, оперет, які сам ставив, грав у них і значну частину екранізував. З розвитком кінематографу (особливо звукового) дедалі більше уваги приділяв кіномистецтву, хоча як драматург і комедіограф писав багато творів і для театру. Уперше знявся в кіно 1917 року («Роман любові та пригод», фр. Un roman d'amour et d'aventures). Перший фільм поставив 1919 року — «Наші».

Найвідоміші фільми за участю Гітрі: «Пастер» (1935) і «Роман шулера» (фр. Le roman d'un tricheur, 1936). «Роман шулера» створено на основі власної повісті, комедія оповідає про проворного шахрая, ошуканця, який після багатьох пригод вирішив виправитися. Гітрі показав у фільмі численні задоволення та дилеми, які пропонує життя, а головне смислове навантаження падає на монологи головного героя (цю роль зіграв Гітрі). Згодом американський режисер Орсон Веллс визнав, що свій знаменитий фільм «Громадянин Кейн» (1941) створив під впливом фільму Гітрі.

Як режисер поставив, зокрема, картини «Якби мені розповіли про Версаль» (1956) і «Вбивці та злодії» (1956).

Кінокритик Жак Лурселль назвав Сашу Гітрі одним із найкращих французьких кінорежисерів звукової епохи.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Саша Гітрі у гримі Моцарта, 1926
Сценарист, режисер та продюсер
Рік Назва українською Оригінальна назва Сценарист Режисер Продюсер
1915 Наші Ceux de chez nous Так Так
1918 Роман про кохання і пригоди Un roman d'amour et d'aventures Так
1931 Біле і чорне Le blanc et le noir Так
1935 Пастер Pasteur Так Так
1935 Удачі! Bonne chance! Так Так
1936 Новий заповіт Le nouveau testament Так Так
1936 Роман шулера Le roman d'un tricheur Так Так
1936 Мій батько був правий Mon père avait raison Так Так
1936 Помріємо... Faisons un rêve... Так Так
1937 Перлини корони Les perles de la couronne Так Так
1937 Дезіре Désiré Так
1938 Кадриль Quadrille Так Так
1938 Пройдемося по Єлисейських Полях Remontons les Champs-Élysées Так Так
1939 Жили собі дев'ять холостяків Ils étaient neuf célibataires Так Так
1942 Дивовижна доля Дезіре Кларі Le destin fabuleux de Désirée Clary Так Так
1943 Подаруй мені твої очі Donne-moi tes yeux Так Так
1943 Малібран La Malibran Так Так
1944 Від Жанни д'Арк до Філіппа Петена De Jeanne d'Arc à Philippe Pétain Так
1947 Комедіант Le comédien Так Так
1948 Кульгавий диявол Le diable boiteux Так Так
1949 У двох голубок Aux deux colombes Так Так
1949 Toa Toâ Так Так
1950 Скарб Кантенака Le trésor de Cantenac Так Так
1950 Ти врятував мені життя Tu m'as sauvé la vie Так Так
1951 Дебюро Deburau Так Так
1951 Адемар, або Іграшка долі Adhémar ou le jouet de la fatalité Так
1951 Отрута La Poison Так Так
1952 Я був ним три рази Je l'ai été trois fois Так Так
1952 Життя порядної людини La vie d'un honnête homme Так Так
1953 Якби мені розповіли про Версаль Si Versailles m'était conté Так Так Так
1954 Наполеон Napoléon Так Так
1955 Якби нам розповіли про Париж Si Paris nous était conté Так Так
1956 Убивці та злодії Assassins et voleurs Так Так
1957 Три чоботи — пара Les 3 font la paire Так Так
1958 Життя удвох La vie à deux Так
1960 Злодій Au voleur! Так
Актор
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1918 ф Роман про кохання і пригоди Un roman d'amour et d'aventures Жан Сарразен / Жак Сарразен
1924 ф Провидець La voyante
1926 кф Дама з камеліями Camille Манша і Зарагоса
1935 ф Пастер Pasteur Луї Пастер
1935 ф Удачі! Bonne chance! Клод
1936 ф Новий заповіт Le nouveau testament лікар Марселін
1936 ф Роман шулера Le roman d'un tricheur
1936 ф Мій батько був правий Mon père avait raison Шарль Белланже
1936 ф Помріємо... Faisons un rêve... коханець
1937 ф Перлини корони Les perles de la couronne Баррас / Наполеон III
1937 ф Дезіре Désiré Дезіре
1938 ф Кадриль Quadrille Філіпп де Моранн
1938 ф Пройдемося по Єлисейських Полях Remontons les Champs-Élysées учитель Людовика XV
1939 ф Жили собі дев'ять холостяків Ils étaient neuf célibataires Жае Лекуйє
1942 ф Дивовижна доля Дезіре Кларі Le destin fabuleux de Désirée Clary Наполеон I
1943 ф Подаруй мені твої очі Donne-moi tes yeux Франсуа
1943 ф Малібран La Malibran Ежен Малібран
1944 ф Від Жанни д'Арк до Філіпа Петена De Jeanne d'Arc à Philippe Pétain оповідач
1947 ф Комедіант Le comédien Люсьєн Гітрі, камео
1948 ф Кульгавий диявол Le diable boiteux Талейран
1949 ф У двох голубок Aux deux colombes метр Жан-П'єр Волтер
1949 ф Тоа Toâ Мішель Денуаї
1950 ф Ти врятував мені життя Tu m'as sauvé la vie барон де Сен-Рамбер
1951 ф Дебюро Deburau Жан-Гаспар Дебюро / камео
1952 ф Я був ним три рази Je l'ai été trois fois Жан Ренневаль
1953 ф Якби мені розповіли про Версаль Si Versailles m'était conté Людовик XIV
1954 ф Наполеон Napoléon Шарль Моріс де Талейран
1955 ф Якби нам розповіли про Париж Si Paris nous était conté Людовик XI

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]