Святий Дніпро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Обкладинка компакт-диску Sacred Dnipro Oratorio, Canadian Ukrainian Opera Association's live performance. Автор музики Валерій Кікта. Диригент Володимир Колесник, Toronto Symphony Orchestra Players, the Lysenko Opera Chorus and the Dnipro Choir. Солісти, Svitlana Sekh, Eileen O'Dwyer-Turner, Lary Benson, Леонід Скірко

«Святий Дніпро» — ораторія, яку за проектом Володимира Колесника в 1992 написав композитор Валерій Кікта. Лібрето Софії Майданської

Ораторія створена до 40-річчя едмонтонського хору «Дніпро».

Ораторія виконувалася в Канаді (Едмонтон, 1993; Торонто, 1996[1]) й Україні (Київ, 2001).

У тексті використано цитати з «Літопису Руського» («Повість минулих років»), «Слова о полку Ігоревім», а також із «Похвали Дніпру» Феофана Прокоповича. За задумом авторів, одинадцять частин «літопису» відбивають основні віхи історії Русі-України. Дніпро стає уособленням Вічної ріки, яка з геофізичного поняття переростає в символ Духовного джерела.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ “Oratio Sacred Dnipro” (англійською) . Хор Дніпро :: Ukrainian Dnipro Ensemble of Edmonton. Архів оригіналу за 2 квітня 2018. Процитовано 1 квітня 2018.
  2. ↑ Петро Бродський (1 лютого 2001). За пультом з музикою в руках - Новини кіно, театру, мистецтва, музики, літератури. dt.ua. Процитовано 18 травня 2018.

Література[ред. | ред. код]

  1. Ораторія С. Майданської й В. Кікти «Святий Дніпро» у виконанні Едмонтонського хору «Дніпро» / О. Ножак // Наукові записки [Національного університету «Острозька академія»]. Історичні науки. — 2007. — Вип. 9. — С. 308—316. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoai_2007_9_38
  2. Бей Микола. Про Майданську, її лібретто ораторії «Святий Дніпро» та ще дещо // Україна і світ (Канада). — 1996. — 14-20 лют. — С. 10.
  3. Загайкевич Марія. Музичний літопис боротьби й звитяги // Культура і життя. — 2001. — 8 трав. — С. 3.
  4. Івасюк Оксана. «…Відчув мою долоню біля серця» // Молодий буковинець. — 1998. — 11 верес. — С. 6.
  5. Китайгородська Віра. «Моя орбіта — довкола Буковини»: Відтінки літературно-філософського портрета // Буковинське віче. — 1997. — 14 черв. — С. 3.
  6. Лобовик Ірина. Софія Майданська: «Ще довго нам даватиметься взнаки холопський синдром…» // Березіль. — 1995. — № 5-6. — С. 3-24.
  7. Майданська-Ілюк Одарка: «Пам'ятаю!» // Слово Просвіти. — 2002. — 12—18 квіт. — С. 9.
  8. Майданська Софія. А нас багато… // Вісті з України. — 1993. — № 43. — С. 10.
  9. Майданська Софія. Літописець // Сучасність. — 2000. — № 11. — С. 141—144.
  10. Майданська Софія. Провінційність — то поняття, знегативлене імперією… (Інтерв'ю вела Ірина Садова) // Буковинський журнал. — 1995. — № 3—4. — С. 74-80.
  11. Майданська Софія. 10 років у моїй долі // Українське слово. — 2001. — № 1. — С. 1.
  12. Українська літературна енциклопедія: В 5 т. / За ред. І. Дзеверіна. — Т. 3: К–Н. — К.: «Укр. енциклопедія» ім. М. Бажана, 1995. — С. 256.
  13. Шум Аріядна. Ораторіальний літопис «Святий Дніпро» // Гомін України (Канада). — 1996. — 17 квіт. — С. 7.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Святий_Дніпро&oldid=35013172