Єпіфаній Кіпрський
| Єпіфаній Кіпрський | |
|---|---|
 | |
| Народився |
315[1][2] Єлевферополь |
| Помер |
травень 403 Середземне море |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | священнослужитель, письменник |
| Відомі учні | John disciple of Epiphaniusd |
| Знання мов | іврит, койне, коптська, латина, сирійська і давньогрецька[3] |
| Magnum opus | Панаріон і Chronicled |
| Посада | єпископ і Arzobispo de Nova Justiniana y Todo Chipred |
| Конфесія | католицька церква |
Святий Єпіфаній Кіпрський або Саламінський (дав.-гр. Ἐπιφάνειος Κύπρου; 310–403) — палестинський святий, монах, єпископ міста Саламін на Кіпрі (нині передмістя Фамагусти), письменник, богослов-полеміст. Один з ранніх Отців Церкви, який прославився шаленими викриванням єресей, одним з головних джерел, яких він вважав вчення Орігена. Погляди його складалися під впливом аскетів Єгипту та Палестини, під час найгарячішої боротьби Церкви з аріанством, в якій і сам Єпіфаній брав діяльну участь.
Біографія[ред. | ред. код]
Святий Єпіфаній народився 310 року у місті Елевтерополь (Палестина). Згодом навчався в Александрії Єгипетській. Бажаючи глибоко дослідити Святе Письмо, він вивчив грецьку, юдейську, коптську, арамейську мови та латину, часто відвідував різних пустельників, а скоро і сам постригся в ченці. 333 року він був висвячений на священика, а незабаром збудував монастир.
Єпіфаній мужньо ставав на захист святої віри і засуджував єресі, які розбивали єдність Христової Церкви. 367 року його обрали єпископом міста Саламін на Кіпрі. 403 року Єпіфаній помер у віці 93 років.
Згідно з церковним переданням, воскресив мертвого сина язичника[4].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Святий Єпіфаній Кипрський. Фрагмент мозаїки собору Св. Софії в Києві. 40-і ггрр. XI ст. -
Св. Єпіфаній Кіпрський. Розпис кафолікону монастиря прп. Діонісія на Афоні. 1547 р. -
Св. Єпіфаній Кіпрський. Ікона. Поч. XVIII ст. (ДІМ) -
Св. Єпіфаній Кіпрський. Фрагмент розпису апсиди церкви Ескі-Гюмюш, Каппадокія. 2-а або 3-а четв. XI ст.
Пам'ять — 25 травня.
Творчість[ред. | ред. код]
Боротьба з єресями становить зміст творів: «Анкорат»(грец. ανκύρωτος, якір) (376 рік), де розкривається православна наука про Пресвяту Трійцю та багато іншого, «Панаріон» (грец. πανάριον — аптека, ящик з ліками), у якому описуються і спростовуються 20 єресей дохристиянських і 80 християнських (374–377 роки). Крім того, він склав свого роду енциклопедії «Про міри і ваги», «Про дванадцять каменів». Твори Єпіфанія є важливим джерелом дослідження релігійної думки IV ст. і поглядів неортодоксальних письменників, твори яких були знищенні.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118682229 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Житие святого отца нашего Епифания, архиепископа Кипрского [Архівовано 29 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Gesamtindex zu Epiphanius Ancoratus, Panarion Haeresium und De fide. Hrsg. von Christoph Markschies, bearb. von Arnd Rattmann. de Gruyter, Berlin 2004, ISBN 3-11-017904-0. (нім.)
|
Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про святого або святу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
