Святий Миколай (фрегат, 1790)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Святий Миколай»
«Святой Николай»
Барельєф на Флотському бульварі м. Миколаєва
Служба
Тип/клас фрегат
Держава прапора Російська імперія
Належність Чорноморський флот
Корабельня Миколаївське Адміралтейство
Закладено 1790
Спущено на воду 1790
Введено в експлуатацію 1790
Виведений зі складу флоту 1802
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1840 т
Довжина 46,75 м
Ширина 12,96 м
Осадка 6 м
Технічні дані
Екіпаж 437 чоловік
Озброєння
Артилерія 44 гармати (проект) / 50 гармат (встановлено)

«Святий Миколай» — 44-гарматний вітрильний фрегат Чорноморського флоту Російської імперії. Перший корабель, збудований на Миколаївському Адміралтействі.

Будівництво і озброєння[ред. | ред. код]

Корабель було закладено на Миколаївському адміралтействі 5 січня 1790 року. Свою назву отримав на честь взяття російськими військами турецької фортеці Очаків 6 (19) грудня 1788 року — в день Святого Миколая. Будівельники — корабельні майстри О. П. Соколов та І. Должніков.

25 серпня 1790 року корабель був спущений на воду, про що М. Л. Фалєєв доповідав Г. О. Потьомкіну:

«Цього числа о шостій годині після опівдня корабель «Святий Миколай» при зібранні членів Адміралтейського Правління та багато чисельного народу … спущений благополучно …»

По цьому корабель було встановлено на камелі й відбуксировано до Очакова для озброєння. Під час озброєння замість 44 проектних гармат було встановлено 50.

Бойовий шлях[ред. | ред. код]

Після озброєння корабель під командуванням капітана II рангу М. Л. Львова 29 листопада 1790 року прибув до Севастополя, де був включений до ескадри адмірала Ф. Ф. Ушакова.

Російсько-турецька війна (1787—1792)[ред. | ред. код]

10 липня 1791 року в складі ескадри контр-адмірала Ф. Ушакова вийшов у Чорне море на пошук турецького флоту. Наступного дня поблизу Балаклави виявлено супротивника, якому в ніч на 16 липня вдалось втекти від переслідування, уникнувши бою. 19 липня ескадра повернулась до Севастополя.

29 липня 1791 року «Святий Миколай» у складі ескадри вирушив до румелійських берегів. 31 липня корабель брав участь в бою поблизу мису Каліакрія. В цьому бою командир корабля М. Л. Львов отримав поранення в шию та ліве плече, за що був нагороджений золотою шпагою «За хоробрість».

Потому в складі ескадри крейсував поблизу Варни доки 20 серпня 1791 року не повернувся до Севастополя.

Протягом 1792–1793 років перебував у Севастополі. У 1793 році переведений до класу фрегатів. У 1794–1797 роках та у травні 1798 року знаходився в практичних плаваннях у Чорному морі.

Участь у війні з Францією 1798–1800[ред. | ред. код]

13 серпня 1798 року в складі ескадри віце-адмірала Ф. Ушакова фрегат «Святий Миколай» вийшов із Севастополя у Середземне море для участі у спільних діях з турецьким флотом проти французької ескадри.

20 вересня об'єднана російсько-турецька ескадра пройшла через Дарданели, 30 вересня підійшла до острова Церіго й бомбардувала фортецю Капсала, змусивши французів капітулювати 1 жовтня.

13 жовтня ескадра підійшла до острова Занте й наступного дня захопила його. «Святий Миколай» доправив полонених французів з Занте до Константинополя. 9 листопада 1798 року ескадра підійшла до Корфу й заблокувала фортецю з моря. 18 лютого 1799 року «Святий Миколай» брав участь в штурмі Корфу, обстрілюючи батарею № 2 на о. Відо та висадивши десант.

15 квітня 1799 року в складі загону кораблів під командуванням капітана II рангу А. Сорокіна вийшов з Корфу для ведення бойових дій поблизу південних берегів Італії. 5 травня висадив десант у Барі.

3 серпня в складі ескадри увійшов до Мессіни, проте 19 серпня у складі загону Сорокіна відокремився від ескадри й 25 серпня увійшов до Неаполя для підтримки десантного загону капітана II рангу Г. Г. Беллі.

На прохання неаполітанського уряду з дозволу імператора Олександра I перебував у Неаполі до 1802 року.

За час бойових походів корпус судна прогнив, тому з нього було знято озброєння й 26 липня 1802 року продано за 11 460 дукатів. Гармати та екіпаж фрегату «Святий Миколай» завантажено на фрегат «Михаїл» і транспорти для повернення в Росію.

Командири корабля[ред. | ред. код]

Період командування Військове звання Командир корабля
17901791 капітан II рангу М. Л. Львов
17921793 капітан I рангу Ф. А. Ахматов
17941797 капітан-лейтенант П. О. Данилов
17981802 капітан II рангу П. П. Марін

Посилання[ред. | ред. код]