Свєтлічний Леонід Стович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Світличний.
Леонід Стович Свєтлічний
Народився 25 грудня 1950(1950-12-25) (73 роки)
Севастополь
Місце проживання Київ, раніше Севастополь
Країна Україна Україна
Alma mater Сімферопольський державний університет
Галузь гідробіологія, морська біологія, екологія, зоологія, фізіологія, етологія, морфологія, біомеханіка, карцинологія
Заклад Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України, раніше Інститут біології південних морів імені О. О. Ковалевського НАН України
Вчене звання старший науковий співробітник
Науковий ступінь кандидат біологічних наук

Леонід Стович Свєтлічний (Світличний) — український гідробіолог і зоолог, фахівець з фізіології, екології та поведінки планктонних веслоногих ракоподібних, кандидат біологічних наук (1983), провідний науковий співробітник Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України. Автор понад 180 наукових праць, зокрема монографій і довідників, причому значна частина статей опублікована у провідних міжнародних виданнях, таких як «Journal of Experimental Biology[en]», «Journal of Plankton Research[en]», «Marine Biology[en]» тощо.

Станом на 2022 рік має одні з найвищих наукометричних показників серед гідробіологів і зоологів України[1]: індекс Гірша 14 у Scopus (608 цитувань, 45 документів)[2] і 21 у Google Scholar (1440 цитувань)[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Протягом 1968—1975 років навчався на біологічному факультеті Сімферопольського державного університету (згодом Таврійський національний університет, Крим). Одночасно з цим з 1968 року почав працювати лаборантом у відділі планктону Інституту біології південних морів АН УРСР у Севастополі, де продовжив роботу після закінчення університету. У 1982 році захистив кандидатську дисертацію «Биомеханические аспекты парения и плавания копепод» за спеціальністю «гідробіологія» у вченій раді Інституту біології південних морів і отримав відповідний ступінь 1983 року. З 1986 року — старший науковий співробітник відділу фізіології тварин і біохімії цього ж закладу. У 2006 році отримав звання старшого наукового співробітника. З 2014 року — провідний науковий співробітник відділу фізіології тварин і біохімії Інституту біології південних морів імені О. О. Ковалевського НАН України. Пропрацював у цій установі близько 48 років. З початку 2017 року працює у Києві провідним науковим співробітником відділу фауни та систематики безхребетних Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України.[4]

Експедиції[ред. | ред. код]

Турецьке науково-дослідне судно «Bilim» («Bilim-2»)[en], в експедиціях на борту якого брав участь Л. С. Свєтлічний

У 1974—2018 роках брав участь у 15 тривалих наукових експедиціях у Атлантичний та Індійський океани, Середземне та Чорне моря на борту науково-дослідних суден «Академік Ковалевський», «Професор Водяницький», «Михайло Ломоносов» (Україна, науковий флот НАН України і раніше АН УРСР), «Bilim» («Bilim-2»)[en] (Туреччина) та «Knorr[en]» (США). Також учасник понад 30 дослідницьких рейсів на борту менших науково-дослідних суден в Чорне та Мармурове моря.[4]

Участь у міжнародних проєктах[ред. | ред. код]

Протягом 1996—2019 років брав участь у 9 великих міжнародних науково-дослідних проєктах, переважно українсько-турецьких, зокрема за підтримки НАТО і ЄС, щодо вивчення різних екологічних аспектів Чорного та Мармурового морів. Зокрема в 3 з цих 9 проєктів Л. С. Свєтлічний був співкерівником. В рамках їх виконання, окрім іншого, здійснив близько 20 наукових візитів у науково-дослідні установи Туреччини, а також у 2007—2009 роках два візити до морської біологічної станції Університету Саленто[en] (Італія).[4]

Наукові дослідження[ред. | ред. код]

Рачок Pontella mediterranea, один з об'єктів досліджень Л. С. Свєтлічного на фото його авторства

З початкових етапів роботи більшість досліджень Л. С. Свєтлічного присвячена вивченню різноманітних аспектів локомоції веслоногих ракоподібних (копепод), зокрема з позицій фізіології, екології, етології, морфології, біомеханіки та кінематики. Найбільше в якості модельного об'єкту в цих дослідженнях Л. С. Свєтлічний використовував рачка Calanus helgolandicus[en] (C. euxinus), також Pseudocalanus elongatus[en], Acartia clausi[en], Anomalocera patersoni, Pontella mediterranea, Paracalanus parvus[en], Oithona nana тощо. В таких дослідженнях Л. С. Свєтлічний вперше встановив низку аспектів локомоторної активності копепод, зокрема деякі їх стратегії втечі від хижаків, а також вперше встановив параметри локомоції для декількох видів копепод, тощо. Ці дослідження Л. С. Свєтлічного стали основою для декількох його фундаментальних і узагальнюючих праць.[5][6][7][8][9]

Для дослідження параметрів локомоції копепод Л. С. Свєтлічний зокрема винайшов, сконструював і запатентував два оригінальні прилади.[10]

Також вивчає вплив зміни таких факторів як солоність води, температура води та концентрація кисню у воді на життєдіяльність планктонних копепод, зокрема на їх життєві цикли.[11][12][13][14]

Значну увагу Л. С. Свєтлічний приділяє вивченню інвазивних видів та їх фізіологічним і екологічним особливостям за межами природних ареалів, окрім копепод[12][15][16][14][17] також і їх ворогів — реброплавів Beroe ovata та Mnemiopsis leidyi, інтродукованих до Чорного моря[18][19][20].

Брав участь у загальній інвентаризації видового складу планктонних копепод Чорного моря, опублікованій 2014 року.[21]

З 2018 року одним з напрямків досліджень Л. С. Свєтлічного є вивчення фізіологічних аспектів поїдання деякими видами копепод мікропластику.[22][23]

Деякі найважливіші наукові праці[ред. | ред. код]

  • Светличный, Л. С., Загородняя, Ю. А., Степанов, В. Н. 1977. Биоэнергетика веслоногого рачка Pseudocalanus elongatus (Воеск) в период миграции. Биология моря, 6: 41—49.
  • Степанов, В. Н., Светличный, Л. С. 1981. Исследования гидромеханических характеристик планктонных копепод. Киев: Наукова думка, 126 с.
  • Светличный, Л. С. 1986. Реакция избегания у веслоногого рачка Calanus helgolandicus. Зоологический журнал, 65 (4): 506—515.
  • Светличный, Л. С. 1987. Скорость, сила и энергозатраты при движении копепод. Океанология, 27 (4): 497—502.
  • Светличный, Л. С. 1988. Соотношение параметров локомоции и размеров тела при бросковом плавании копепод. Журнал общей биологии, 49 (3): 401—408.
  • Светличный, Л. С. 1991. Киносъемка, тензометрия и энергетическая оценка плавательных движений ротовыми конечностями Calanus helgolandicus (Crustacea, Copepoda). Зоологический журнал, 70 (3): 23—29.
  • Svetlichny, L. S., Hubareva, E. S., Erkan, F., Gucu, A.G. 2000. Physiological and behavioral aspects of Calanus euxinus females (Copepoda, Calanoida) during vertical migration. Marine Biology[en], 137: 963—971.
  • Svetlichny, L. S., Hubareva E. S. 2002. The effect of oxygen concentration on metabolism and locomotory activity of Moina micrura (Cladocera) cultured under hypo- and normoxia. Marine Biology[en], 141: 145—151.
  • Svetlichny, L. S., Abolmasova, G. I., Hubareva, E. S., Finenko, G. A., Bat, L., Kideys, A. E. 2004. Respiration rates of Beroe ovata in the Black Sea. Marine Biology[en], 145 (3): 585—593.
  • Svetlichny, L. S., Hubareva, E. S. 2005. The energetics of Calanus euxinus: locomotion, filtration of food and specific dynamic action. Journal of Plankton Research[en], 7: 671—682.
  • Svetlichny, L., Hubareva, E. 2009. Energy allocation and development patterns in Calanus euxinus (Copepoda). In: Trophic Relationships and Food Supply of Heterotrophic Animals in the Pelagic Ecosystem of the Black Sea. Istanbul, Turkey: 36—98.
  • Svetlichny, L., Hubareva, E. 2014. Salinity tolerance of alien copepods Acartia tonsa and Oithona davisae in the Black Sea. Journal of Experimental Marine Biology and Ecology[en], 461: 201—208.
  • Svetlichny, L., Hubareva, E., Isinibilir, M. 2017. Comparative trends in respiration rates, sinking and swimming speeds of copepods Pseudocalanus elongatus and Acartia clausi with comments on cost of brooding strategy. Journal of Experimental Marine Biology and Ecology[en], 488: 24—31.
  • Svetlichny, L., Larsen, P., Kiørboe, T. 2018. Swim and fly: escape strategy in neustonic and planktonic copepods. Journal of Experimental Biology[en], 221 (2): 1—9.
  • Svetlichny, L., Hubareva, E., Isinibilir, M. 2018. Temperature, salinity and oxygen concentration in life history traits of the Black Sea copepods. In: Trends in Copepod Studies — Distribution, Biology and Ecology. New York: Nova Science Publishers: 173—218.
  • Svetlichny, L., Hubareva, E., Khanaychenko, A., Uttieri, M. 2019. Response to salinity and temperature changes in the alien Asian copepod Pseudodiaptomus marinus introduced in the Black Sea. Journal of Experimental Zoology[en] Part A: Ecological and Integrative Physiology, 331 (8): 416—426.
  • Svetlichny, L., Larsen, P., Kiørboe, T. 2020. Kinematic and dynamic scaling of copepod swimming. Fluids, 68 (5): 1—28.
  • Svetlichny, L., Hubareva, E., Uttieri, M. 2021. Ecophysiological and behavioural responses to salinity and temperature stress in cyclopoid copepod Oithona davisae with comments on gender differences. Mediterranean Marine Science[en], 22 (1): 80—101.
  • Svetlichny, L., Isinibilir, M., Mykitchak, T., Eryalçın, K.M., Türkeri, E. E., Yuksel, E., Kideys, A.E. 2021. Microplastic consumption and physiological response in Acartia clausi and Centropages typicus: Possible roles of feeding mechanisms. Regional Studies in Marine Science, 43, 101650.
  • Svetlichny, L., Obertegger, U. 2022. Influence of temperature on swimming performance and respiration rate of the cold-water cyclopoid copepod Cyclops vicinus. Journal of Thermal Biology[en], 109, 103320.
  • Svetlichny, L., Rudi Strickler, J., & Obertegger, U. 2022. Swimming and respiration in cyclopoid copepods Thermocyclops oithonoides and Oithona davisae and calanoid copepod Paracalanus parvus. Journal of Experimental Zoology[en] Part A: Ecological and Integrative Physiology, 337 (8): 835—851.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Бібліометрика української науки — Zoology (Scopus).
  2. ↑ Scopus — Svetlichny, Leonid S. Author profile preview
  3. ↑ Google Scholar — Профіль Л. С. Свєтлічного
  4. ↑ а б в Інститут зоології НАН України — Леонід Стович Свєтлічний. Інститут зоології НАН України. 2020. Архів оригіналу за 14 вересня 2021.
  5. ↑ Степанов, В. Н., Светличный, Л. С. 1981. Исследования гидромеханических характеристик планктонных копепод. Киев: Наукова Думка, 126 с.
  6. ↑ Светличный, Л. С. 1987. Скорость, сила и энергозатраты при движении копепод. Океанология, 27 (4): 497—502.
  7. ↑ Светличный, Л. С. 1988. Соотношение параметров локомоции и размеров тела при бросковом плавании копепод. Журнал общей биологии, 49(3): 401—408.
  8. ↑ Svetlichny, L., Larsen, P., Kiørboe, T. 2018. Swim and fly: escape strategy in neustonic and planktonic copepods. Journal of Experimental Biology[en], 221 (2): 1—9.
  9. ↑ Svetlichny, L., Larsen, P., Kiørboe, T. 2020. Kinematic and dynamic scaling of copepod swimming. Fluids, 68 (5): 1—28.
  10. ↑ PatentDB — Изобретатель Светличный Леонид Стович
  11. ↑ Svetlichny, L. S., Hubareva E. S. 2002. The effect of oxygen concentration on metabolism and locomotory activity of Moina micrura (Cladocera) cultured under hypo- and normoxia. Marine Biology[en], 141: 145—151.
  12. ↑ а б Svetlichny, L., Hubareva, E. 2014. Salinity tolerance of alien copepods Acartia tonsa and Oithona davisae in the Black Sea. Journal of Experimental Marine Biology and Ecology[en], 461: 201—208.
  13. ↑ Svetlichny, L., Hubareva, E., Isinibilir, M. 2018. Temperature, salinity and oxygen concentration in life history traits of the Black Sea copepods. In: Trends in Copepod Studies — Distribution, Biology and Ecology. New York: Nova Science Publishers: 173—218.
  14. ↑ а б Svetlichny, L., Hubareva, E., Khanaychenko, A., Uttieri, M. 2019. Response to salinity and temperature changes in the alien Asian copepod Pseudodiaptomus marinus introduced in the Black Sea. Journal of Experimental Zoology[en] Part A: Ecological and Integrative Physiology, 331 (8): 416—426.
  15. ↑ Isinibilir, M., Svetlichny, L., Hubareva, E. 2016. Competitive advantage of the invasive copepod Oithona davisae over the indigenous copepod Oithona nana in the Marmara Sea and Golden Horn Estuary. Marine and Freshwater Behavior and Physiology, 49 (6): 392—405.
  16. ↑ Svetlichny, L., Hubareva, E., Isinibilir, M. 2018. Population dynamics of the copepod invader Oithona davisae in the Black Sea. Turkish Journal of Zoology, 42: 684—693.
  17. ↑ Svetlichny, L., Samchyshyna, L. 2021. A New Finding of the Non-Native Copepod Sinodiaptomus sarsi (Copepoda, Calanoida, Diaptomidae) in Ukraine. Zoodiversity, 55 (1): 1—8.
  18. ↑ Finenko, G. A., Romanova, Z. A., Abolmasova, G. I., Anninsky, B. E., Svetlichny, L. S., Hubareva, E. S., Bat, L., Kideys, A. E. 2003. Population dynamics, ingestion, growth and reproduction rates of the invader Beroe ovata and its impact on plankton community in Sevastopol Bay, the Black Sea. Journal of Plankton Research[en], 25 (5): 539—549.
  19. ↑ Svetlichny, L. S., Abolmasova, G. I., Hubareva, E. S., Finenko, G. A., Bat, L., Kideys, A. E. 2004. Respiration rates of Beroe ovata in the Black Sea. Marine Biology[en], 145 (3): 585—593.
  20. ↑ Anninsky, B. E., Finenko, G. A., Abolmasova, G. I., Hubareva, E. S., Svetlichny, L. S., Bat, L., Kideys, A. E. 2005. Effect of starvation on the biochemical compositions and respiration rates of ctenophores Mnemiopsis leidyi and Beroe ovata in the Black Sea. Journal of the Marine Biological Association of the United Kingdom[en], 8 5(3): 549—561.
  21. ↑ Gubanova, A., Altukhov, D., Stefanova, K., Arashkevich, E., Kamburska, L., Prusova, I., Svetlichny, L., Timofte, F., Uysal, Z. 2014. Species composition of Black Sea marine planktonic copepods. Journal of Marine Systems, 135: 44—52.
  22. ↑ Isinibilir, M., Svetlichny, L., Mykitchak, T., Türkeri, E. E., Eryalçın, K. M., Doğan, O., … Kideys, A. E. 2020. Microplastic consumption and its effect on respiration rate and motility of Calanus helgolandicus from the Marmara Sea. Frontiers in Marine Science, 7, 1167.
  23. ↑ Svetlichny, L., Isinibilir, M., Mykitchak, T., Eryalçın, K.M., Türkeri, E. E., Yuksel, E., Kideys, A.E. 2021. Microplastic consumption and physiological response in Acartia clausi and Centropages typicus: Possible roles of feeding mechanisms. Regional Studies in Marine Science, 43, 101650.

Джерела та посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Свєтлічний_Леонід_Стович&oldid=39704263