Себастьян Егурен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Себастьян Егурен
Себастьян Егурен
Себастьян Егурен
Особисті дані
Повне ім'я Себастьян Егурен Ледесма
Народження 8 січня 1981(1981-01-08) (43 роки)
  Монтевідео, Уругвай
Зріст 186 см
Вага 84 кг
Громадянство  Уругвай
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Парагвай «Лібертад»
Номер 5
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1999–2002 Уругвай «Монтевідео Вондерерс» 36 (6)
2002–2003 Уругвай «Данубіо» 27 (6)
2003–2005 Уругвай «Насьйональ» 39 (5)
2004–2005 →  Уругвай «Монтевідео Вондерерс» 23 (3)
2005–2006 Норвегія «Русенборг» 23 (0)
2006–2008 Швеція «Гаммарбю» 36 (13)
2008–2010 Іспанія «Вільярреал» 76 (1)
2010 →  Швеція АІК 7 (0)
2010–2012 Іспанія «Спортінг» (Хіхон) 49 (3)
2012– Парагвай «Лібертад» 26 (4)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2001– Уругвай Уругвай 53 (7)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 16 червня 2013.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 23 червня 2013.

Себастьян Егурен (ісп. Sebastián Eguren, нар. 8 січня 1981, Монтевідео) — уругвайський футболіст, півзахисник клубу «Лібертад» та національної збірної Уругваю.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Себастьян Егурен почав кар'єру в клубі «Монтевідео Вондерерз», де він грав з 1999 по 2002 рік, потім ще по року виступав за «Данубіо» та «Насьональ». 12 лютого 2004 року після матчі з еквадорським клубом «Ель Насьональ» на Кубок Лібертадорес, що завершився внічию 0:0, допінг-тест Егурена дав позитивний результат на кокаїн, за що футболіста відсторонили від футболу на 6 місяців. Сам футболіст звинуватив у результаті чай з коки[1], який був прописаний, як ліки для полегшення знаходження на висоті, так як Кіто знаходиться на 2800 метрів вище рівня моря.

У липні 2005 року Егурен перейшов в норвезький «Русенборг» за 125 тис. євро, разом із співвітчизником Алехандро Лаго, але вже в лютому 2006 року був відправлений у запас новим тренером клубу Пером-Матіасом Хегмо, а потім був відданий в оренду в «Монтевідео Вондерерз» до 1 липня того ж року. Після закінчення сезону Егурен перейшов на правах оренди в шведський клуб «Хаммарбю», який вже через півроку, 5 грудня, викупив трансфер футболіста, підписавши контракт з уругвайцем на 3 роки. Взамін клуб віддав «Русенборгу» Фредріка Стоора.

30 січня 2008 року Егурен був орендований іспанським «Вільярреалом» до кінця сезону[2], в травні 2008 року «Вільярреал» ухвалив рішення викупити трансфер аргентинця за 1,3 млн євро, підписавши з ним 3-х річний контракт[3].

27 січня 2010 року «Вільярреал» віддав Егурена в оренду італійському «Лаціо»[4], але угода зірвалася через незадовільні результати медичного обстеження футболіста[5].

19 лютого 2010 року підписав контракт до 30 червня 2010 року з стокгольмським АІКом[6]. Вболівальники «Хаммарбю» сприйняли перехід свого колишнього кумира в стан найлютіших ворогів як зраду. 10 березня 2010 року 16[7] фанатів «Хаммарбю» увірвалися на тренування АІКа і погрожували Егурену[8][9]. У першому матчі Егурена за АІК був виграний Суперкубок Швеції[10]. У матчі другого туру чемпіонату 2010 рок упроти «Броммапойкарна» Егурен був вилучений з поля[11] та дискваліфікований на 2 гри[12]. За 3 місяці Егурен провів за АІК 8 офіційних матчів[13].

8 липня 2010 року перейшов в іспанський клуб «Спортінг» (Хіхон), контракт з яким був розрахований на 3 роки[14].

До складу клубу «Лібертад» приєднався влітку 2012 року. Наразі встиг відіграти за команду з Асунсьйона 26 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

В збірної Уругваю Егурен дебютував 13 липня 2001 року у матчі Кубка Америки проти Колумбії, замінивши Родріго Лемоса. Після цього Егурен провів ще дві зустрічі за збірну і більше в її склад не викликався. Лише 25 травня 2008 року, через 5 років, Егурен зіграв в товариській грі з командою Туреччини. Виклик Егурена став одним з перших кроків на посаді нового головного тренера збірної Оскара Табарес, який зробив Егурена гравцем основи національної команди.

В подальшому Егурен брав участь в чемпіонаті світу 2010, але відіграв лише 3 хвилини[15], розіграші Кубка Америки 2011 року в Аргентині, здобувши того року титул континентального чемпіона, та розіграші Кубка конфедерацій 2013 року у Бразилії.

Наразі провів у формі головної команди країни 53 матчі, забивши 7 голів.

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ El Villarreal ficha al mediocentro Sebastian Eguren. Архів оригіналу за 8 грудня 2012. Процитовано 25 червня 2013.
  2. ↑ El Villarreal ficha a Sebastian Eguren hasta final de temporada. Архів оригіналу за 8 серпня 2009. Процитовано 25 червня 2013.
  3. ↑ Eguren commits to Villarreal
  4. ↑ Eguren transferred to Lazio [Архівовано 27 липня 2011 у Wayback Machine.] Официальный сайт «Вильярреала»
  5. ↑ Egurens övergång kan stoppas «Aftonbladet»
  6. ↑ Sebastián Eguren klar för AIK. Архів оригіналу за 25 лютого 2010. Процитовано 25 червня 2013.
  7. ↑ Tio av 16 Bajen-fans identifierade[недоступне посилання з липня 2019] fotboll.expressen.se
  8. ↑ Hammarby-fans stormade AIK-träning[недоступне посилання з липня 2019] fotboll.expressen.se
  9. ↑ Eguren chockad efter hoten på träningen[недоступне посилання з липня 2019] fotboll.expressen.se
  10. ↑ Supercupen 2010 herrar. Архів оригіналу за 7 липня 2010. Процитовано 25 червня 2013.
  11. ↑ Протокол матча
  12. ↑ Pavey och Eguren avstängda mot ÖSK [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] Официальный сайт АИК
  13. ↑ Статистика Эгурена на официальном сайте АИК
  14. ↑ Eguren, desde Sudáfrica: «El Molinón es un campo donde el rival sufre muchísimo»[недоступне посилання]
  15. ↑ Профіль Егурена на сайті ФІФА. Архів оригіналу за 16 червня 2010. Процитовано 25 червня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Себастьян Егурен
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Себастьян_Егурен&oldid=40429343