Середа Григорій Кузьмич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Григорій Кузьмич Середа
Народився 25 листопада 1925(1925-11-25)
Велика Данилівка
Помер 18 листопада 1995(1995-11-18) (69 років)
Харків
·автомобільна аварія
Країна СРСР СРСР Україна Україна
Діяльність психолог
Alma mater Харківський державний університет
Галузь психологія
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Посада завідувач кафедри психології ХНУ ім. Каразіна
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор психологічних наук
Науковий керівник П. І. Зінченко
Відомі учні Олександр Миколайович Лактіоновd
Відомий завдяки: дослідження пам'яті

Григорій Кузьмич Середа (25 листопада 1925(19251125) Велика Данилівка, нині Харків — 18 листопада 1995 Харків) — український радянський психолог, видатний дослідник процесів пам'яті, педагог, у 1969—1995 очолював кафедру загальної психології ХНУ ім. Каразіна (на базі якої у 2000 постав перший в Україні факультет психології). Учень П. І. Зінченка, представник і очільник повоєнного покоління Харківської психологічної школи.

Біографічна довідка[ред. | ред. код]

Народився 25 листопада 1925 в селі Велика Данилівка (нині район міста Харків). Навчався в одній з харківських шкіл, яку, однак, не встиг закінчити. В 1942 у віці 16 років був переміщений для примусових робіт у Німеччині. До визволення у 1945 побував також у нацистському концентраційному таборі.

1948 поступив на філологічний факультет Харківського державного університету, по його завершенню вчителював у Куп'янську. Після 10 років педагогічної практики, 1963 року почав навчання на аспірантурі Харківського державного університету на кафедрі психології. Під керівництвом П. І. Зінченка здійснив дослідження «Мимовільна пам'ять і навчання», що було представлене в НДІ загальної та педагогічної психології АПН СРСР як кандидатська дисертація. Після успішного захисту в 1967 повернувся до Alma Mater, де викладав, а після смерті учителя, з 1969 очолював кафедру психології. 1972 року на кафедрі відкрилося перше в Україні та одне з перших в СРСР відділень психології.

Завдяки роботам, що розвивали психологічну теорію дільності в застосуванні до проблем пам'яті та навчання, здобув всесоюзне визнання. З 1970 входив у склад Президії Товариства психологів СРСР, а також науково-методичної та науково-технічної рад Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти СРСР. 1985 року здобув ступінь доктора психологічних наук, захистивши в Інституті психології АН СРСР дисертацію «Пам'ять і діяльність (теоретичне й експериментальне вивчення природи людської пам'яті як функціональної психологічної системи)».

Входив до редакційних колегій журналів «Психология в России и восточно-европейских странах» (Каліфорнія, Сан-Дієго) та «Современное общество» (незалежне науково-публіцистичне видання створене Науково-дослідним центром «Інформсоціологія», Харків).

Очолював кафедру психології ХНУ ім. Каразіна до своїх останніх днів. Загинув за тиждень до свого семидесятиріччя в автокатастрофі.

Внесок у дослідження пам'яті[ред. | ред. код]

Оцінюючи науковий спадок свого вчителя, представники факультету психології ХНУ зазначають, що

Г. К. Середа розвинув ідеї П. І. Зінченка

…щодо мимовільного запам'ятовування, значення дії та місця матеріалу в структурі дії для ефективності його мимовільного запам'ятовування, ідеї системного аналізу, ролі мотиваційної сфери. Разом з тим, він запропонував і розробив нову теорію пам'яті і ввів нове визначення пам'яті, згідно з яким пам'ять є психологічним механізмом системної організації індивідуального досвіду, необхідною умовою здійснення наступної діяльності. Ним було виокремлено специфічні функції пам'яті: часової організації елементів досвіду й оціночно-змістовного фільтру, який організує елементи досвіду згідно їх значимості для людини.

Висунута і експериментально доведена Г. К. Середою гіпотеза про футурогенну природу пам'яті полягає в наступних положеннях: пам'ять виконує в діяльності «темпоральну функцію», тобто функцію часового співвіднесення результатів попередніх і наступних дій; у всякій системі дій мнемічний відбір результатів (принцип фільтра) здійснюється, виходячи з наступної дії та стратегічної задачі. Такий фільтр регулюється мотивами і цілями діяльності: наступні цілі детермінують закріплення тих результатів, які будуть потрібними для подальшого перебігу діяльності. Отже, визначальною умовою запам'ятовування є мотиваційно-потребова настанова, спрямована у майбутнє, а мнемічна продуктивність дії залежить від організації системи дій, в якій вона здійснюється.

У запропонованій Г. К. Середою теоретичній моделі пам'яті були реалізовані дві тенденції: інтенціональна й реконструктивна. Під інтенціональністю пам'яті розумілась спрямованість її в майбутнє, оскільки саме майбутнє визначає, що буде закріплено в пам'яті. Згідно з реконструктивною тенденцією в пам'яті нічого не зберігається в незмінному виді, і ця мінливість пам'яті і є законом її функціонування. Г. К. Середою було експериментально доведене й положення щодо єдиної природи короткочасного і довгочасного запам'ятовування та їх залежності від характеру діяльності. Висунутий ним принцип фільтра є єдиним для всіх видів пам'яті. Він також показав, що як і різні види пам'яті, всі мнемічні ефекти також мають єдину природу, а їх прояв залежить від організації системи дій. Г. К. Середа також започаткував вивчення проблеми «пам'ять і особистість», того, як особистість детермінує пам'ять, її зміст і розвиток, а також як пам'ять впливає на особистість, будуючи та перебудовуючи її досвід.[1]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Основні наукові праці Григорія Кузьмича стосуються різних аспектів вивчення пам'яті: пам'яті та навчання, взаємовпливу особистості й пам'яті. Але також присвятив увагу проблемам інженерної психології та історії розвитку психологічної науки. Став автором і головним редактором підручника з інженерної психології. Брав участь у колективних працях: «Общая психология» під редакцією А. В. Петровського (глава «Память»), розділ присвячений темі «пам'ять і навчання» в книзі «Психология и обучение» під редакцією Б. Ф. Баєва.

Публікації Григорія Середи можна зустріти російською, українською та англійською мовами.

Деякі публікації[ред. | ред. код]

  • Sereda, G. K. (1985). The scientific contribution of P.I. Zinchenko to the development of the psychology of memory (On his 80th birthday). Soviet psychology, 1985, 24(1), 24-34.
  • Sereda, G. K. (1994). The significance of P.I. Zinchenko's scientific comtribution to the development of the psychology of memory (On his 80th birthday). Journal of Russian and East European Psychology, 1994, 32(2), 23-32.
  • Sereda, G. K. (1994). The Kharkov school of psychology. Journal of Russian and East European Psychology, 1994, 32(2), 7-8.
  • Середа Г. К., Снопик Б. И. Про вплив способів попередньої дії на мнемічний ефект наступної дії// Вісн. Харків. Ун-ту. 1972. Вип. 5. № 76. Проблеми психології пам'яті і навчання.
  • Середа Г. К., Файер А. Д. Взаємовплив попередньої та наступної дії і продуктивність мимовільного короткочасного запам'ятовування матеріалу // Вісн. Харків. Ун-ту. 1974.Вип. 7. № 103. Психологія.
  • Середа Г. К. Про новий підхід до розуміння психологічної природи пам'яті // Вісн. Харків. Ун-ту. 1973. Вип.6. № 91. Психологія.
  • Бейдер Е. И., Середа Г. К. Зависимость запоминания учебного материала от организации познавательной деятельности студентов // Вестн. Харьк. Ун-та. 1977. № 155. Психология памяти и обучения.
  • Середа Г. К. Проблема памяти и обучении // Вопросы психологии. 1967. № 1.
  • Середа Г. К. О структуре учебной деятельности, обеспечивающей высокую продуктивность непроизвольного запоминания // Проблемы психологии памяти. Харьков, 1969.
  • Середа Г. К. Память и обучение как теоретическая проблема // Психологические механизмы памяти и ее закономерности в процессе обучения: Материалы I Всесоюзного симпозиума по психологии памяти. Харьков, 1970.
  • Середа Г. К. Непроизвольное запоминание и обучение // Вестн. Харьк. Ун-та 1968. Вып. 1. № 30. Проблемы психологии памяти и обучения.
  • Середа Г. К., Сергеева Т. В. Организация учебно-познавательной деятельности и запоминание материала (опыт экспериментального обучения иностранному языку в техническом вузе) // Вестн. Харьк. Ун-та. 1981. Вып. 14. № 209. Психология памяти и обучения.
  • Середа Г. К., Тюрина В. А. Организация обучения, ориентрованного на непроизвольное запоминание знаний // Вестн. Харьк. Ун-та. № 209. Психология памяти и обучения. 1981. Вып. 14.
  • Середа Г. К. Методические рекомендации к изучению темы «Проблема воли в культурно-исторической теории» в курсе / Общая психология" для студентов 1—2 курсов биологического факультета. Харьков, 1987.
  • Середа Г. К., Снопик Б. И. Зависимость кратковременного запоминания от характера деятельности // Вестн. Харьк. Ун-та. 1969. Вып. 2. № 30. Проблемы психологии памяти и обучения.
  • Середа Г. К., Снопик Б. И. К проблеме единства механизмов кратковременной и долговременной памяти //Вопросы психологии. 1970. № 6.
  • Середа Г. К., Снопик Б. И. Слуховая кратковременная память в условиях совмещения познавательной и мнемической задач // Вестн. Харьк. Ун-та. 1970. Вып. 3. № 58.Проблемы психологии памяти и обучения.
  • Середа Г. К., Соловьева Е. В. К проблеме изучения специфических эффектов памяти с позиций системно-деятельностного подхода // Вестн. Харьк. ун_та. № 200. Психология памяти и обучения. 1980. Вып. 13.
  • Середа Г. К. К проблеме соотношения основных видов памяти в концепции «деятельность—память—деятельность» // Вестн. Харьк. Ун-та. 1979. Вып. 12. № 187. Психология памяти и обучения.
  • Середа Г. К. К вопросу о соотношении основных понятий в концепции «память—деятельность» // Вестн. Харьк. ун-та. 1975. Вып. 8. № 122. Психология.
  • Середа Г. К. Память как механизм системной организации индивидуального опыта // Вестн. Харьк. Ун-та.1982. № 224. Психология познавательных процессов.
  • Середа Г. К. Теоретическая модель памяти как механизма системной организации индивидуального опыта //Вестн. Харьк. Ун-та. 1984. № 253. Психология деятельности и познавательных процессов.
  • Середа Г. К. Развитие исследований, связанных с изучением процессов памяти в системе действий // Вестн. Харьк. ун-та. 1980. Вып. 13. № 200, Психология памяти и обучения.
  • Середа Г. К. Функциональная асимметрия мозга и память (факты и гипотезы) // Вестн. Харьк. Ун-та. 1989. № 337.
  • Середа Г. К. Методические рекомендации к изучению темы «Развитие психики и сознания человека» в курсе «общая психология». Харьков, 1987.
  • Середа Г. К. Что такое память? // Психологический журнал. 1985. Т. 6. № 6.
  • Середа Г. К. Память и личность: реабилитация или постановка проблемы // Психология в балтийских республиках: 1990: Тезисы докладов 8_й конференции психологов Балтийских республик. Вильнюс, 1990.
  • Середа Г. К. О значении научного вклада П. И. Зинченко в развитие психологии памяти (К 80-летию со дня рождения) // Вопросы психологии. 1984. № 6.
  • Середа Г. К., Лактионов А. Н. Деятельностная парадигма и проблема памяти в трудах П. И. Зинченко (к 90-летию со дня рождения) // Вопросы психологии. 1993. № 4.

Публікації про Г. К. Середу[ред. | ред. код]

[[https://web.archive.org/web/20160304124922/http://psyjournals.ru/kip/2009/n2/23526.shtml Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Иванова Е. Ф. Теория памяти Г. К. Середы как развитие идей школы П. И. Зинченко // Культурно-историческая психология — 2009. № 2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зі статті про історію кафедри [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] загальної психології ХНУ ім. Каразіна

Джерела[ред. | ред. код]