Сивуч
| Сивуч | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Eumetopias jubatus (Schreber, 1776) | ||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Сивуч[1], стелерів морський лев[2] (Eumetopias) — монотипний рід морських ссавців родини Вухачеві (Otariidae). Один з 5 родів підродини «вухачеві» (Otariinae). Містить лише один сучасний вид — сивуч, або північний морський лев (Eumetopias jubatus).
Опис[ред. | ред. код]
Як і всі представники родини, сивучі — тварини з яскраво вираженим статевим диморфізмом. Розміри статевозрілих самців варіюють в межах 300—350 см, а маса коливається від 500 до 1000 кг. Самки набагато дрібніше самців, довжина їх тіла доходить до 260 см, а маса в середньому становить 350 кг. Подібні відмінності в розмірах тісно пов'язані з соціальною організацією виду і зі стратегіями життєвого циклу. Всі вухаті тюлені утворюють ліжбища у період розмноження тільки на берегах островів або прибережних кекурах, і лише іноді їх знаходять на льодах, де вони залягають для відпочинку. Причому для сивучів характерна сильніша прихильність до певного регіону[3]. Це виражається тим, що сивучі мігрують на відносно короткі відстані і в цей час як і раніше залишаються прив'язані до суші.
Річний цикл[ред. | ред. код]
У річному циклі цих тварин можна чітко виділити чергування 2-х періодів життя: номадного і ліжбищного. По завершенні номадного періоду, коли тварини роблять локальні міграції у море і виходять на берег тільки для відпочинку, настає ліжбищний репродуктивний період. Початок його припадає на ранню весну.
Ліжбищний період[ред. | ред. код]
Першими на репродуктивних ліжбищах з'являються статевозрілі, здатні зайняти територію самці-сікачі. Статевозрілими самці стають до п'ятирічного віку, проте здатними зайняти територію на гаремній ділянці вони стають на 7-8-й рік життя. Коли розділ основної частини ліжбища завершено, прямі територіальні контакти змінюються ритуалізованими прикордонними демонстраціями. У цей період, у другій половині травня — початку червня, починають прибувати самки.
Розмноження[ред. | ред. код]
Для сивучів характерна система розмноження, заснована на полігамії, коли один самець отримує можливість запліднити декілька самок. Багато авторів називають її гаремною. Але, на відміну від самців північного морського котика, сікачі сивуча не виявляють наполегливості в утриманні самок на своїх територіях, і самки розподіляються по ліжбищу відповідно до своїх потреб. З цієї причини деякі дослідники вважають за краще використовувати термін «гаремно-струмова» структура.
Після закінчення декількох днів після виходу на ліжбище самки народжують одне дитинча. Для всіх вухатих тюленів характерно, що у перші дні після пологів у самок підвищується агресивність, і вони активно охороняють ліжбище навколо себе. Самки майже невідлучно залишаються біля дитинчати аж до спарювання, яке відбувається через 10-12 днів після пологів. Період пологів у сивучів розтягнутий з другої половини травня по кінець червня — перші числа липня. Спарювання відбуваються на різних ліжбищах з кінця травня до 20-х чисел липня. З середини липня на репродуктивних ділянках ліжбища починають розпадатися гареми, і самки залишають пляж, розподіляючись по інших ділянках.
Холостяки[ред. | ред. код]
Крім репродуктивних ліжбищ влітку утворюються так звані холостяцькі ліжбища. На них головним чином знаходяться молоді сивучі, а також молоді сикачі, які не зуміли зайняти територію на репродуктивній ділянці і старі сікачі, не здатні брати участь у розмноженні. Проте після закінчення репродуктивного періоду на ліжбищах спостерігається перерозподіл тварин, і багато хто з тих, хто раніше залягав на репродуктивних частинах ліжбища, переміщуються на холостяцькі ліжбища.
Ареал[ред. | ред. код]
Поширені від Курильських островів до центральної Каліфорнії. Охотське море, Камчатка, Сахалін, Командорські острови, Алеутські острови, Аляска і узбережжя Північної Америки також є місцями їх проживання. Хоча сивучі і не є під загрозою вимирання, але цей вид перебуває під охороною. У Червоній книзі IUCN внесені в категорію EN A1b — небезпека зникнення у недалекому майбутньому.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 240.
- ↑ Шарлемань, М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 18.
- ↑ Виживання і участь у розмноженні аборигенних сивучів (Eumetopias jubatus) на репродуктивному лежбище о. Райкоке — тема наукової статті по рибному господарству і аквакультурі чи…
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сивуч |
- Marine Mammal Center – Steller Sea Lion
- US National Marine Fisheries Service Steller Sea Lion web page
- ARKive – images and movies of the Steller sea lion (Eumetopias jubatus)
- Alaska Department of Fish and Game page on Steller sea lions
- Overview of Steller sea lion research at NOAA, National Marine Fisheries Service, National Marine Mammal Lab
- Nature documentary about the decline of Steller's sea lions
- News media report on Steller sea lions and sturgeon interactions
- SeaLionPredation.com – news and information on seal and sea lion predation of salmon and steelhead in the Pacific Northwest
- NOAA fact sheet on pinnipeds in the Columbia River
- Georg Steller's original description in De Bestiis Marinis, or, The Beasts of the Sea (1751)
- Watch more Steller sea lion (Eumetopias jubatus) video clips from the BBC archive on Wildlife Finder
- Fifteen years of research into the Alaska populations of Steller Sea Lions at the Alaska SeaLife Center
- WATCH: Sea lions ward off attacking orcas
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (квітень 2014) |
