Сигма-скінченна міра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сигма-скінченна міра в функціональному аналізіміра, така що довільна вимірна множина може бути представлена у вигляді зліченного об'єднання вимірних множин скінченної міри.

Визначення[ред. | ред. код]

Неай - простір з мірою, де — деяка множина, — задане на ній кільце підмножин, — міра визначена на кільці. Міра називається σ-скінченною, якщо для довільної множини існує зліченна сім'я вимірних множин , така що і

. Якщо міра визначена на деякій алгебрі підмножин множини , то необхідною і достатньою умовою σ-скінченності є виконання поданих вище умов для єдиної множини

Приклади[ред. | ред. код]

  • Будь-яка скінченна, зокрема ймовірнісна міра скінченна.
  • Міра Лебега на σ-скінченна, оскільки
.
  • Зліченна міра на , тобто така, що не є σ-скінченною, оскільки зліченне об'єднання будь-яких множин скінченної міри в цьому випадку буде зліченним, тоді як весь простір незліченний.

Властивості[ред. | ред. код]

σ-скінченні міри мають багато властивостей не характерних для інших видів мір, тому вони часто виступають припущеннями при формулюванні теорем теорії мри та інтегралу, зокрема теореми Радона-Нікодима, теореми Фубіні та ін. σ-скінченність також є достатньою умовою єдиності продовження міри заданої на кільці до міри на породженому цим кільцем σ-кільці (теорема Каратеодорі).

Література[ред. | ред. код]

  • Колмогоров А.Н., Фомин С.В. Элементы теории функций и функционального анализа. — изд. четвёртое, переработанное. — М.: Наука, 1976. — 544 с.
  • Халмош П.Р. Теория меры. М.: Изд-во иностр. лит., 1953