Синиця гострочуба
Синиця гострочуба | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Baeolophus bicolor (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Parus bicolor Linnaeus, 1766 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Синиця гострочуба[2] (Baeolophus bicolor) — вид горобцеподібних птахів родини синицевих (Paridae)[3]. Мешкає в Північній Америці. Чорночуба синиця раніше вважалася підвидом гострочубої синиці, однак була визнана окремим видом[4].
Довжина птаха становить 14-16 см, вага 17-26 г, розмах крил 20-26 см. Голова сіра з помітним чубом, верхня частина тіла оливково-сіра, нижня частина тіла світло-сіра або білувата, боки рудуваті. Очі великі, чорні. Дзьоб чорний, конічної форми. Лоб чорний, чуб світлий (у чорночубої синиці навпаки). Виду не притаманний статевий диморфізм. Тривалість життя гострочубих синиць становить приблизно 2,1 роки, хоча вони можуть прожити до 10 років[5].
Гострочубі синиці мешкають на сході США і на крайньому південному сході Канади. Вони живуть в широколистних і мішаних лісах.
Гострочубі синиці живляться безхребетними, насінням, дрібними плодами, ягодами і горіхами. Влітку віддають перевагу гусінні. Роблять запаси їжі. Гніздяться в дуплах[6][7]. В кладці 5-7 яєць білого або кремового кольору, поцяткованих коричневими або пурпуровими плямками[8][9]. Пташенята довгий час живуть поряд з батьками[10]. Часто вони допомагають доглядати за пташенятами, які народжуються наступного року[11].
- ↑ BirdLife International (2016). Baeolophus bicolor. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Waxwings and their allies, tits & penduline tits. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 21 жовтня 2021.
- ↑ Forty-Third Supplement to The American Ornithologists' Union Check-List of North American Birds. American Ornithological Society. 1 липня 2002. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 13 жовтня 2019.
- ↑ Elder, William H. (1985). Survivorship in the Tufted Titmouse (PDF). Wilson Bull. 97: 517—524. Архів оригіналу (PDF) за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021 — через ProQuest.
- ↑ Laskey, Amelia. Some Tufted Titmouse Life Historu (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2020. Процитовано 4 травня 2018.
- ↑ Medlin, Elizabeth C.; Risch, Thomas S. (2006). An Experimental Test Of Snake Skin Use To Deter Nest Predation. The Condor (англ.). 108 (4): 963. doi:10.1650/0010-5422(2006)108[963:aetoss]2.0.co;2. ISSN 0010-5422. Архів оригіналу за 3 січня 2009. Процитовано 21 жовтня 2021.
- ↑ Common Nesting birds - Tufted Titmouse (Baeolophus bicolor). Nest Watch. Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 13 жовтня 2019.
- ↑ Laskey, Amelia R. (July 1957). Some Tufted Titmouse Life History (PDF). Bird Banding. 28 (3): 135—145. doi:10.2307/4510633. JSTOR 4510633. Архів оригіналу (PDF) за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021 — через ProQuest.
- ↑ Pravosudova, Elena V.; Grubb, Thomas C.; Parker, Patricia G.; Doherty, Paul F. (1999). Patch Size and Composition of Social Groups in Wintering Tufted Titmice. The Auk. 116 (4): 1152—1155. doi:10.2307/4089699. JSTOR 4089699.
- ↑ All About Birds - Tufted Titmouse. Cornell Lab of Ornithology. Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 13 жовтня 2019.
- Tufted titmouse species account [Архівовано 16 квітня 2009 у Wayback Machine.] – Cornell Lab of Ornithology
- Tufted titmouse – Baeolophus bicolor [Архівовано 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.] – USGS Patuxent Bird Identification InfoCenter
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |