Сиріл Коллар
| Сиріл Коллар | |
|---|---|
| фр. Cyril Collard | |
 | |
| Дата народження | 19 грудня 1957 |
| Місце народження | Париж, Франція |
| Дата смерті | 5 березня 1993 (35 років) |
| Місце смерті | |
| Громадянство |
 Франція |
| Професія |
кінорежисер сценарист, композитор, актор, письменник |
| Alma mater | Технічний університет Північної Франціїd і Lycée Hoche |
| Роки активності | 1982–1993 |
| IMDb | ID 0171664 |
| Нагороди та премії | |
| Сезар (1993) | |
Си́ріл Колла́р (фр. Cyril Collard; *19 грудня, 1957, Париж, Франція — *5 березня, 1993, Париж, Франція) — французький кінорежисер, актор, письменник, музикант.
Біографія[ред. | ред. код]
Син інженера і манекенниці, провів цілком буржуазне дитинство. Закінчив ліцей Гоша у Версалі. Почав вчитися на інженера в Institut industriel du Nord в Ліллі, але мріяв знімати кіно і у 1979 році покинув навчання. Писав нонконформістські вірші і прозу, відмічені гомосексуальними мотивами в дусі Жана Жене. Створив з друзями рок-групу CYR. Працював асистентом у Рене Алліо і Моріса Піала, знявся у Піала у фільмі «За наших коханих».
У 1988 разом з хореографом Анжеленом Прельжокаж зняв короткометражний фільм «Паркетчики», навіяний однойменним полотном Гюстава Кайботта.
у 1992 році подією став його фільм «Дикі ночі», знятий за власним однойменним романом. Не дожив кількох днів до присудження картині кількох премій Сезар.
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 1982 — «Велика вісімка» / фр. Grand huit (короткометражний фільм, сценарій і постановка)
- 1983 — «За наших коханих» / фр. À nos amours (роль; реж. Моріс Піала)
- 1986 — «Біле місто Алжир» / фр. Alger la blanche (сценарій і постановка — у співавторстві; премія Мельєса, дві премії на Європейському фестивалі короткометражних фільмів у Клермон-Феррані, номінація на премію Сезар за найкращий короткометражний фільм)
- 1987 — Включений до списку вночі / фр. Coté Nuit (роль у короткометражному фільмі режисера Жана Батіста Хюбера)
- 1988 — «Паркетчики» / фр. Les Raboteurs (короткометражний фільм; сценарій і постановка — у співавторстві з Анжеленом Прельжокаж)
- 1990 — «Ліонець»/ фр. Le Lyonnais (телесеріал для програми Антенн-2, сценарій і постановка)
- 1992 — Дикі ночі / фр. Les Nuits fauves (сценарій, постановка, головна роль; премія Сезар за найкращий фільм і найкращий перший фільм, номінації на премії за режисуру і за найкращий сценарій; премія ФІПРЕССІ, премія глядацьких симпатій, Велика премія журі за найкращий конкурсний фільм на МКФ молодого кіно в Турині)
Визнання[ред. | ред. код]
| Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| Міжнародний кінофестиваль короткометражних фільмів у Клермон-Феррані | ||||
| 1986 | Приз глядацьких симпатій | «Біле місто Алжир» | Перемога | |
| Приз Canal+ | Перемога | |||
| Французький синдикат кінокритиків | ||||
| 1987 | Найкращий французький короткометражний фільм | «Біле місто Алжир» | Перемога | |
| Міжнародний кінофестиваль молодого кіно у Турині | ||||
| 1992 | Приз молодіжного журі | Дикі ночі | Перемога | |
| Приз ФІПРЕССІ | Перемога | |||
| Приз глядацьких симпатій | Перемога | |||
| Премія «Сезар» | ||||
| 1987 | Найкращий короткометражний фільм | «Біле місто Алжир» | Номінація | |
| 1993 | Найкращий фільм | Дикі ночі | Перемога | |
| Найкращий дебютний фільм | Перемога | |||
| Найкраща режисерська робота | Сиріл Коллар | Номінація | ||
Книги[ред. | ред. код]
- Приречена любов (фр. Condamné Amour, Flammarion, Paris, 1987) (роман, перевид. 1993)
- Дикі ночі (фр. Les Nuits fauves, Flammarion, Paris, 1989) (роман, перевид. 1991)
- Дикий Ангел, нотатки (фр. L'Ange sauvage, carnets, Flammarion, Paris, 1993) (нотатки, посмертно)
- Тварина (фр. L'Animal, Flammarion, Paris, 1994) (вірші, посмертно)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Повний перелік нагород на номінацій Сиріла Коллара на сайті IMDb(англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Сиріл Коллар на сайті IMDb (англ.)
- Сиріл Коллар на сайті Find a Grave (англ.)
|
