Скорупська Олена Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скорупська Олена Василівна
Народження 22 жовтня 1951(1951-10-22) (72 роки)
Москва, СРСР
Навчання Пензенське художнє училищеd, Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша і Московський поліграфічний інститут
Діяльність художник
Працівник Хмельницький національний університет і Хмельницька дитяча школа образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва

Олена Василівна Скорупська (22 жовтня 1951, м. Москва) — графік, живописець, книжковий ілюстратор, член Національної спілки художників України (1987), заслужений художник України (2007).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 22 жовтня 1951 в Москві, згодом переїхала до України. У 15 років почала малювати. До того з 5 років займалася музикою, у школі — спортом і драмтеатром.

1969—1970 — навчалась у Пензенському художньому училищі ім. Савицького.

1970 року переїхала до Хмельницького, батько Олени був військовослужбовцем і його призначили начальником артилерійського училища.

1973 р. — закінчила Львівське училище прикладного мистецтва ім. Труша. Після училища працює і з 1975 стає постійною учасницею виставок різного рівня.

1985 р. — закінчила Московський поліграфічний інститут. Після закінчення інституту працює в художньому фонді Хмельницького і вступає до Спілки художників (1989).

З 1995 —член творчого об'єднання подільських митців «Плоский рів»[1].

1973—2002 — працювала у Хмельницькому художньо-виробничому комбінаті Спілки художників України.

2002—2010 — старший викладач у Хмельницькому університеті на кафедрі технології та конструювання одягу.

2010—2014 — очолювала художню школу, яка саме при ній отримала статус Хмельницької дитячої школи образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.

Творчість[ред. | ред. код]

Проілюструвала та оформила понад 50 книг подільських письменників, серед яких: Людмила Савчук, Ніна Шмурікова-Гаврилюк, Галина Черниш, Лідія Любчик, Василь Сабадаш та ін. Її «вікна» у казку — оформлення та ілюстрація збірки «Українські народні казки», збірки «Легенди Подільського краю» та окремих казок («Пес і Вовк», «Котигорошко» та ін.) — це неоціненний дарунок малечі. Всіх персонажів цього Казкового Царства Олена Скорупська «одягає» в українські строї.

Понад 30 років вона активно займається живописом, а її експресивні, мажорні, життєрадісні твори відомі не лише в Україні, а й за кордоном. Їй підвладні всі жанри: портрети, пейзажі, проте найулюбленіший — натюрморт, найчастіше — квіти.

Найвідоміші роботи: «Хмельницький будується» (1975), «Хати» (1980), «Українська пісня» (1984), серія жіночих портретів, диптих «Народження писанки» (1980), диптих «Боже, Україну збережи» (2013).

Ілюстрації до книг: «Филимонівські чарівники» З. Журавльової (1985), «Мій Семенко» Г. Черниш (1985), «Українські народні казки» (1986), «Один, два, три…» Л. Савчука (1987) та ін[2].

Виставкова діяльність[ред. | ред. код]

З-під її талановитих рук вийшло понад 2500 творів, вона учасник понад 200 виставок різного рівня. О. Скорупська майже щорічно представляє свою творчість у різних куточках світу: Хмельницькому (1975—2016), Сілістрі (1986, Болгарія), Києві (1986-88, 2001), Гданську (1994-95, Польща), в німецьких містах — Альбштадт (1993, 1995, 1997), Равенсбург (1998, 2001), Ройтлінген (2002, 2005), Хемніц (2007), в російських — Москві (1996-97, 2000) і Тулі (1997), в Нетішині (2002), Модесто (2008, США), Токіо (2009, Японія) та ін.

Роботи художниці демонструвалися на багатьох обласних, міжнародних, всесоюзних та всеукраїнських виставках.

Картини зберігаються в музеях Хмельницького, Сілістри (Болгарія), Тули (Росія), Альбштадту (Німеччина), а також у приватних колекціях в Україні, Польщі, Росії, Німеччині, Ізраїлі, Італії, США, Люксембурзі, Данії, ПАР.

Дипломи, конкурси, премії[ред. | ред. код]

  • 1985 — дипломант конкурсу плакатів м. Софія (Болгарія).
  • 1998 — лауреат конкурсу «Людина року — 98» в номінації «Митець».
  • 1999 — перемогла в конкурсі «Краща книга року» (Москва, Росія).
  • 2000 — лауреат Хмельницької міської премії ім. Богдана Хмельницького.
  • 2005 — лауреат Хмельницької обласної премії ім. В. Розвадовського.
  • 2006 — лауреат виставки-конкурсу художників міста Хмельницького «У сяйві вічної краси — душа рідного міста».
  • 2007 — заслужений художник України[3]

Література[ред. | ред. код]

  1. «Вікна веселкові» Олени Скорупської // Кульбовський М. З подільського кореня. Кн. 2. — Хмельницький, 2003. — С. 99-102.
  2. «Якщо не літати, то хоча б підстрибувати» / бесіду з худож. Скорупською О. вела Клейменова О. // Проскурів. — 1996. — 27 січ.
  3. Барви осені у художніх «вікнах» Скорупських // Кульбовський М. З подільського кореня. Кн. 3. — Хмельницький, 2004. — С. 86–90.
  4. Байдюк Н. Розмаїтий світ творчості Олени Скорупської / Н. Байдюк // Календар знаменних і пам'ятних дат Хмельниччини на 2016 рік: (ювілейне вид.): реком. бібліогр. довід. / Упр. культури, національностей, релігій та туризму Хмельниц. облдержадмін.; Хмельниц. обл. орг. НСК України; ХОУНБ ім. М. Островського. — Хмельницький: ПП Заколодний М. І., 2015. [Архівовано 17 березня 2022 у Wayback Machine.] — С. 169—171.
  5. Гірник Г. Олена Скорупська «Напередодні» / Г. Гірник // Є! — 2004. — 22 квіт. — С. 16.
  6. Горбатюк В. Хмельницькі вікна Олени Скорупської / В. Горбатюк // Культура і життя. — 2002. — 4 груд.
  7. Іов І. «Зимовий сад» у пору цвітіння / І. Іов // Літературна Україна. — 1998. — 14 трав. — С. 3.
  8. Колесниченко Т. Світ, який придумала Скорупська / Т. Колесниченко // Є! — 2000. — № 121. — С. 14.
  9. Кузіна Б. С. Образотворча і педагогічна діяльність О. В. Скорупської / Б. С. Кузіна // Краєзнавець Хмельниччини: наук.-краєзн. зб. — Кам'янець-Подільський, 2013. — Вип. 5. — С. 105—110.
  10. Кульбовський М. Веселкові «вікна» Олени Скорупської / М. Кульбовський // Проскурів. — 2002. — 25 жовт. — С. 14.
  11. Нагорний С. Життя це творчість / С. Нагорний // Музейні хроніки (1993 – 2015): зб. вибр. ст. науковців музею періоду 1993 – 2015 років, що були опубліковані у фахових музейних та мистецьких виданнях / Упр. культури, національностей, релігій та туризму Хмельниц. облдержадмін., Хмельниц. обл. худ. музей; уклад. Л. О. Тимофєєва. – Хмельницький : [б. в.], 2016. – С. 122-124.
  12. Олена Скорупська // Хмельницький в іменах. Митці: довідник / уклад.: В. Дмитрик, М. Кульбовський, Є. Семенюк. — Хмельницький, 2010. — С. 137.
  13. Павлович Я. Живі фарби художниці / Я. Павлович // Ровесник. — 1996. — 18 жовт.
  14. Скорупская Е. «Черно-белыми понятиями мыслить не привыкла» / розмову з худож. вела Н. Захарчук // Моя газета. — 2005. — 3 берез.
  15. Скорупська О. «Люблю творити!» / інтерв'ю у худож. взяла Т. Колесниченко // Проскурів. — 1999. — 5 лют. — С. 7.
  16. Скорупська О. Жити, любити і радіти життю… // Хмельниччина. — 1998. — 14 серп.
  17. Скорупська О. Русяве щастя в кучерях по плечі / розмову з худож. вела Т. Слободянюк // Подільські вісті. — 2004. — 17 верес.
  18. Скорупська Олена Василівна / В. І. Карвасарний // Художники Хмельницького / Хмельниц. міськрада, Упр. культури і туризму Хмельниц. міськради. — Тернопіль: Терно-граф, 2013. — С. 90-91.
  19. Скорупська Олена Василівна // Довідник Національної Спілки художників України / ред. В. Є. Перевальський. — Київ: НСХУ, 2005. — С. 485.
  20. Скорупська Олена Василівна // Лауреати міської премії імені Богдана Хмельницького у галузі історії, культури і мистецтва (1994—2013 роки): біобібліогр. довідник до 20-річчя з часу заснування премії / Хмельницька міська рада ; Управління культури і туризму ; Хмельницька міська ЦБС ; худож. В. І. Карвасарний. — Хмельницький: Сторожук О. В., 2014. [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.] — С. 10.
  21. Скорупська Олена Василівна // Художники Хмельниччини — члени Національної Спілки художників України / уклад. Л. В. Шестакова. — Хмельницький, 2007. — С. 62-64.
  22. Слободянюк Т. Олена Скорупська про любов і пам'ять / Т. Слободянюк // Подільські вісті. — 2015. — 29 жовт. — С. 6 [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.].
  23. Слободянюк Т. Різдвяні красуні Олени Скорупської / Т. Слободянюк // Подільські вісті. — 2006. — 1 січ.
  24. Стандрійчук В. Її картини мають сонцесяйні душі / В. Стандрійчук // Проскурів. — 2004. — 23 верес. — С. 15.
  25. Тимофєєва Л. О. Життя — це творчість // Матеріали ІІІ наук.-краєзн. конф. «Місто Хмельницький в контексті України». — Хмельницький, 2011. — С. 628—630.
  26. Фролова М. «Пам'ять» Олени Скорупської / М. Фролова // Проскурів. — 2015. — 29 жовт. — С. 14.
  27. Чернюк Р. «Хмельницька родина» у міській раді / Р. Чернюк // Проскурів. — 2008. — 14 лют. — С. 1.
  28. Ясно світить сонце в Оленині «віконця» // Кульбовський М. З подільського кореня. Кн. 4. — Хмельницький, 2007. — С. 14-17.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Мистецтво у стінах Хмельницької міськради - vsim.ua. vsim.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 27 січня 2020.
  2. ↑ knyga_laureat_kmcbs. calameo.com. Процитовано 27 січня 2020.
  3. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №957/2007. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 15 лютого 2020.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Скорупська_Олена_Василівна&oldid=42231849