Службова особа
Службова особа — (відповідно до ст. 18 ККУ) До службових осіб належать керівники установ, міністерств, відомств та особи, які користуються правом наймати і звільняти працівників, а також особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків в установах і організаціях.
Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням. Службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав, а також іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій, члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів[1].
Див. також[ред. | ред. код]
- Посадова особа
- Державний службовець
- Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди
Джерела[ред. | ред. код]
1. Деякі спірні питання щодо поняття «службова особа» у кримінальному законодавстві України / С. Ю. Романов, М. А. Шинкаренко. // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. — 2003. — Вип. 22.
2. Періодизація історичних етапів формування поняття «службова особа» у вітчизняному праві/ Г. Б. Перепелиця // Право і суспільство. — 2012. — № 4. — С. 179—183.
3. Співвідношення понять «державний службовець», «посадова особа» та «службова особа» в сфері трудових відносин / Е. О. Скубак // Актуальні проблеми права: теорія і практика. — 2014. — № 29. — С. 81-85.
4. Особистісні виміри етики державного службовця: монографія / Т. Е. Василевська ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. — К. : НАДУ, 2008. — 334 с. — Бібліогр. : с. 314—332.
5. Кримінальна відповідальність за підкуп службової особи юридичної особи приватного права: автореферат дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Я. В. Ризак ; Ген. прокуратура України, Нац. акад. прокуратури України. - Київ : [б. в.], 2014. - 20 с.
6. Поняття службової особи у кримінальному праві України: монографія / Р. Л. Максимович ; Львів. держ. ун-т внутр. справ. — Львів: ЛДУВС, 2008. — 303 с. — Бібліогр. : с. 273—302
7. Службова особа як спеціальний суб'єкт злочину / Г. М. Анісімов. — матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 11-12 жовт. 2012 р. / Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого» — Х. : Право, 2012.- С .167-171.
Література[ред. | ред. код]
- Службова особа // Велика українська юридична енциклопедія. У 20 т. Т. 17. Кримінальне право / В. Я. Тацій (відп. ред.) та ін. — 2017. — С. 883. — ISBN 978-966-937-261-1.
Посилання[ред. | ред. код]
- Кадри державного апарату // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- Міжнародні службовці // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- Службова особа // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.