Снайперська гвинтівка Драгунова
| Снайперська гвинтівка Драгунова Снайперская винтовка Драгунова | |
|---|---|
 Снайперська гвинтівка Драгунова з дерев'яним прикладом | |
| Тип | Снайперська гвинтівка |
| Походження |
 СРСР Удмуртія |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1963 — по т.ч. |
| Оператори | Див. Країни-оператори |
| Війни |
В'єтнамська війна[1], Кампучійсько-в'єтнамська війна, Афганська війна (1979-1989), Карабахський конфлікт, Грузино-абхазький конфлікт, Югославські війни, Іракська війна, Перша чеченська війна, Друга чеченська війна, Російсько-грузинська війна, Війна на сході України |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Драгунов Євген Федорович |
| Розроблено | 1958-1963 |
| Виробник | Іжевський машинобудівний завод, Ordnance Factories Organisation, Norinco |
| Виготовлення | 1963 — по т.ч.[2] |
| Варіанти | ТСВ, СГДС-А, СГДС-Д, СГУ, СГДВ, СГУ-АС |
| Характеристики | |
| Вага |
4,3 кг (ранній випуск, без багнет-ножа, з оптичним прицілом, неспорядженим магазином і щокою прикладу)[3] 4,5 кг (сучасний варіант, без багнет-ножа, з оптичним прицілом, неспорядженим магазином і щокою прикладу)[4] 4,68 кг СВДС 4,40 кг СГУ 5,02 кг СГД-М |
| Довжина | 1220 мм[4] |
| Довжина ствола | 610 мм |
|
| |
| Набій | 7,62 × 54 мм R[2] |
| Калібр | 7,62-мм |
| Дія | Поворотний затвор, відведення порохових газів |
| Темп вогню | 30 постр/хв. (бойова) |
| Дульна швидкість |
830 м/с СГД, СГД-С, СГД-М[4] 800 м/с СГУ |
| Дальність вогню | |
| Ефективна |
1200 (відкритий приціл) 1300 (оптичний приціл)[4] |
| Система живлення | коробчастий магазин на 10 набоїв |
| Приціл | відкритий секторний (резервний), є кріплення для встановлення оптичних (наприклад, ПСО-1, або 1П59 «Гіперон») або нічних (наприклад, НСПУ-3 або НСПУМ) прицілів |
|
| |
Снайперська гвинтівка Драгунова у Вікісховищі | |
Снайперська гвинтівка Драгунова (рос. Снайперская винтовка Драгунова, СВД, Індекс ГРАУ — 6 В1) — радянська снайперська гвинтівка під набій 7,62х54 мм, розроблена в 1958—1963 роках групою конструкторів під керівництвом Євгена Драгунова.
Ця снайперська гвинтівка є самозарядною зброєю. Автоматику гвинтівки засновано на використанні енергії порохових газів, що відводяться з каналу ствола до газового поршня.
Боєприпаси й комплектація[ред. | ред. код]
Для стрільби з СГД застосовуються гвинтівкові патрони 7,62 × 54 мм R зі звичайними, трасувальними та бронебійно-запалювальними кулями, а також снайперські набої (7Н1, 7Н14), може також стріляти набоями з експансивними кулями JHP і JSP. Вогонь з СВД ведеться пострілами пооди́нці. Подача патронів при стрільбі здійснюється з коробчастого магазина ємністю 10 набоїв.
Гвинтівка комплектується оптичним прицілом ПСО-1, є можливість встано́влення нічного прицілу НСПУМ.
Принцип дії[ред. | ред. код]
При пострілі частина порохових газів, які виходять за кулею, спрямовується через газовідвідний отвір в стінці ствола в газову камеру, тисне на передню стінку газового поршня й відкидає поршень із штовхачем, а разом із ними і затворну раму в заднє положення.
При відході затворної рами назад затвор відкриває канал ствола, витягає з патронника гільзу й викидає її зі ствольної коробки назовні, а затворна рама стискає зворотну пружину й зводить курок (ставить його на звід автоспуску).
У переднє положення затворна рама із затвором повертається під дією зворотного механізму, затвор при цьому досилає черговий патрон з магазина в патронник і закриває канал ствола, а затворна рама виводить шептало автоспуску з-під зводу автоспуску курка і курок стає на бойовий звід. Замикання затвору здійснюється його поворотом ліворуч і заходженням бойових виступів затвора у вирізи ствольної коробки.
Для здійснення чергового пострілу необхідно відпустити спусковий гачок і натиснути на нього знову. Після звільнення спускового гачка тяга просувається вперед і її зачіп заскакує за шептало, а при натисканні на спусковий гачок зачіп тяги повертає шептало й роз'єднує його з бойовим зводом курка. Курок, повертаючись на своїй осі під дією бойової пружини, завдає удару по ударнику і він просувається вперед і нако́лює ка́псулю-запальника набою. Відбувається постріл.
При пострілі останнім набоєм, коли затвор відійде назад, подавач магазина підіймає вгору зупин затвора, затвор упирається в нього і затворна рама зупиняється в задньому положенні. Це є сигналом для того, що треба знову зарядити гвинтівку.
Точність[ред. | ред. код]
СВД має високу для зброї даного типу купчастість влуча́ння. З набоєм 57-Н-323С (ЛПС) дає купчастість не гірше 2,21 MOA (кутових мінут) Ex.Ver. для серій по 5 пострілів на дистанції 300 м[3]. Зі снайперським набоєм 7Н1 — 1,24 MOA Ex.Ver. для серій по 5 пострілів на дистанції 300 м (1,04 MOA — для кроку нарізів ствола 320 мм)[5]. Це відповідає показникам M24 (1,18 MOA на дальності 274 м (300 ярдів)[6]) або M110 (1,27 MOA на дальності 91 м (100 ярдів)[7]) з патронами матч-класу M118LR.
Зі снайперським набоєм СВД дозволяє вражати однією кулею наступні цілі (для найкращих стрільців, лежачи з опори): голова — 400 метрів, головна фігура — 500 метрів, поясна фігура і фігура, що біжить — 800 метрів. Головною складністю при стрільбі на великі відстані є похибки підготовки вихідних даних для стрільби (це справедливо для всіх снайперських гвинтівок). На відстані 600 метрів серединна похибка за висотою (для визначення відстані, що дорівнює 10 % відстані) — 6,3 см, серединна похибка за бічним напрямком (для визначення швидкості бокового вітру, що дорівнює 1,5 м/с) — 4,3 см. Для порівняння, серединне відхилення розсіювання куль для найкращих снайперів для 600 м — за висотою 9,4 см, бічне 8,8 см[8].
Варіанти і модернізація[ред. | ред. код]
- SCR-1200 — варіант глибокої модернізації, створений у Білорусі. Представлений в жовтні 2021 року. Прибрано дерев'яні деталі, встановлено телескопічний приклад, цівку виготовлено з легкого сплаву, має рейки Пікатінні, додано металеві стабілізатори ствола. Збільшено купчастість бою — не більше 5 см (у СГД — 8-10 см) при 10 пострілах на дистанції 100 метрів. Гарантована дальність ураження зросла до 600 метрів[9].
Бойове застосування[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. |
Російсько-українська війна[ред. | ред. код]
Снайперські гвинтівки Драгунова використовували і українські захисники, і російські загарбники з самого початку російсько-української війни в лютому 2014 року.
Поблизу населеного пункту Димер на Київщині спецпризначенці ГУР МО України знищили колону Росгвардії. Залишені окупантами в розбитих машинах документи 748 окремого батальйону оперативного призначення Росгвардії (в/ч 6912, м. Хабаровськ) серед яких був атестат з переліком наявної в підрозділі зброї. В переліку було названо, зокрема, снайперські гвинтівки Драгунова СВД та СВДС зі складаним прикладом, а також 7,62-мм снайперську гвинтівку СВ-98 та снайперські набої до них, а також приціли ПСО-1, ПСО-1М2, ПСО-1М2-1. Для стрільби вночі у них були модульні приціли сімейства 1ПН93 «Малюк» («Малыш»). У переліку були присутні й дві одиниці 12,7-мм армійських снайперських гвинтівок АСВМ[10].
Оператори[ред. | ред. код]
СРСР[11], 
Росія[12]
Аргентина
Албанія[13]
Афганістан[11]
Білорусь[12]
Болгарія[12]
В'єтнам
Угорщина[14]
Венесуела: закуплені для збройних сил Венесуели[15]
Грузія[12]
Індія: випускається за ліцензією.[16]
Ірак: Al-Qadissiya та Al-Gadissiya — варіант місцевого виробництва.[17]
Іран: Nakhjir — варіант місцевого виробництва.[18][19][20]
Казахстан[12]
Киргизстан[12]
КНР: Type 79, клон виробництва Norinco[21], а також модернізована гвинтівка Type 85[21][22] і кілька варіантів для цивільного ринку.[22][23][24]
Нікарагуа[12]
Польща[12]
Румунія: випускається за ліцензією[11]
Словаччина[25]
Таджикистан[12]
Туркменістан[12]
Туреччина: використовується жандармерією турецької армії[26].
Узбекистан[12]
Україна[12]
Фінляндія: під позначенням 7.62 TKIV Dragunov.[27]
Молдова: використовується в національній армії.
Чехія[28]- Бандформування та терористичні організації — Талібан, Аль-Каїда, Ісламістська Армія Іраку, ДНР, ЛНР і багато інших.
Україна[ред. | ред. код]
Снайперські гвинтівки Драгунова дісталися Україні після розпаду СРСР.
В 2018 році для заміни в Збройних силах України морально і фізично застарілої снайперської гвинтівки Драгунова прийняли на озброєння вітчизняну гвинтівку UAR-10 під набій 7,62×51 мм НАТО.
За словами інструктора зі снайпінгу благодійного фонду «Повернись живим» Руслана Шпаковича, станом на 2021 рік через вичерпаний ресурс і відповідно незадовільний стан українські військові відмовлялись від наявних гвинтівок Драгунова та переходили на нові зразки[29].
Так, за попередні роки на озброєння Збройних Сил України надійшло щонайменше 1500 нових зразків різноманітних гвинтівок, зокрема українського виробництва Zbroyar UAR-10 та UBR-008[30], американські Savage Model 110 та великокаліберні 12,7 мм Barett M82[29].
При цьому, значну частину з цих гвинтівок ЗСУ було передано благодійниками (фонд Roshen — понад 400 одиниць; анонімний жертводавець, який придбав більше 100 гвинтівок) та волонтерами або передані як допомога від союзників[29].
Офіційно на озброєння прийнято лише українські гвинтівки Zbroyar. Компанія налагодила і виробництво набоїв для військового застосування. Їх закуповує держава[29].
Фінляндія[ред. | ред. код]
Наприкінці 2021 року (21 грудня 2021 року) міністерство оборони Фінляндії ухвалило рішення про заміну наявних СВД та Tkiv 85 на гвинтівки Sako M23 (Sniper Rifle 23)[31].
Нову гвинтівку створено у співпраці між Sako LTD та міністерством оборони Фінляндії протягом 2020—2021 років. Вона заснована на схемі AR-10/AR-15 та використовує стандартний набій 7,62×51 мм НАТО[31]. Перші партії нових гвинтівок надійдуть до армії Фінляндії наприкінці 2022 року, а навчання снайперів на новій системі планується розпочати протягом 2023 року[32].
Серед іншого, використання стандартного набою дасть можливість спільних закупівель озброєнь зі Швецією[31].
Див. також[ред. | ред. код]
- M-7,62x54 — прототип української модифікації СГД в компонуванні булл-пап.
- Снайперська гвинтівка укорочена
- Valmet M-78/83S
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Weapons corner: sniper rifles then and now. Infantry Magazine. 2006. Архів оригіналу за 29 травня 2010. Процитовано 20 березня 2011.
- ↑ а б Hogg, Ian (2002). Jane's Guns Recognition Guide. Jane's Information Group. ISBN 0-00-712760-X.
- ↑ а б Настанова зі стрілецької справі 7,62-мм снайперська гвинтівка Драгунова (СГД), Москва, Воениздат, 1984
- ↑ а б в г опис на сайті виробника. Архів оригіналу за 18 лютого 2010. Процитовано 19 березня 2011.
- ↑ стаття Владислава Дворянінова «Кілька слів про снайпер-патроні»
- ↑ MIL-R-71126 (AR) (1992 рік)
- ↑ MIL-PRF-32316 (AR) (2008 рік)
- ↑ Таблиці стрільби по наземним цілям із стрілецької зброї калібрів 5,45 і 7,62 мм. Військове видавництво, Москва, 1977
- ↑ Safronov Taras (23 жовтня 2021). У Білорусі представили снайперську гвинтівку SCR-1200. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Список зброї, якою окупанти планували "приборкувати" українців (Документ). Тексти. 7 квітня 2022.
- ↑ а б в Miller, David (2001). The Illustrated Directory of 20th Century Guns. Salamander Books Ltd. ISBN 1-84065-245-4.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Jones, Richard D. Jane's Infantry Weapons 2009/2010. Jane's Information Group, 35 edition (January 27, 2009). ISBN 978-0710628695.
- ↑ The World Defence Almanac 2006, page. 95, Mönch Publishing Group, Bonn 2006
- ↑ # guid = 7712ecc946c9d0cea6d40c00c5c8878f43b1e2d3 DefenseImagery.mil|Find Imagery. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 19 березня 2011.
- ↑ _r = 1 & oref = slogin Chávez's Bid for Russian Arms Pains US [Архівовано 5 червня 2015 у Wayback Machine.] Retrieved on September 21, 2008.
- ↑ Singh, Lieutenant General RK Jasbir. Indian Defence Yearbook. India: Natraj Publishers. с. 388—391. ISBN 978-8186857113.
- ↑ -iraq-small-arms-2004.pdf Small Arms (Infantry Weapons) used by the Anti-Coalition Insurgency.[недоступне посилання з липня 2019] Retrieved on August 26, 2008.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 4 травня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Walter, John (2006). Rifles of the World. Krause Publications. с. 100-101. ISBN 0896892417.
- ↑ Jones, Richard (2009). Jane's Infantry Weapons 2009-2010. Jane's Information Group. с. 897. ISBN 0710628692.
- ↑ а б . asp Type 79/85 Sniper Rifle.[недоступне посилання з липня 2019] Retrieved on September 21, 2008.
- ↑ а б 7.62 mm SNIPPING RIFLE. [Архівовано 6 січня 2009 у Wayback Machine.] Retrieved on September 29, 2008.
- ↑ NDM-86. [Архівовано 4 жовтня 2008 у Wayback Machine.] Retrieved on September 21, 2008.
- ↑ cn/detail_product_English.jsp? productid = 91 & cssid = 1 NDM86.[недоступне посилання з липня 2019] Retrieved on September 29, 2008.
- ↑ Ministerstvo obrany SR:: Profesionál, 20. septembra 2007. Архів оригіналу за 28 липня 2011. Процитовано 19 березня 2011.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 серпня 2008. Процитовано 19 березня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ The Finnish Defence Forces 7.62 TKIV Dragunov. Архів оригіналу за 28 квітня 2009. Процитовано 19 березня 2011.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 листопада 2015. Процитовано 19 березня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в г Олександр Аргат (13 червня 2021). Українська армія замінила майже всі гвинтівки СВД новою зброєю. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 14 червня 2021.
- ↑ імовірно таку назву отримав військовий варіант Zbroyar Z-008, випробування якого відбуваються щонайменше з 2016 року https://www.ukrmilitary.com/2017/07/2016-testing-of-weapons-and-military-equipment.html [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Dylan Malyasov (2 січня 2022). Finland to replace Soviet-era SVD sniper rifles. Defence Blog. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
- ↑ Козацький Саня (3 січня 2022). Фінляндія замінить радянські снайперські гвинтівки. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: SVD |
- IZHMASH JSC official site: 7.62 mm Dragunov Sniper Rifle «SVD»
- IZHMASH JSC official site: 7.62 mm Dragunov Sniper Rifle with folding butt «SVDS»
- Dragunov.net Dragunov and PSL rifle information [Архівовано 4 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Buddy Hinton Collection [Архівовано 12 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Modern Firearms
- Sniper Central [Архівовано 9 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- SVD field manual [Архівовано 13 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Evgeniy Dragunov: Creator of Firepower (abstracts from a forthcoming book)
- WeaponPlace.ru [Архівовано 21 липня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
|
Це незавершена стаття про вогнепальну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
