Собх-і-Азаль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Собх-і-Азаль
араб. ﺼﺑﺢ ﺍﺯﻞ
Собх-і-Азаль 1868
Ім'я при народженні Сейід Йах'я, син Мірзи Аббаса з Нура (Великого Бузурга)
Народився 1831[2]
Тегеран, Іран
Помер 29 квітня 1912(1912-04-29)[1]
Фамагуста, Турецька Республіка Північного Кіпру
Країна Іран
Діяльність поет, письменник, релігійний лідер
Знання мов перська
Батько Mírzá ʻAbbás Núríd
Брати, сестри Багаулла і Mírzá Músád
Лист-призначення Собх-і-Азаля наступником Баба (перший лист)

Собхі-і-Азаль (араб. ﺼﺑﺢ ﺍﺯﻞ‎ — Ранок Вічності) (1831 — 1912), справжнє ім'я Мірза Йах'я, син Мірзи Аббаса з Нура, відомого серед азалітів як Мірза Бузург (перс. — Великий учений).

Життєпис[ред. | ред. код]

Собх-і-Азаль (Мірза Йах'я) народився в арабському районі міста Тегеран.[3] Він рано втратив батьків: мати померла при пологах, а батько — коли хлопчику було всього три роки.

Собх-і-Азаль ріс під наглядом своєї зведеної матері та за підтримки зведеного брата Мірзи Хусейна Алі, відомого, як Бахаулла, який був старшим за нього на 13 років. Згідно з розповідями Мірзи Хусейна Алі та інших родичів, Собх-і-Азаль був вкрай тихий і ніжний, він не любив гратися з дітьми свого віку, натомість вивчав перську мову і мав успіхи в каліграфії, але арабська мова не була його улюбленим предметом.

Собх-і-Азалю було тринадцять років, коли Баб почав публічно пропагувати нову віру (бабизм). Собх-і-Азаль став відданим послідовником Баба. Це, очевидно, відбулося в 1847 р..

За уявленнями азалітів, «Головний Сенс» (Баб) поклав на Собх-і-Азаля стан Дзеркала-корабля і звернувся до нього в своїх скрижалях у термінах: «Ти є Я, а Я є Ти». Той день, який співпав з 25-м числом місяця Наврез, Баб наказав пам'ятати як святковий день. В цей час Собх-і-Азалю було дев'ятнадцять років і він проживав в Тегерані.

У Тегерані було здійснено спробу вбивства шаха Насіра-аль-Діна. До списку людей, причетних до цього вбивства, серед інших імен були включені, за безпідставним звинуваченням, імена Собх-і-Азаля і Мірзи Хусейна Алі. У вівторок 6-го числа місяця Джамаді-Аува 1285 року Гіджри (25 серпня 1868 Р. Х.) Бахаулла разом з його сім'єю були заслані в Акко, а Собх-і-Азаль зі своєю сім'єю — на Кіпр. Акко й Кіпр на той час були під контролем Османської Імперії.

Згідно з османськими записами, під час прибуття на Кіпр Собх-і-Азаля супроводжували дві дружини, шість синів і чотири дочки. Причиною ж для розходження двох братів в Едірне було те, що Бахаулла незадовго до цього офіційно оголосив, що Він є той, кого Бог явить.

Собх-і-Азаль проживав на Кіпрі до свого Вознесіння в понеділок 12 числа місяця Джамаді-аль-Аувал (Jamadi-al-Awwal) 1330 року Гіджри (понеділок 27 квітня 1912) о сьомій годині ранку.

Основні праці[ред. | ред. код]

Собх-і-Азаль залишив безліч рукописів і, не рахуючи тих, що зруйновані його ворогами, сьогодні збереглося понад 120 малих і великих томів з його священними рукописами. Найбільш відомі та доступні з них:

  1. Трактат про Царство (російською мовою)
  2. «Перська Байа» (Продовження — перською мовою)
  3. Етика Духовності (арабською мовою)
  4. Праці Вічності (арабською мовою)
  5. Сім Світів і сім Почуттів (арабською мовою)
  6. Книга «Помічник» (арабською мовою)
  7. Книга «Світло» (арабською мовою)
  8. Книга «Дух» 1 & 2 (арабською мовою)
  9. Книга «Єдність» (арабською мовою)
  10. Книга «Життя» (арабською мовою)
  11. Книга «Сяйво» (арабською мовою)
  12. Книга «Елегія» 1 & 2 (перською, арабською)
  13. Святість Вічності (арабською мовою)
  14. Пильний (арабською мовою), Передмова (англійською)
  15. Скрижалі про Радості (арабською мовою)
  16. Одна сотня і десять молитов (арабською мовою)
  17. Пісні Духа (арабською мовою)

Деякі з них і багато інших можна знайти перською, арабською та англійською мовами на наступних сайтах:

Родовід[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1011233010 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Ruhi, Atiyya. A Brief Biography of His Holiness Subh-i Azal. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 23 грудня 2006.

Див. також[ред. | ред. код]