Сомкова Долина
| село Сомкова Долина | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Київська область | ||
| Район | Бориспільський район | ||
| Громада | Студениківська сільська громада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | до 1662 | ||
| Населення | 466 | ||
| Площа | 2,66 км² | ||
| Густота населення | 175,19 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 08424 | ||
| Телефонний код | +380 4567 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°10′46″ пн. ш. 31°41′22″ сх. д.H G O | ||
| Середня висота над рівнем моря |
113 м | ||
| Водойми | річка Сага | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 08421, Київська обл., Бориспільський р-н, с.Студеники, вул. Переяславська, 19 | ||
| Карта | |||
  Сомкова Долина | |||
 Сомкова Долина | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Сомкова Доли́на — село в Україні, в Студениківській сільській громаді Бориспільського району Київської області. Населення становить 466 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
У селі бере початок річка Сага.
Історія[ред. | ред. код]
Неподалік села Григорівка Яготинської громади був великий заїжджий двір Семена Сомка. Рід Сомків славився на Запорізькій Січі. З нього вийшли сміливі ватажки походів, кошові і гетьмани. Дочка Семена Сомка Ганна була першою дружиною Богдана Хмельницького, матір'ю його синів Тимоша і Юрія. Син Семена Сомка Яким на військовій раді в Козельці (1662 р.) був обраний гетьманом Лівобережної України, в 1663 р. в Ніжині Яким Сомко знов був обраний гетьманом, але за наказом гетьмана Івана Брюховецького був страчений, а родовий хутір знищено.
Російська імперія[ред. | ред. код]
Є на мапі 1812 року як хутір Кисилевського[1]
За даними 1859 року село є «хутір власницький»; дворів — 36; населення — 260 особи (ч. — 130, ж. — 136)[2]
З 1917 — у складі УНР.
В 1936 р., об'єднавшись з хут. Кисіля, село отримало назву Сомкова Долина. 1930 р. в селі організувано колгосп ім. Ворошилова, в 1931 р. — «Побєда». Перед початком колективізації хутір, а згодом село, що належало знаній в Україні родині козацької старшини Сомків, мав 199 дворів, проживало 694 мешканці. Під час примусової колективізації були розкуркулені 3 заможні родини. Про голодний мор, який влаштували московські комуністи, у селі свідчать вцілілі архівні документи. Голодна смерть забрала майже кожного десятого жителя. Загальна кількість померлих від голоду — 42 чол. На сільському кладовищі в пам'ять про загиблих встановлений дерев'яний хрест[3].
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,71% |
| російська | 1,29% |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 12 вересня 2021.
- ↑ Списки населенныхъ мѣстъ Россійской имперіи / Н. Штинецъ. — Санкт-Петербургъ : Центральный статистический комитетъ Министерства внутренихъ дѣлъ, 1862. — С. 162.
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
Література[ред. | ред. код]
Списки населенныхъ мѣстъ Россійской имперіи / Н. Штинецъ. — Санкт-Петербургъ : Центральный статистический комитетъ Министерства внутренихъ дѣлъ, 1862.
| |||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
