Сорокін Микола Тихонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Сорокін
Оригінал імені рос. Николай Тихонович Сорокин
Країна СРСР СРСР
Народження 19 січня 1900(1900-01-19)
Російська імперія Київ
Смерть 16 березня 1984(1984-03-16) (84 роки)
СРСР Тбілісі
Титул національний майстер

Мико́ла Ти́хонович Соро́кін (рос. Николай Тихонович Сорокин; * 19 січня 1900, Київ — † 16 березня 1984, Тбілісі) — радянський шахіст. 3-разовий чемпіон ГРСР: 1928, 1947 і 1951. Майстер спорту СРСР (1933—1935; з 1956).

Життєпис[ред. | ред. код]

Юрист за фахом. У першому чемпіонаті УРСР, який проведено 1924 року, посів 3 місце. Віце-чемпіон УРСР 1925 року, 4-6 місце — 1926 року.

Згодом переїхав до Тбілісі. Поділив 1-2 місця на чемпіонатах ГРСР 1928 і 1947, чисте 1 місце 1951 року, 1950 поділив 2-3 місця. Учасник т. зв. «турніру восьми» в Тбілісі 1942 року — поділив 5-6 місця.

Учасник 2 чемпіонатів СРСР:

  • 1931 — 13 місце (з 18)
  • 1933 — 15 місце (з 20)

Майстер спорту СРСР 1933–1935, у 1956 (деякі джерела називають 1958) році повернув собі звання після нічиєї з майстром Германом Фрідштейном: +3, −3, =8. Багато зробив для розвитку шахів на теренах Грузії.

Внесок у теорію[ред. | ред. код]

На честь шахістів Миколи Сорокіна та Олександра Ільїн-Женевського названо варіант Сорокіна—Ільїн-Женевського в захисті Алехіна:

1. e4 Кf6 2. e5 Кd5 3. d4 d6 4. c4 Кb6 5. f4 de 6. fe Кc6 7. Кf3 Сg4 8. e6!? fe 9. c5!?

Ідея належить до Сорокіна, який у 1927 році поділився нею з Ільїн-Женевським, а той застосував її 1936 року в партії проти Григорія Левенфіша, де потім було: 9. … Кd5 10. Сb5 Фd7 11. Кbd2 g6 12. Фa4 Сg7 13. Кe5 С:e5 14. de Кe3 15. Фe4 Фd4!? Пізніші аналізи показали, що найкраще 15. … 0-0! Ф:e3 Кb4! з виграшною позицією для чорних.

Література[ред. | ред. код]

  • Шахматный словарь. — Москва: Физкультура и спорт, 1964. — С. 339
  • W. Litmanowicz, J. Giżycki, Szachy od A do Z, Warszawa, Sport i Turystyka, tom 2, s. 1128, 1987
  • Шахматы: Энциклопедический словарь. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — С. 373