Софія Яблоновська
| Софія Яблоновська | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народилася | 10 травня 1798 |
| Померла | 1 листопада 1882 (84 роки) |
| Рід | Q16157313? і Фредри |
| Батько | Юзеф Яблоновський |
| Брати, сестри | Людвік Яблоновський і Leon Jabłonowskid |
| У шлюбі з | Фредро Александер і Станіслав Скарбек[1] |
| Діти | Шептицька Софія і Jan Aleksander Fredrod |
Софія Яблоновська (польськ. Zofia Jabłonkowska; 10 травня 1798 — 1 листопада 1882) — польська графиня, дружина Олександра Фредра, рідна бабуся Андрея Шептицького.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася в галицькій поміщицькій родині[2]. Софія з роду Яблоновських, який відомий з XVI століття, в усі часи відігравав значну роль у політичному житті й володів численними маєтками в Галичині та на Правобережній Україні.[3] Виховувалася в суворій атмосфері. Перший чоловік Софії австрійський граф, землевласник і меценат — Станіслав Скарбек. Вони одружились коли їй було 15 років, а йому — 35. З другим чоловіком Олександром Фредро познайомилась у віці 19 років, а змогли побратися коли їй виповнилось 30 років. У 1828 році Софія Яблоновська й Олександр Фредро взяли шлюб, після чого оселилися в Беньковій Вишні[4], де знаходився родинний маєток чоловіка.
До глибокої старості вони зберігали свою перед- та післяшлюбну кореспонденцію. Син Ян Александр згадує: «Дорогі мої старенькі, мабуть, мали рацію, коли наважилися на такий болісний крок; на тих листах, писаних просто від серця до серця, жодне чуже око, навіть око рідних, коханих дітей не повинно було спочити… Перед спаленням вони обоє плакали, перечитуючи ті листи»[5].
Та все ж зберігся один лист Фредра, що його він написав своєму другові саме в період знайомства з Софією. «Ти також, напевно, відчував і переживав той вогонь, який, при всіх його прикрощах, вважаю щастям. Ти кохав і знаєш, як нас змінює пристрасть…Почуття опанувало мною так раптово… Я не знаю ліку. Книжки, вірші — усе закидаю, усього мене охопило кохання»[5].
Скарбек ставив п'єси Фредра — зокрема «Шлюби панянські» були першою польською виставою на сцені його театру. Також до кінця свого життя Скарбек підтримував стосунки з родиною жінки, а свою екс-тещу продовжував називати матір'ю[5].
Джерела[ред. | ред. код]
- Polski Słownik Biograficzny. T. 10, s. 231; T. 7, s. 105; T. 7, s. 119; T. 38, s. 23.
- Barbara Lasocka. Aleksander Fredro. Drogi życia. — Warszawa: Oficyna Wydawnicza Errata, 2001.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Skarbek, Stanislaus Graf // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 35. — S. 48.
- ↑ http://sluzebnice.pl/public/files/library/Sylwetka duchowa ua.pdf[недоступне посилання]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ https://osbm.in.ua/news/publish/proshcha-rodyn-slidamy-sofiyi-sheptytskoyi/
- ↑ а б в https://photo-lviv.in.ua/sofiya-yablonovska-druzhyna-dvoh-hrafiv/
|
