24 кадри (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
24 кадри
24 Frames
Жанр драма
Режисер Аббас Кіаростамі
Сценарист Аббас Кіаростамі
Кінокомпанія CG Cinéma
Тривалість 120 хв.
Мова перська
Країна Іран Іран
Рік 2016
Дата виходу 23 травня 2017 (Канни)
IMDb ID 6777170
Рейтинг IMDb: 6.5/10 stars

«24 кадри» (англ. 24 Frames) — Іранський експериментальний фільм-драма 2016 року, остання прижиттєва робота Аббаса Кіаростамі, завершена його сином Ахмадом[1]. Прем'єра стрічки відбулася 23 травня 2017 року на 70-му Каннському міжнародному кінофестивалю (2017), де вона брала участь в позаконкурсній програмі на спеціальних показах до 70-річного ювілею кінофестивалю[2][3] .

Синопсис[ред. | ред. код]

Фільм складається з коротких історій, кожна з яких присвячена одній фотографії, які режисер робив протягом 40 років. 23 фотографії і картина нідерландського художника Пітера Брейгеля старшого сплітаються воєдино і перетворюються у плавну розповідь. У фільмі відсутні діалоги, показані лише пейзажі і тварини.

«Мені завжди було цікаво, наскільки точно і реалістично автор прагне зобразити сцену. Художники відображають лише один єдиний кадр з життя і не беруть до уваги те, що було до або після. В «24 кадрах» я вирішив використовувати фотографії, які робив протягом багатьох років. Для кожної з них я придумав невелику історію довжиною в 4,5 хвилини про те, що могло відбуватися до і після того, як я зробив фото»

— Аббас Кіаростамі, [1]

Про фільм[ред. | ред. код]

Аббас Кіаростамі працював над проектом три роки, самостійно займаючись його фінансуванням. У липні 2016 року кінорежисер помер у віці 76 років, не встигнувши закінчити стрічку. Зйомки завершив його старший син Ахмад, який працював над завершенням стрічки свого батька протягом п'яти місяців[1]. «Нам потрібно було дещо змінити, але кожного разу, коли ми вносили правки, я думав про те, як би це зробив мій батько» — зазначив Ахмад Кіаростамі[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Kiarostami’s Last Film Gets Rave Reviews at Cannes. 25.05.2015. Процитовано 8.06.2017. 
  2. The 2017 Official Selection. Cannes. 13 квітня 2017. Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017. 
  3. Fabien Lemercier. The hunt for the Palme d’Or is on. Cineuropa. 13.04.2017. Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 14.04.2017. 

Посилання[ред. | ред. код]