Абеокута (місто)
| Абеокута Abeokuta | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 7°09′ пн. ш. 3°21′ сх. д. / 7.150° пн. ш. 3.350° сх. д.Координати: 7°09′ пн. ш. 3°21′ сх. д. / 7.150° пн. ш. 3.350° сх. д. | ||||
| Країна |
 Нігерія | |||
| Регіон | Огун | |||
| Столиця для | Огун (штат Нігерії) | |||
| Засновано | 1825 | |||
| Площа | 879 км² | |||
| Населення | 801 282 | |||
| Висота НРМ | 66 м | |||
| Водойма | Ogun Riverd | |||
| Офіційна мова | йоруба[1] | |||
| Часовий пояс | UTC+1 | |||
| GeoNames | 2352947 | |||
| OSM | ↑3718463 ·R (Огун) | |||
| Міська влада | ||||
| Мапа | ||||
 | ||||
  Абеокута Абеокута (Нігерія) | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Абеокута у Вікісховищі | ||||
Абео́кута (англ. Abeokuta, Місто під скелями) — місто на південному заходу Нігерії. Адміністративний центр штату Огун.
Населення міста становить 593 140 осіб (2005; 253 тис. в 1975).
Географія[ред. | ред. код]
Місто розташоване на річці Огун, лежить на родючих рівнинних землях, поверхня яких перемежована відкладами сірого граніту. На околицях міста — скелі Олумо, які є для нього ніби захисним природним муром. Район Абеокути — осередок вирощування какао.
Клімат[ред. | ред. код]
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних саван. Найтепліший місяць — лютий із середньою температурою 29 °C (84.2 °F). Найхолодніший місяць — серпень, із середньою температурою 25.1 °С (77.2 °F).[2]
| Клімат Абеокути | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середня температура, °C | 27,5 | 29 | 29 | 28,3 | 27,4 | 26,2 | 25,3 | 25,1 | 25,6 | 26,4 | 27,5 | 27,3 | 27,1 |
| Норма опадів, мм | 12.8 | 27.8 | 82.4 | 142.5 | 183.5 | 259.1 | 208.3 | 119.8 | 188.7 | 154 | 30.2 | 9.3 | 1418.4 |
| Днів з опадами | 1 | 2,4 | 6,3 | 9,7 | 12,1 | 15,4 | 13,7 | 12,3 | 13,8 | 12,8 | 3,8 | 1,4 | 104,7 |
| Вологість повітря, % | 69.7 | 71 | 74.1 | 78.1 | 80.9 | 83.4 | 84.5 | 84.1 | 83.6 | 82.9 | 78.4 | 73.1 | 78.7 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Економіка[ред. | ред. код]
Місто є транспортним вузлом на перетині Західної залізничної магістралі Лагос-Кано та автошляхів.
У місті працюють підприємства з виробництва пальмової олії, цементу та бетону, велосипедних шин, деревообробки, броварні, які власне і є основою економіки і забезпечують місто основною продукцією.
Ведеться торгівля сільськогосподарською продукцією — пальмовою олією та ядрами, горіхами кола, какао-бобами. Переробка овочів та фруктів. Ремісницьке виробництво тканин та фарб.
Історія[ред. | ред. код]
Свій початок місто бере з 1825 року, коли сюди від утисків фулані тікало чимало представників народу йоруба. Вигнавши місцевих дагомейців, йоруба на місці їх поселення заснували своє. Саме йоруба Абеокути дають початок новому субетносу — еґба.
У наступні роки XIX століття місто тільки зміцнюється, стаючи справжнім осередком народності еґба. Так, протягом 1851—1864 років успішно відбито атаки дагомейців, а у 1867 році з міста вигнані англійські місіонери.
У 1893 році створено Об'єднаний уряд еґба (Egba United Government), який було визнано англійською колоніальною владою, проте у 1914 році місто все-таки стає частиною британської колонії Нігерія.
Родом з Абеокути[ред. | ред. код]
Місто по праву пишається своїми відомими містянами. В Абеокуті народились:
- Олусегун Обасанджо (Olusegun Obasanjo) — президент Нігерії в 1999—2007 роках.
- Воле Шоїнка (Wole Soyinka) — відомий нігерійський письменник, єдиний нобелівський лауреат (у галузі літератури за 1986 рік) від Нігерії.
- Амос Тутуола (Amos Tutuola) — відомий сучасний нігерійський письменник.
- Петер Акінола (Peter Akinola) — архієпископ Англіканської церкви.
- Фела Куті (Fela Kuti) — відомий нігерійський музикант і співак.
- Фунмілайо Ренсем-Куті (1900—1978) — педагог, політична діячка, активістка за права жінок.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.propertypro.ng/blog/history-of-abeokuta-population-fun-things-to-do/
- ↑ Клімат Абеокути. Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
Джерела і література[ред. | ред. код]
- Гофман В. «Abbeokuta», Берлін, 1859
- Буртон «A Abbeokuta and the Cameroons mountains», Лондон, 1863.
- Сучасна українська енциклопедія. Т.1. — Харків, 2005.
| ||||||||||||||||||||||
|
