Адам Ґерстманн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адам Ґерстманн
Adam Gerstmann
Основні відомості
Народження 13 грудня 1873(1873-12-13)
Львів
Країна:  Польська Республіка
Альма-матер: Львівський університет, Інсбруцький університет
Заклад: Львівський університет
Конфесія: РКЦ
Смерть: 25 липня 1940(1940-07-25) (66 років)
Львів
Місце поховання: Личаківський цвинтар
Праці й досягнення
Рід діяльності: священик
Основні інтереси: богослов'я
Звання: професор
Ступінь: доктор богослов'я
Титул: Ректор Львівського університету (1927—1928 і 1932—1933)
Нагороди:
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Медаль «Десятиліття здобутої незалежності»
Медаль «Десятиліття здобутої незалежності»
CMNS: Адам Ґерстманн у Вікісховищі

Адам Ґерстманн (пол. Adam Gerstmann; 1873, Львів — 1940, там само) — польський римо-католицький священник, доктор богослов'я, професор і ректор Львівського університету (1927—1928 і 1932—1933).

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив зі сім'ї гімназійного професора, доктора філософії і директора реальної школи Теофіля Ґерстманна. Навчався у Другій львівській гімназії, де й склав іспит зрілості. У 1891 році вступив до Львівської духовної семінарії, де навчався два семестри. Вищі богословські студії продовжував у Львівському університеті на богословському факультеті (1891—1892), в Інсбруці в інституті Канізіянум (1893—1896), де був висвячений і здобув ступінь доктора богослов'я, та в Римі. Після завершення навчання працював катехитом жіночої школи св. Марії Магдалини та заступником вчителя релігії в цісарсько-королівській гімназії Франца Йосифа у Львові[1].

Згідно з рескриптом Міністерства (22 серпня 1900 року) та ухвалою ради професорів богословського факультету (2 жовтня 1900 року), о. Ґерстманну дозволялося стати приватним доцентом пастирського богослов'я на богословському факультеті Львівського університету[1].

У 1907 році став надзвичайним професором богослов'я Львівського університету, у 1910 році — звичайним професором. Був керівником кафедри морального богослов'я. Ректор Львівського університету в 1927—1928 і 1932—1933 академічних роках, проректором у 1928—1929 році, деканом богословського факультету в 1912—1913, 1914—1915, 1915—1916, 1916—1917, 1929—1930 та обраний влітку 1939 року[2]. Був ерудитом зі всесторонніми зацікавленнями.

Помер у Львові в часі радянської окупації, похований у родинному гробівці на Личаківському цвинтарі.

Гробівець на Личаківському цвинтарі

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Матвієнко Г. О. Професори кафедр теологічного факультету Львівського університету (кінець ХІХ–початок ХХ ст.) [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Nowe władze akademickie Uniw. Jana Kazimierza [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Gazeta Lwowska. — Nr 149 z 6 lipca 1939. — S. 3.
  3. ↑ Dekoracja odznaczonych we Lwowie [Архівовано 9 січня 2019 у Wayback Machine.] // Gazeta Lwowska. — Nr 262 z 13 listopada 1936. — S. 2.

Джерела[ред. | ред. код]

Львівський університет
імені Йосифа ІІ
(1784—1805)
Антоній Вацлав Бетанський (1784/85) • Балтазар Борзаґа (1785/86) • Бурхард Шіверек (1786/87) • Віт Вреха (1787/88) • Йозеф Віммер (1788/89) • Ян Амброз (1789/90) • Алоїз Капуано (1790/91) • Вацлав Ганн (1791/92) • Ян Антоні де Поточкі (1792/93) • Домінік Зіґфрід Кефіль (1793/94) • Лоренц Прессен (1794/95) • Ян Гольфельд (1795/96) • Антоній Ангелович (1796/97) • Станіслав Ґжембський (1797/98) • Бурхард Шіверек (1798/99) • Юзеф Спорк (1799/1800) • Каєтан Кіцький (1800/01) • Балтазар Борзаґа (1801/02) • Франц Мазох (1802/03) • Ян Земанчик (1803/04) • Миколай Скородинський (1804/05) • Франтішек Кодеш (1805)
Львівський ліцей
(1805—1817)
Львівський університет
імені Франца ІІ
(1817—1918)
Анджей Анквіч (1817/18) • Йозеф Вінівартер (1818/19) • Фердинанд Штехер (1819/20) • Юліус Гюттер (1820/21) • Модест Гриневецький (1821/22) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1822/23) • Петер Крауснекер (1823/24) • Йозеф Маусс (1824/25) • Франциск Ксаверій Захар'ясевич (1825/26) • Фердинанд Польберґ (1826/27) • Франц Мазох (1827/28) • Микола Нападієвич (1828/29) • Венедикт Левицький (1829/30) • Карл Краусс (1830/31) • Войцех Жердинський (1831/32) • Авґуст Кунцек (1832/33) • Онуфрій Криницький (1833/34) • Ян Добжанський (1834/35) • Франц де Пауля Нойгаузер (1835/36) • Ян Стібер (1836/37) • Мартин Барвінський (1837/38) • Антон Гаймберґер (1838/39) • Франц Бабель де Фронсберґ (1839/40) • Ґеорґ Гольцґетан (1840/41) • Яків Геровський (1841/42) • Юзеф Райнер (1842/43) • Кароль Іґнаци Странський (1843/44) • Адольф Пфайффер (1844/45) • Антоній Манастирський (1845/46) • Францішек Туна (1846/47) • Бенедикт Ваґнер (1847/48) • Карломан Танґль (1848/49) • Себастіян Міхал Тичинський (1849/50) • Франц Коттер (1850/51) • Йозеф Маусс (1851/52) • Каєтан Жмиґродський (1852/53) • Едуард Гербст (1853/54) • Іґнац Лемох (1854/55) • Онуфрій Криницький (1855/56) • Ян Паздєра (1856/57) • Антоній Вахгольц (1857/58) • Онуфрій Криницький (1858/59) • Анджей Фанґор (1859/60) • Григорій Яхимович (1860/61) • Людвік Маліновський (1861/62) • Фрідріх Рульф (1862/63) • Яків Головацький (1863/64) • Лукаш Солецький (1864/65) • Евгеніуш Мор (1865/66) • Вільгельм Керґель (1866/67) • Йосиф Делькевич (1867/68) • Фрідріх Рульф (1868/69) • Германн Шмідт (1869/70) • Франц Костек (1870/71) • Франц Коттер (1871/72) • Антоній Малецький (1872/73) • Альберт Філярський (1873/74) • Маврици Кабат (1874/75) • Євсевій Черкавський (1875/76) • Євсевій Черкавський (1876/77) • Зиґмунт Венцлевський (1877/78) • Леон Білінський (1878/79) • Ксаверій Ліске (1879/80) • Климентій Сарницький (1880/81) • Леонард П'єнтак (1881/82) • Броніслав Леонард Радзишевський (1882/83) • Едвард Ріттнер (1883/84) • Людвік Клосс (1884/85) • Лаврентій Жмурко (1885/86) • Тадеуш Пілат (1886/87) • Євсевій Черкавський (1887/88) • Леонард П'єнтак (1888/89) • Климентій Сарницький (1889/90) • Томаш Станецький (1890/91) • Роман Пілат (1891) • Авґуст Баласітс (1891/92) • Марцелій Паливода (1892/93) • Людвік Цвіклінський (1893/94) • Тадеуш Войцеховський (1894/95) • Освальд Бальцер (1895/96) • Йосиф Комарницький (1896/97) • Антоній Реман (1897/98) • Генрик Кадий (1898/99) • Владислав Абрагам (1899/1900) • Броніслав Кручкевич (1900/01) • Людвік Ридигер (1901/02) • Владислав Охенковський (1902/03) • Ян Непомуцен Фіялек (1903/04) • Антоній Каліна (1904) • Юзеф Пузина (1904/05) • Антоні-Владислав Ґлузинський (1905/06) • Фелікс Гризецький (1906/07) • Броніслав Дембінський (1907/08) • Антоній Марс (1908/09) • Станіслав Ґломбінський (1909/10) • Блажей Яшовський (1910/11) • Людвік Фінкель (1911/12) • Адольф Бек (1912/13) • Станіслав Стажинський (1913/14) • Казімеж Твардовський (1914—1917) • Казімеж Вайс (1917/18)
Львівський університет
імені Яна Казимира
(1918—1939)
Антоній Станіслав Юраш (1918/19) • Альфред Гальбан (1919/20) • Емануель Махек (1920/21) • Ян Каспрович (1921/22) • Станіслав Нараєвський (1922/23) • Юліуш Макаревич (1923/24) • Влодзімєж Сєрадський (1924/25) • Едвард Порембович (1925/26) • Юзеф Семирадський (1926/27) • Адам Ґерстманн (1927/28) • Леон Пінінський (1928/29) • Гілари Шрамм (1929/30) • Станіслав Вітковський (1930/31) • Северин Кжеменєвський (1931/32) • Адам Ґерстманн (1932/33) • Генрик Гальбан (1933) • Каміль Стефко (1933/34) • Ян Чекановський (1934/35) • Ян Чекановський (1935/36) • Станіслав Кульчиньский (1936/37) • Станіслав Кульчиньский (1937/38) • Едмунд Буланда (1938/39) • Роман Лонгшам де Бер'є (1939)
Львівський університет
імені Івана Франка
(від 1939)
Михайло Марченко (1939/40) • Георгій Биченко (1940/41) • Василь Сімович (1941) • Микола Паше-Озерський (1944, в. о. ректора) • Іван Бєлякевич (1944/1948) • Гурій Савін (1948/1951) • Євген Лазаренко (1951/1963) • Микола Максимович (1963/1981) • Володимир Чугайов (1981/1990) • Іван Вакарчук (1990/2007) • Василь Височанський (2007/2010, в. о. ректора) • Іван Вакарчук (2010/2013) • Василь Височанський (2013/2014, в. о. ректора) • Володимир Мельник (від 10 червня 2014)
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Адам_Ґерстманн&oldid=35837900