Амаре Стадемайр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Амаре Стадемайр
Amar'e Stoudemire

Стадемайр у 2013 році
Завершив кар'єру
Центровий, Важкий форвард
Особисті дані
Зріст: 208 см
Вага: 111 кг
Громадянство: США США
Народився: 16 листопада 1982(1982-11-16)[1] (41 рік)
  Лейк-Вейлс, Полк, Флорида, США
Драфт: 1 раунд / 9 номер, 2002 рік, «Фінікс Санз»
Статистика в НБА
Очки: 15994 (18,9 за гру)
Блокшоти: 1054 (1,2 за гру)
Виступав за команди
Особисті нагороди та досягнення
Медалі
Баскетбол
Представник  США
Олімпійські ігри
Бронза Афіни 2004 США США
Чемпіонат Америки з баскетболу
Золото Лас-Вегас 2007 США
amarestoudemire.com
CMNS: Амаре Стадемайр у Вікісховищі

Амаре Сарсар Стадемайр (англ. Amar'e Carsares Stoudemire; нар. 16 листопада 1982, Лейк Вейлс, Флорида, США) — американський професіональний баскетболіст, центровий і важкий форвард, що виступав за кілька команд НБА.[2] Гравець національної збірної США.

Був задрафтований прямо зі школи. Протягом спортивної кар'єри його часто супроводжували проблеми з коліном, однак це не завадило йому виграти нагороду Новачка року НБА 2003 року, бути шестиразовим учасником матчів усіх зірок та виграти бронзову медаль Афін 2004.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Почав грати у баскетбол, коли йому було 14 років,[3] а на момент закінчення школи вважався найперспективнішим баскетболістом США свого віку. Спочатку планував поступати до Мемфіського університету, однак в останній момент передумав та виставив свою кандидатуру на драфт.

Фінікс Санз[ред. | ред. код]

Стадемайр виконує слем-данк

2002 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 9-м номером командою «Фінікс Санз». Він став єдиним гравцем того драфту, якого було обрано у першому раунді зі школи. Професійну кар'єру розпочав 2002 року виступами за тих же «Фінікс Санз», захищав кольори команди з Фінікса протягом наступних 8 сезонів.

У своєму дебютному сезоні набирав 13,5 очок та 8,8 підбирань за матч. 30 грудня 2002 року в матчі проти «Міннесота Тімбервулвз» набрав 38 очок. Це стало найкращим показником для баскетболіста, якого задрафтували одразу після школи. Щоправда цей рекорд був побитий наступного року Леброном Джеймсом. Взимку взяв участь у матчі зіркових новачків, де набрав 18 очок. За підсумками сезону виграв нагороду Новачка року НБА, випередивши таких гравців як Яо Мін та Керон Батлер та ставши першим гравцем, вибраним зі школи, якому це вдавалося. Допоміг команді вийти у плей-оф, де «Фінікс» програв «Сан-Антоніо Сперс» у першому раунді.

Наступного сезону команда видала невдалий результат з балансом перемог-поразок 29–53, результатом чого був обмін розігруючого «Санс» Стефона Марбері до «Нью-Йорка».

У сезоні 2004—2005 «Фінікс» підписав контракт зі Стівом Нешом і команда видала баланс 62–20. Стадемайр протягом сезону набирав в середньому 26 очок за гру та встановив особистий рекорд результативності, набравши 50 очок у матчі проти «Портленд Трейл-Блейзерс» 2 січня 2005 року. Він також був обраний як гравець запасу на матч всіх зірок НБА. «Фінікс» на чолі зі Стадемайром та Нешом дійшла до фіналу Західної конференції, де поступилася «Сан-Антоніо» у серії з п'яти матчів.[2]

Перед початком наступного сезону гравцю довелось зробити операцію на коліні, через що він пропустив майже весь сезон. У березні йому вдалось повернутись на майданчик, проте, зігравши три матчі, травма далась взнаки і він пропустив решту сезону.

Взимку 2007 року взяв участь у матчі всіх зірок НБА. Допоміг команді дійти до плей-оф, де «Фінікс» знову зустрівся з «Сан-Антоніо» та знову програв. За підсумками сезону був включений до Першої збірної всіх зірок НБА.

У сезоні 2007—2008 був лідером «Фінікса» за набраними очками (25,2) та підбираннями (9,1), взяв участь у матчі всіх зірок НБА та був включений до другої збірної всіх зірок НБА. Команда вийшла до плей-оф, де вкотре програла «Сан-Антоніо».

Наступного сезону знову взяв участь у матчі всіх зірок, зігравши зі стартових хвилин за команду Західної конференції. В другій половині сезону отримав травму ока, через що пропустив значну кількість матчів.

У сезоні 2009—2010 вчергове зіграв на матчі всіх зірок НБА. Протягом сезону набирав 23 очки за матч та допоміг «Фініксу» отримати баланс перемог 54–28. У плей-оф команда обіграла «Портленд» у першому раунді, а в другому — «Сан-Антоніо». У фіналі Західної конференції «Фінікс» зустрівся з діючим чемпіоном НБА «Лос-Анджелес Лейкерс» та поступився 2-4.

Нью-Йорк Нікс[ред. | ред. код]

Стадемайр у складі «Нікс», 2011

З 2010 по 2015 рік грав у складі «Нью-Йорк Нікс».[4] Взимку 2011 року зіграв у матчі всіх зірок вже у складі команди Східної конференції. Він став першим гравцем «Нікс» з часів Патріка Юінга, який опинився у старті на матч всіх зірок. 22 лютого 2011 року «Нью-Йорку» вдалось підписати двох зірок з «Денвера» — Кармело Ентоні та Чонсі Біллапса.[5] Як результат — команда пробилася в плей-оф, вперше з 2004 року. Проте там в першому раунді вилетіла від «Бостона».[6] Сам Стадемайр провів один з найкращих сезонів у кар'єрі, набираючи 25,3 очок та 9,1 підбирання за гру. Він також був включений до другої збірної всіх зірок НБА.

Перед початком сезону 2011—2012 «Нью-Йорк» придбав Тайсона Чендлера, проте втратив Біллапса. Через відсутність необхідного розігруючого та зайву вагу, яку Стадемайр набрав під час лок-ауту НБА, його результативність впала. Через це, він вперше з 2006 року пропустив зірковий вікенд. Взимку він працював по програмі схуднення і до березня скинув 4,5 кг, що одразу дозволило йому набирати 18 очок за матч у березні.[7] Він допоміг команді пробитися у плей-оф, проте далі першого раунду «Нью-Йорк» не зміг пройти, програвши «Маямі Гіт».[8]

На початку сезону 2012—2013 Стадемайр пропустив 30 матчів, лікуючи пошкоджене коліно. Повернувся на майданчик 1 січня у матчі проти «Портленд Трейл-Блейзерс» з рекомендацією лікарів у максимум 30 хвилин ігрового часу.[9] 9 березня 2013 року знову почав лікування коліна, через що пропустив решту сезону.[10]

Після попередніх двох сезонів, коли він відіграв 47 та 29 матчів відповідно, сезон 2013—2014 виявився успішнішим для Стадемайра, який відіграв 65 матчів. Почавши сезон на лавці для запасних, він відвоював місце у основному складі у березні 2014 року. Навесні він набирав 16,9 очок та 6,6 підбирань за матч, проте це не допомогло «Нікс» потрапити до плей-оф.[11]

Наступного сезону продовжив кар'єру рольовика в «Нью-Йорку», а 16 лютого 2015 року був відрахований зі складу команди.[12]

Даллас Маверікс[ред. | ред. код]

Через два дні, 18 лютого підписав контракт з «Даллас Маверікс».[13] Відігравши залишок сезону, покинув клуб.

Маямі Гіт[ред. | ред. код]

Наступною командою в кар'єрі гравця була «Маямі Гіт», за яку він відіграв один сезон.[14]

Хапоель Єрусалим[ред. | ред. код]

2016 року став гравцем «Хапоель» (Єрусалим) з Ізраїлю, команди, співвласником якої він і був.[15] Стадемайр допоміг «Хапоелю» виграти чемпіонат та кубок Ізраїлю;[16][17] він також був обраний учасником матчу всіх зірок чемпіонату Ізраїлю.

1 вересня 2017 року офіційно завершив свою ігрову кар'єру.[18]

У лютому 2018 року став гравцем команди «Tri State» з ліги баскетболу 3 на 3 BIG3.[19]

Тренерська діяльність[ред. | ред. код]

30 жовтня 2020 року був призначений асистентом з розвитку гравців клубу «Бруклін Нетс».

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений, разом з дружиною Алексіс Велч виховує чотирьох дітей.[20]

2003 року заснував благодійну організацію «Each One, Teach One». Згодом взяв участь у шоу «Wheel of Fortune» та передав всі виграні кошти на рахунок організації Boys & Girls Clubs of America. У листопаді 2008 року отримав нагороду від НБА за активну участь у благодійній діяльності, а саме за «Each One, Teach One» та за допомогу в забезпеченні питною водою в Сьєрра-Леоне. Влітку 2008 року він навіть відвідував країну та мав особисту зустріч з її президентом Ернестом Бай Коромою. Стадемайр також є активістом руку «Люди за етичне ставлення до тварин».

6 лютого 2012 року в автомобільний аварії загинув рідний брат Стадемайра Гейзел.[21]

Маючи єврейське походження по лінії матері, у квітні 2018 року почав процес переходу до Юдаїзму.[22]

Кіно та телебачення[ред. | ред. код]

2011 року знявся в епізодичних ролях в телесеріалах «Закон і порядок: Спеціальний корпус», «Антураж» та «Вулиця Сезам». Після цього була роль в одній серії телесеріалу «Колишні». Також знявся у телесеріалі каналу Fox «Проект Мінді». Ролі Стадемайра не обмежувались лише на телебаченні, так, він зіграв самого себе в епізодичній ролі у фільмі «СуперМакҐрубер», а також знявся у романтичній комедії «На Новий рік».[23] Самого себе він ще зіграв у фільмі «Дівчина без комплексів».

Підприємницька діяльність[ред. | ред. код]

2011 року Стадемайр запустив власний бренд одягу в мережі магазинів Macy's.[24] Він також володіє студією звукозапису Hypocalypto, яка працює з молодими реперами з США.[25]

У серпні 2011 року підписав контракт з виданням Scholastic Press на написання книг для дітей та юнацтва STAT: Standing Tall And Talented.

Влітку 2013 року став мажоритарним власником баскетбольного клубу «Хапоель» (Єрусалим).[26]

Статистика виступів в НБА[ред. | ред. код]

Скорочення
  GP Ігор провів   GS  Ігор у стартовій п'ятірці  MPG  Хвилин за гру
 FG%  Відсоток влучень з гри  3P%  Відсоток триочкових  FT%  Відсоток штрафних кидків
 RPG  Підбирань за гру  APG  Результативних передач за гру  SPG  Перехоплень за гру
 BPG  Блокшотів за гру  PPG  Очок за гру  Жирний  Особистий рекорд

Регулярний сезон[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
2002–03 «Фінікс Санз» 82 71 31.3 .472 .200 .661 8.8 1.0 .8 1.1 13.5
2003–04 «Фінікс Санз» 55 53 36.8 .475 .200 .713 9.0 1.4 1.2 1.6 20.6
2004–05 «Фінікс Санз» 80 80 36.1 .559 .188 .733 8.9 1.6 1.0 1.6 26.0
2005–06 «Фінікс Санз» 3 3 16.7 .333 .000 .889 5.3 .7 .3 1.0 8.7
2006–07 «Фінікс Санз» 82 78 32.8 .575 .000 .781 9.6 1.0 1.0 1.3 20.4
2007–08 «Фінікс Санз» 79 79 33.9 .590 .161 .805 9.1 1.5 .8 2.1 25.2
2008–09 «Фінікс Санз» 53 53 36.8 .539 .429 .835 8.1 2.0 .9 1.1 21.4
2009–10 «Фінікс Санз» 82 82 34.6 .557 .167 .771 8.9 1.0 .6 1.0 23.1
2010–11 «Нью-Йорк Нікс» 78 78 36.8 .502 .435 .792 8.2 2.6 .9 1.9 25.3
2011–12 «Нью-Йорк Нікс» 47 47 32.8 .483 .238 .765 7.8 1.1 .8 1.0 17.5
2012–13 «Нью-Йорк Нікс» 29 0 23.5 .577 .000 .808 5.0 .4 .3 .7 14.2
2013–14 «Нью-Йорк Нікс» 65 21 22.6 .557 .000 .739 4.9 .5 .4 .6 11.9
2014–15 «Нью-Йорк Нікс» 36 14 24.0 .543 .000 .740 6.8 1.0 .6 .9 12.0
2014–15 «Даллас Маверікс» 23 1 16.5 .581 .000 .678 3.7 .3 .4 .2 10.8
2015–16 «Маямі Гіт» 52 36 14.7 .566 .000 .746 4.3 .5 .3 .8 5.8
Усього за кар'єру 846 696 31.0 .537 .236 .761 7.8 1.2 .8 1.2 18.9
В іграх усіх зірок 6 3 19.5 .571 .400 .750 7.5 1.2 .7 .7 18.8

Плей-оф[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
2003 «Фінікс Санз» 6 6 33.8 .523 1.000 .571 7.8 1.2 1.7 1.5 14.2
2005 «Фінікс Санз» 15 15 40.1 .539 .000 .781 10.7 1.2 .7 2.0 29.9
2007 «Фінікс Санз» 10 10 34.3 .523 .333 .769 12.1 .6 1.3 1.9 25.3
2008 «Фінікс Санз» 5 5 40.8 .485 .250 .633 9.0 .4 1.4 2.4 23.2
2010 «Фінікс Санз» 16 16 36.5 .519 .000 .754 6.6 1.1 .7 1.5 22.2
2011 «Нью-Йорк Нікс» 4 4 33.5 .382 .000 .667 7.8 1.8 .3 .8 14.5
2012 «Нью-Йорк Нікс» 4 4 36.5 .556 .000 .750 6.5 .8 1.3 .3 15.3
2013 «Нью-Йорк Нікс» 4 0 8.3 .385 1.000 1.000 2.3 .0 .0 .0 3.8
2015 «Даллас Маверікс» 5 0 15.0 .429 .000 .692 3.2 .6 .2 .6 7.8
2016 «Маямі Гіт» 9 2 9.1 .579 .000 1.000 1.4 .0 .6 .3 3.3
Усього за кар'єру 78 62 30.7 .512 .250 .750 7.4 .8 .8 1.3 18.7

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
  2. ↑ а б Amar'e Stoudemire Stats | Basketball-Reference.com. Basketball-Reference.com (англ.). Архів оригіналу за 24 липня 2010. Процитовано 10 вересня 2018.
  3. ↑ NBA.com : Amare Stoudemire Info Page. 15 травня 2007. Архів оригіналу за 15 травня 2007. Процитовано 10 вересня 2018.
  4. ↑ Beck, Howard. Knicks Get a Marquee Free Agent: Stoudemire (англ.). Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
  5. ↑ NBA Trades and Transactions - February 26, 2011 - National Basketball Association - ESPN. ESPN.com. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 10 вересня 2018.
  6. ↑ Celtics vs. Knicks - Game Recap - April 24, 2011 - ESPN. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
  7. ↑ Amar'e Stoudemire. ESPN.com. Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
  8. ↑ Heat Beat Knicks, Bring On The Pacers (англ.). 10 травня 2012. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
  9. ↑ 钱景童. 多种积极信号在中国资本市场显现 - 韩娱之萌爱少时 - knicks101.com. www.knicks101.com. Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
  10. ↑ ABC7 Eyewitness News - WABC-TV New York. ABC7 New York (амер.). Архів оригіналу за 11 березня 2013. Процитовано 10 вересня 2018.
  11. ↑ 2013-14 Season in Review: Amar'e Stoudemire | New York Knicks. New York Knicks (англ.). Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
  12. ↑ Knicks Waive Stoudemire | New York Knicks. New York Knicks (англ.). Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
  13. ↑ You are being redirected... www.mavs.com. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
  14. ↑ HEAT Signs Amar’e Stoudemire | Miami Heat. Miami Heat (англ.). Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
  15. ↑ Amar’e Stoudemire joins Hapoel Jerusalem! | Hapoel «Bank Yahav» Jerusaleam Basketball Club. hapoel.co.il (англ.). Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 10 вересня 2018.
  16. ↑ LTD, Art-Up. הצהרת כוונות: האדומים זכו בגביע ווינר סל. מנהלת ליגת העל בכדורסל. Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
  17. ↑ Amar’e Stoudemire has 3 options after ‘roller-coaster’ season in Israel. New York Post (амер.). 19 червня 2017. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
  18. ↑ Former NBA All-Star Amar’e Stoudemire announces retirement after championship in Israel. clutchpoints.com (амер.). Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
  19. ↑ BIG3 rosters: Amar'e Stoudemire joins Nate Robinson, Jermaine O'Neal on Tri-State. CBSSports.com (англ.). Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
  20. ↑ Knicks Star Amar'e Stoudemire Is Engaged. PEOPLE.com (англ.). Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
  21. ↑ Knicks star Stoudemire to take leave after brother killed in car accident. New York Post (амер.). 6 лютого 2012. Архів оригіналу за 2 серпня 2013. Процитовано 10 вересня 2018.
  22. ↑ Former NBA Star Amar’e Stoudemire is converting to Judaism. The Jerusalem Post | JPost.com. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
  23. ↑ Amar'e Stoudemire. IMDb. Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 10 вересня 2018.
  24. ↑ Amare and Rachel Roy unveil clothing line. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
  25. ↑ Amar’e Stoudemire Launch Music Label: Hypocalypto” First Artist Juice | Entmoney. 25 квітня 2012. Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 10 вересня 2018.
  26. ↑ Amar’e Partners Up to Become Owner of Hapoel Jerusalem Basketball Team - Amar'e Stoudemire. Amar'e Stoudemire (амер.). 12 липня 2013. Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Амаре Стадемайр


Перший раунд
Другий раунд

Стів Логан · Роджер Мейсон (молодший) · Роберт Арчібальд · Вінсент Ярбро · Дан Гадзурич · Карлос Бузер · Мілош Вуянич · Девід Андерсен · Тіто Маддокс · Род Гріззард · Хуан Карлос Наварро · Маріо Касун · Роналд Маррей · Джейсон Дженнінгс · Лонні Бакстер · Сем Кленсі (молодший) · Метт Барнс · Джамал Семпсон · Кріс Оуенс · Петер Фезе · Дарюс Сонгайла · Федеріко Каммеріхс · Маркус Тейлор · Резуал Батлер · Тамар Слей · Младен Шекуларац · Луїс Скола · Ренді Голкомб · Корслі Едвардс

1953: Майнеке | 1954: Фелікс | 1955: Петтіт | 1956: Стоукс | 1957: Гайнсон | 1958: Солдсберрі | 1959: Бейлор | 1960: Чемберлейн | 1961: Робертсон | 1962: Белламі | 1963: Дішинджер | 1964: Лукас | 1965: Рід | 1966: Беррі | 1967: Бінг | 1968: Монро | 1969: Анселд | 1970: Алсіндор | 1971: Коуенс і Пітрі | 1972: Вікс | 1973: Макаду | 1974: ДіҐреґоріо | 1975: Вілкс | 1976: Адамс | 1977: Дентлі | 1978: Девіс | 1979: Форд | 1980: Берд | 1981: Гріффіт | 1982: Вільямс | 1983: Каммінгс | 1984: Семпсон | 1985: Джордан | 1986: Юїнг | 1987: Персон | 1988: Джексон | 1989: Річмонд | 1990: Робінсон | 1991: Коулмен | 1992: Джонсон | 1993: О'Ніл | 1994: Веббер | 1995: Гілл і Кідд | 1996: Стадемайр | 1997: Айверсон | 1998: Данкан | 1999: Картер | 2000: Бренд і Френсіс | 2001: Міллер | 2002: Газоль | 2003: Стадемайр | 2004: Джеймс | 2005: Окафор | 2006: Пол | 2007: Рой | 2008: Дюрант | 2009: Роуз | 2010: Еванс | 2011: Гріффін | 2012: Ірвінг | 2013: Ліллард | 2014: Картер-Вільямс | 2015: Віггінс | 2016: Таунс | 2017: Брогдон | 2018: Сіммонс | 2019: Дончич | 2020: Морент | 2021: Болл | 2022: Барнс
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Амаре_Стадемайр&oldid=41965022