Ареобінд (магістр армії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ареобінд
Помер 546
Карфаген, Візантійська імперія
Країна  Візантійська імперія
Діяльність офіцер
Титул патрикій
Посада magister militum per Africam
Термін 545—546 роки
Попередник Сергій
Наступник Артабан
У шлюбі з Praejectad

Ареобінд (д/н — 546) — військовий діяч Візантійської імперії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з впливового готського роду. Онук Ареобінда Дагалайфа, консула 506 року. Син Флавія Олібрія Юніора, консула 491 року, і доньки Флавія Павла (брата імператора Анастасія I). Його кар'єрі також сприяв шлюб на небозі імператора Юстиніана I (доньки його сестри Вігіланції).

У 454 році призначається magister militum per Africam (військовим магістром Африки) для допомоги преторіанському префекту Сергію у придушенні повстання берберів Триполітанії, Нумідії і Бізацени. Також стає ректором (намісником) провінції Бізацена. Невдовзі вступив у конфлікт з Сергієм, який не надав допомогу військовикові Ареобінда — Іоанну, що мав змогу здолати ворогів біля Сікки в Нумідії. Але вже згодом у битві біля Фації Іоанн переміг Стотзу, царя маврів і римлян, але обидва супротивники загинули.

У 546 році імператор відкликав Сергія, доручивши Ареобінду керувати придушенням берберського повстання. Водночас той не отримав посади преторіанського префекта. Того ж року на Карфаген рушила коаліція Куцини, Антала і Ябди. Перебуваючи у складній ситуації Ареобінд підкупив Куцину, щоб той вбив Антала. Водночас Гонтерік, дукс Нумідії, вступив в перемовини з Анталом і Ябдою, пропонуючи здати Карфаген. Внаслідок заколоту Гонтеріка почалися бойові дії на вулицях Карфагену. Зрештою Ареобінд вимушений був тікати до церкви, де переховувався. Спробі відпливсти з міста завадила погана погода. Гонтерік відправив єпископа Репарата з гарантією безпеки, але щойно Ареобінд вийшов його було схоплено й страчено. Голову відправлено до Антала.

Джерела[ред. | ред. код]

  • John R. Martindale, A.H.M. Jones et John Morris, The Prosopography of the Later Roman Empire, Volume III: AD 527—641, Cambridge University Press, 1992 (ISBN 978-0-521-20160-5)
  • Pierre Maraval, Justinien, Le rêve d'un empire chrétien universel, Paris, Tallandier, 2016 (ISBN 9791021016422)