Безпліддя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Безпліддя
Спеціальність урологія, reproductive endocrinology and infertilityd і акушерство та гінекологія
Препарати sermorelind[1], Лейпрорелін[1], бромокриптин[1], фолікулостимулюючий гормон[2], 17α/β-estradiold[2], follitropin alphad[2], Хоріонічний гонадотропін[2] і ethisteroned[3]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 N46, N97.0
DiseasesDB 21627
MedlinePlus 001191
eMedicine med/3535 med/1167
MeSH D007246
CMNS: Infertility у Вікісховищі
Частина серії
Жіноче здоров'я
Портал Проєкт Стиль



Безпліддя, також іноді неплідність, непліддя, безплідність, стерилітет — нездатність зрілого організму давати потомство.

У ботаніці і рослинництві зазвичай вживають термін «неродючість» або «стерильність», а у відношенні людини і тварин — термін «неплідність (людини) та яловість чи неплідність (худоби)»[4].

Безплідність у людини[ред. | ред. код]

Можна вважати шлюб безплідним чи безнащадковим, у випадку, якщо протягом 12 місяців регулярного статевого життя без використання контрацепції не настає вагітність[5].

У людини розрізняють абсолютне безпліддя, зумовлене невиліковними змінами в статевому апараті чоловіка чи жінки (дефекти розвитку, оперативне, видалення статевих залоз, травми тощо), і відносну, причини якої можуть бути усунуті. Безпліддя називають первинним, якщо вагітності ніколи не було, і вторинним, якщо раніше жінка була вагітною.

Серед причин безпліддя головне місце займають запальні процеси в геніталіях і їхні наслідки (більше 75 %). Найчастіше вони обумовлені нелікованими або неадекватно пролікованими специфічними процесами, які спричинюють збудники — бактерії, віруси, найпростіші тощо. Рідко це може бути умовно-патогенна флора — кишкова паличка, стрептококи або стафілококи. Ці патогени потяжчують клінічний перебіг і прогноз специфічних запальних процесів.

Чоловіче безпліддя[ред. | ред. код]

Безпліддя у 30—40 % випадків шлюбних пар виникає через чоловіків. У них безпліддя зумовлюють найчастіше запальні захворювання, зокрема гонореєю або туберкульозом статевих залоз.

Жіноче безпліддя[ред. | ред. код]

Основною причиною жіночого безпліддя є запальні ураження статевих органів, які зумовлюють найчастіше гонорея, ряд гінекологічних захворювань, порушення загального обміну речовин та діяльності залоз внутрішньої секреції, нестача в організмі деяких вітамінів, численні аборти, особливо кримінальні. Також як причину безпліддя розглядають недостатню кількість мелатоніну в організмі, який захищає яйцеклітини від вільних радикалів та факторів стресу, що коригується 8-годинними нічними періодами повністю без світла.

Лікування[ред. | ред. код]

Лікування безпліддя полягає в усуненні основної причини відповідними заходами — фізіотерапією, гормонотерапією, антибактерійною і протизапальною терапією. Позитивні наслідки часто дає продування маткових труб. Важливе значення має нормалізація обміну речовин і діяльності нервової системи.

При шийковому чинникові, коли сперматозоїди чоловіка знерухомлюються при попаданні до каналу шийки матки, застосовують штучні заходи — внутрішньо-маткову інсемінацію.

Загалом для лікування безпліддя (при непрохідності чи порушень прохідності маткових труб та при багатьох інших причинах жіночого безпліддя або при чоловічому безплідді) використовують допоміжні репродуктивні технології, зокрема ЗІВ — запліднення in-vitro (буквально, «у пробірці») екстракорпорального запліднення.

У випадках чоловічого безпліддя, коли істотно знижена запліднююча здатність сперми, як правило, застосовують метод ІКСІ (ICSI — Intra Cytoplasmic Sperm Injection — дослівно «введення сперматозоїда до цитоплазми яйцеклітини») або маніпуляційний метод ТЕСА (TESA — Testicular Sperm Aspiration, тобто добування сперміїв з тканини яєчка).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в NDF-RT
  2. а б в г Drug Indications Extracted from FAERSdoi:10.5281/ZENODO.1435999
  3. Inxight: Drugs Database
  4. [1]«Велика радянська енциклопедія» [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Безплідний шлюб та допоміжні репродуктивні технології. www.uzhnu.edu.ua (укр.). Ужгородський національний університет. Процитовано 12 квітня 2024.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]