Борозна (планетна номенклатура)
Борозна́ — родовий термін, який використовується у планетній номенклатурі. Відповідає двом латинським термінам, затвердженим Міжнародним астрономічним союзом:
- Fossa, мн. Fossae;
- Rima, мн. Rimae[1].
Ці терміни входять до складу назв довгих вузьких неглибоких западин[2][3][4] на поверхні небесних тіл (крім Землі). Термін Rima (Rimae) наразі використовується лише для деталей рельєфу Місяця й астероїда Лютеція, а Fossa (Fossae) — лише для назв не на Місяці[5].
Латинське слово fossa означає «рів» або «траншея», а rima — «тріщина» або «щілина». Ці слова, як і інші терміни планетної номенклатури, нічого не кажуть про походження об'єктів і описують лише їхню морфологію[1][3]. Тому їх можна застосовувати до об'єктів будь-якого походження. Для багатьох борозен встановлено чи вважається, що вони виникли внаслідок розломів. Багато борозен на Марсі, ймовірно, є грабенами; те ж саме передбачається і для єдиної найменованої системи борозен Меркурія — борозен Пантеон[6].
Поширення[ред. | ред. код]
Станом на грудень 2015 року назви з термінами Fossa чи Fossae були присвоєні 126 об'єктам (для 7 із них ці назви скасовані). Названі так об'єкти є на Меркурії, Венері, Марсі, астероїдах 4 Веста та 21 Лютеція, супутнику Юпітера Ганімеді, супутниках Сатурна Діоні, Реї та Енцеладі й супутнику Нептуна Тритоні[5]. Два об'єкта на Місяці, що отримали назви Fossa Casals і Fossa Cauchy, пізніше були перейменовані[7].
Назви, що включали слово Rima чи Rimae, були присвоєні 121 об'єкту на Місяці (для 10 з них скасовані) та двом об'єктам на Лютеції (Rhodanus Rimae та Tiberis Rimae)[5].
Борозни на різних небесних тілах називають по різному[8]:
- на Меркурії — іменами видатних архітектурних об'єктів;
- на Венері — на честь богинь війни;
- на Місяці — за назвами кратерів, розташованих поблизу;
- на Марсі — за назвами деталей альбедо[en], розташованих поблизу;
- на Весті — іменами місць та свят, пов'язаних із весталками;
- на Лютеції — іменами рік Римської імперії та сусідніх регіонів Європи в ті часи, коли Париж називався Лютецією;
- на Ганімеді — іменами богів і правителів стародавніх народів Родючого півмісяця;
- на Діоні — назвами місць, згаданих в «Енеїді» Вергілія;
- на Реї — назвами місць із різних (в першу чергу азійських) міфів про творіння;
- на Енцеладі — назвами місць, згаданих у «Тисяча й одній ночі»;
- на Тритоні — різними назвами, пов'язаними з водою, крім грецьких і римських.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Descriptor Terms (Feature Types). Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 23 червня 2014. Процитовано 23 червня 2014. (англ.)
- ↑ Номенклатура деталей рельефа Марса, 1981, с. 26—27.
- ↑ а б Номенклатура деталей рельефа спутников Сатурна, 1986, с. 25—26.
- ↑ Родионова Ж. Ф. Карты Луны. Архів оригіналу за 12 лютого 2013. Процитовано 4 лютого 2013. (рос.)
- ↑ а б в Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 13 лютого 2013. Процитовано 23 червня 2014. (англ.)
- ↑ Klimczak C., Schultz R. A., Nahm A. L. Evaluation of the origin hypotheses of Pantheon Fossae, central Caloris basin, Mercury // Icarus. — 2010. — Т. 209, вип. 1. — С. 262–270. — Bibcode:. — DOI:. Архівовано з джерела 26 грудня 2015. Процитовано 2017-08-05. (англ.)
- ↑ Nomenclature Search Results (Fossa, fossae on the Moon). Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 13 лютого 2013. Процитовано 23 червня 2014. (англ.)
- ↑ Categories for Naming Features on Planets and Satellites. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 23 червня 2014. (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Бурба Г. А. Номенклатура деталей рельефа Марса / Отв. ред. К. П. Флоренский и Ю. И. Ефремов. — Москва : Наука, 1981. — 87 с. (рос.)
- Бурба Г. А. Номенклатура деталей рельефа спутников Сатурна / Отв. ред. К. П. Флоренский и Ю. И. Ефремов. — Москва : Наука, 1986. — 80 с. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Поточні списки борозен на Меркурії [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.] (англ.), Венері [Архівовано 10 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.) й Марсі [Архівовано 8 січня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)