Бранн (футбольний клуб)
| ||||
| Повна назва | Спортивний клуб «Бранн» | |||
| Прізвисько | Rødtrøyene (Червоні) Bergens Stolthet (Гордість Бергена) | |||
| Засновано | 26 вересня 1908 | |||
| Населений пункт | Берген, Норвегія | |||
| Стадіон | «Бранн» | |||
| Вміщує | 17 686 | |||
| Президент |  Ейвінд Лунде
| |||
| Головний тренер | Коре Інгебрігтсен
| |||
| Ліга | Елітсерія | |||
| 2020 | 10 | |||
| Вебсайт | brann.no | |||
| ||||
Спорти́вний клу́б «Бра́нн» (норв. Sportsklubben Brann), відоміший як «Бранн» або Бранн Берген — професіональний норвезький футбольний клуб з міста Берген.
Історія[ред. | ред. код]
Початок[ред. | ред. код]
26 вересня 1908 кілька чоловіків зібралися у барі і вирішили створити новий футбольний клуб у місті Берген. Новостворений клуб отримав назву Ski- og Fodboldklubben Brann (лижний і футбольний клуб «Бранн»). Пізніше клуб змінив назву на Sportsklubben Brann (Спортивний клуб «Бранн»).
Свою першу гру «Бранн» зіграв на Новий рік у 1909 році. Перші кроки нового клубу були не досить вдалими. 1917 рік можна вважати роком прориву клубу, коли «Бранн» дійшов до фіналу національного Кубка. У тому році клуб придбав ділянку на південь від Бергена і 25 травня за підтримки інвесторів та вболівальників був відкритий стадіон «Бранна». Матч відкриття клуб програв збірній Норвегії з рахунком 2:6.
А вже у 1923 році «Бранн» здобув свій перший трофей, перемігши у фіналі Кубка клуб «Люн». За два роки «Бранн» повторив кубковий тріумф.
Але тепер «Бранну» довелося чекати аж 1947 року, коли клуб зумів пройти кваліфікацію у вищу лігу, яка тепер називалась норв. Norgesligaen (Норвезька ліга).
1960-1970-ті. Злети і падіння[ред. | ред. код]
У 60-их роках зі складу «Бранна» вийшли два відомих норвезьких футболіста. Це Роальд Єнсен і Рольф Біргер Педерсен. У 1962 році команда виграла свій перший чемпіонський титул. Повторивши успіх і в наступному сезоні. У сезоні 1963 року середня відвідуваність на іграх «Бранна» складала 15 486. Цей рекорд тільки у 2003 році зміг перевершити «Русенборг».
Перед сезоном 1964 року «Бранн» розглядався як один з фаворитів чемпіонату. Але далася взнаки велика кількість травмованих гравців. І за підсумками чемпіонату команда вилетіла у другий дивізіон. Повернутися до еліти «Бранн» зумів лише за три роки.
У 70-х рока команда двічі вигравала національний кубок. І знову відвідуваність на матчах «Бранна» була небаченою на ту пору для Норвегії.
1980-ті[ред. | ред. код]
У 80-их роках «Бранн» встановив світовий рекорд за кількістю переходів між лігами.
Але при цьому у 1982 році команда зуміла виграти Кубок Норвегії, перегравши у фіналі «Молде».
1990-ті[ред. | ред. код]
90-ті роки були неоднозначиним для «Бранна». В Бергені з'явилася футбольна команда «Фюллінген», яка поставила під сумнів першість популярності «Бранна» в місті. Але в той же час саме у 90-их «Бранн» досяг найбільших успіхів у своїй істоії це насамперед вихід у чвертьфінал Кубка володарів Кубків УЄФА у сезоні 1996–1997. «Бранн» програв «Ліверпулю» 1:4 за сумою двох матчів, причому домашній поєдинок норвежці звели до нічиєї 1:1.
У 1997 році команда виграла срібні медалі чемпіонату. Але вже в наступному сезоні «Бранн» знову опинився в нижній частині таблиці. І тільки масове придбання нових футболістів врятувало команду від вильоту. Це, а також зведення нової трибуни на стадіоні призвело до серйозних фінансових проблем.
2000-ні[ред. | ред. код]
У 2000 році новим тренером був призначений Тейтур Тордарсон, який вже у першому сезоні виграв з командою срібні медалі.
У 2006 році «Бранн» довгий час був лідером чемпіонату. Але сил команди не вистачило на весь сезон і врешті команда з Бергена стала лише другої, поступившись чемпіонством «Русенборгу». Та вже наступний сезон став «золотим» для «Бранна». Команда виграла чемпіонат, а крім цього зуміла пройти до групового етапу Кубку УЄФА.
І знову наступний після чемпіонства сезон став розчаруванням для фанатів. Команда посіла лише восьме місце в першості. Вилетіла на ранніх етапах національного Кубка. А також «Бранн» не зумів пройти кваліфікаційні етапи Ліги чемпіонів, а пізніше Ліги Європи.
По завершенні сезону тренер, який привів команду до чемпіонського титула — Монс Івар Мьєльде пішов у відставку.
2010-ті[ред. | ред. код]
У 2013 році трирічний контракт з клубом підписав шведський тренер Рікард Норлінг, який перед цим провів успішну роботу зі шведським «Мальме». Але це не врятувало «Бранн» і 2014 рік став для команди провальним. Вперше за 29 років команда вилетіла з першого дивізіону. Але вже з першої спроби «Бранн» повернувся до Елітсерії. А у 2018 році команда посіла третє місце в чемпіонаті.
У наступних сезонах «Бранн» довгий час знаходився в лідируючий групі але команді не вистачало функціональної підготовки на весь сезон і знову бергенці залишалися поза призовими місцями.
Склад команди[ред. | ред. код]
Станом на 12 березня 2021
|
|
Досягнення[ред. | ред. код]
- Володар (7): 1923, 1925, 1972, 1976, 1982, 2004, 2023
- Фіналіст (9): 1917, 1918, 1950, 1978, 1987, 1988, 1995, 1999, 2011
Виступи в єврокубках[ред. | ред. код]
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт СК «Бранн» [Архівовано 22 листопада 2020 у Wayback Machine.]
| |||||