Бучин
| село Бучин | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район | Камінь-Каширський район |
| Рада | Любешівська селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 218 |
| Площа | 20,005 км² |
| Густота населення | 10,9 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 44257 |
| Телефонний код | +380 3362 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°50′19″ пн. ш. 25°36′25″ сх. д. / 51.83861° пн. ш. 25.60694° сх. д.Координати: 51°50′19″ пн. ш. 25°36′25″ сх. д. / 51.83861° пн. ш. 25.60694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
140 м |
| Водойми | Прип'ять,Стохід |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Бондаренка, 90 А, смт Любешів, Любешівський р-н, Волинська обл., 44201 староста — вул. Незалежності, с. Зарудчі, Любешівський р-н, Волинська обл., 44213 |
| Карта | |
  Бучин | |
 Бучин | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Бу́чин — село в Україні, у Камінь-Каширському районі Волинської області. Населення становить 218 осіб.
Походження назви[ред. | ред. код]
Імовірно що назва села походить від назви рибальських плетених кошів «Бучи», тому що рибальство було і є до сьогодні основним заняттям жителів села Бучин. На думку відомого історика-архівіста Володимира Рожка слово бучи походить від готського слова «буши» (кучі), видозміненого в часі на «бучи».
Історія[ред. | ред. код]
Перша письмова згадка про Бучин датована 1555 роком в «Писцовой книге Пинскаго и Клецкого княжеств, составленной Пинским старостою Станиславом Хвальчевским в 1552—1555 г.»[1]
На той час в селі мешкали три великі родини («дворища»):
- 1. Микита Мелехович із синами Сидором, Пилипом та Парфеном;
- 2. Іван Соболевич із синами Григорієм, Іваном, Василем та Лазарем;
- 3. Родина Долбницьких.
До 10 серпня 2017 року село підпорядковувалось Зарудчівській сільській раді Любешівського району Волинської області[2].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 272 особи, з яких 138 чоловіків та 134 жінки.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 219 осіб.[4]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,54 % |
| російська | 0,46 % |
Культові споруди[ред. | ред. код]
У місцевому Свято-Миколаївському Храмі зберігається Бучинська ікона Божої Матері, особливо шанована православними християнами Волинського, Рівненського та Пінського (тепер Білорусь) Полісся. Щороку 22 травня відбувається 15-кілометровий (з початком в селі Зарудче Любешівського району) Хресний Хід до Бучинської ікони Божої Матері.
Відомі люди[ред. | ред. код]
В Бучині народився, виріс і закінчив восьмирічну школу письменник, журналіст, автор книг «Заповідаю довго жити» та «По кому росте трава» (видані посмертно) Григорій Мацерук (1954—1981). Волинською обласною журналістською організацією встановлена іменна премія імені Г.Мацерука, якою нагороджуються журналісти в номінації «Найкращий молодий журналіст».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Писцовая книга Пинского и Клецкого княжеств 1552—1555. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 1 травня 2014.
- ↑ Любешівська селищна рада. Волинська область, Любешівський район. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 13 квітня 2020.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Рожко В. Святиня в заплавах Стоходу і Прип'яті. Газ. «Нове життя», 22 травня 2010 р.
- Катерина Зубчук. По зцілення до Бучинської Богоматері [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. Газ. Волинь, 2 вересня 2014 р., с. 1, 6, 7.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Бучин [Архівовано 11 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Пам'яті Григорія Мацерука [Архівовано 2 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Давня святиня біля Стоходу і Прип'яті [Архівовано 27 липня 2011 у Wayback Machine.]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |