Бій при Хораніу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бій при Хораніу
Друга світова війна, Війна на Тихому океані
21 ескадрон есмінців біля острову Велья-Лавелья (15 серпня 1943 року)
21 ескадрон есмінців біля острову Велья-Лавелья (15 серпня 1943 року)

21 ескадрон есмінців біля острову Велья-Лавелья (15 серпня 1943 року)
Координати: 7°42′00″ пд. ш. 156°43′00″ сх. д. / 7.7000000000277779577118054° пд. ш. 156.7166666666977619115641573° сх. д. / -7.7000000000277779577118054; 156.7166666666977619115641573
Дата: 18 серпня 1943 року
Місце: Біля острова Велья-Лавелья
Результат: Стратегічна перемога Японії
Сторони
США Японська імперія
Командувачі
США Томас Райан Мацудзі Ідзюїн
Військові сили
4 есмінці 4 есмінці, 20 барж і допоміжних суден
Втрати
немає 2 баржі потонули, невеликі пошкодження на 2-х есмінцях

Бій при Хораніу (англ. Battle off Horaniu, яп. 第一次ベララベラ海戦) — одна з морських битв в ході Тихоокеанської кампанії Другої світової війни. Відбулася в ніч з 17 на 18 серпня 1943 року біля острова Велья-Лавелья поблизу містечка Хораніу.

Передумови[ред. | ред. код]

Для полегшення евакуації гарнізону Коломбангари японське командування вирішило створити проміжну базу для евакуаційних кораблів на півночі острову Велья-Лавелья, в містечку Хораніу. З цією метою 17 серпня із Буїна вийшов конвой з 20 барж з людьми та матеріалами. Прикриття конвою було доручено з'єднанню есмінців під командуванням контр-адмірала Мацудзі Ідзюїна. Це переміщення було помічено з повітря, і американський контр-адмірал Вікінсон відправив на перехоплення групу есмінців під командуванням капітана 1-го рангу Томаса Райана.

Склад сторін[ред. | ред. код]

США Японія
есмінець «Шевальє» есмінець «Садзанамі» (флагман)
есмінець «О'Баннон» есмінець «Хамакадзе»
есмінець «Тейлор» есмінець «Ісокадзе»
есмінець «Ніколас» есмінець «Сігуре»
20 барж

Бій[ред. | ред. код]

Близько півночі обидва з'єднання кораблів досягли острова. В 0:29 американці помітили противника на північному заході від себе і здійснили поворот, щоб лягти на пересікаючий курс. Японський адмірал вважав своім головним завданням захист барж і намагався поставити свої кораблі перед американськими, щоб відволікти атаку на себе.

Виклик був прийнятий і на 01:11, після серії поворотів, кораблі стали на паралельні контр курси на відстані 9 500 м один від одного та прийнялися обмінюватися торпедними і артилерійськими ударами. Незважаючи на щільний вогонь з двох сторін влучань не було.

Потім оператор локатора з «Хамакадзе» повідомив про значне з'єднання супротивника, яке підходило з півдня. Керуючись цією інформацією, Ідзюїн скомандував відходити на північний захід. Тим часом, баржі розсіялися і, таким чином, бій виявився завершеним. Японський адмірал виконав своє завдання по відволіканню противника від транспортів і американці змогли потопити тільки дві баржі.

Результат[ред. | ред. код]

Виходячи з того, що японська сторона виконала завдання по доставці будівельників до місця призначення, відбувшись двома потопленими баржами (з 20) і незначними пошкодженнями двох есмінців, можна сказати про стратегічну перемогу японців в цьому бою.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]