Вальс (танок)
| Танець | |
|---|---|
 П'єр-Огюст Ренуар. Бал у Бугевілі. 1883 | |
| Вальс | |
| класифікація | народний, побутовий, бальний, парний |
| музика | вальс |
| різновиди | віденський вальс, повільний вальс, вальс-бостон |
| розмір | 3/4 |
| темп | 30-60 тактів/хв. |
| походження | Австрія |
| епоха | кінець XVIII століття |
| особливості | закрита позиція, обертання вправо і вліво, пересування по колу, розхитування |
Вальс — вид парного бального та народного танців, ритмом ⓘ, що виконується переважно у закритій позиції.
Історія[ред. | ред. код]
Слово «вальс» walzen має німецьке походження і означає "кружляти". Вальс з'явився на рубежі 18-го та 19-го століть. Прародичами вальсу є австрійський народний танець лендлер, який поширений в Австрії та Південній Німеччині. У старих піснях цих країн можна знайти багато прикладів пісень, які співалися в ритмі вальсу. Також провансальський танець вольта, що означає "швидкий поворот" є ще одним прародичем вальсу. Обидва ці танці — парні і танцювались під музику в розмірі ¾, і якщо в лендлері кавалер, вивівши вподобану йому партнерку на круг, обертав її навколо себе, то в вольті спочатку переважали стрибки, а потім з'явилися і швидкі повороти і обертання. У Франції вольт заборонялося виконувати при дворі, а кардинал Рішельє убачав в нім підрив засад релігії і суспільства. (Це неважко собі уявити — на початку XVII століття, коли в моду входив чинний і галантний менует, те, що кавалер бере руку пані, вважалося небаченим порушенням пристойності). Але вольт, змішавшись з лендлером, завоював популярність у Німеччині, Чехії, Австрії, отримав новий характер — широкі, ковзні і плавні рухи, позбавився від стрибків і отримав нову назву — вальс (від німецького слова walzen — крутитись). Став ширшим, динамічнішим, і повернувся до Франції, завоювавши в ній велику популярність. Жодні високі укази й офіційна критика, жодні заборони і невизнання не змогли зупинити чарівне кружляння вальсу в бальних і концертних залах, на міських і сільських площах. Тисячі пісень звучать в ритмі вальсу, вальс звучить в опері, опереті, в кіно. Дуже багато композиторів пишуть концертні і симфонічні вальси, і вальс є одним з найпопулярніших танців, але під цією назвою ховається найрізноманітніші варіанти — віденський вальс, французький вальс, англійський вальс. Кавалер, вибравши вподобану партнерку, виводив її на круг, обертав навколо себе, і обоє поступово просувалися по колу за іншими парами. Як музичний жанр вальс прожив багате подіями життя. Величезний вплив на розвиток вальсу мала творчість уславленого австрійського композитора, автора 447 вальсів — Йогана Штрауса. Серед його численних вальсів традиційні: «Нічний метелик», «Радуйся життя», «Політ Фенікса», «Мрії і любов», «Олександра-вальс», «Вальс Аделі».
Вальси Шуберта — це, як правило, невеликі п'єси, танцювальні мініатюри. Своїм вальсам Шуберт назви не давав. Кілька концертних симфонічних вальсів написав Ференц Ліст. До числа справжніх шедеврів угорського композитора належить знаменитий «Мефісто-вальс».
Дійшовши до наших днів, вальс зберіг свої основні риси. Він поєднує широту і динаміку з надзвичайною плавністю і легкістю. Можна з упевненістю сказати: вальс безсмертний.
Стилі вальсу[ред. | ред. код]
- До програми сучасних бальних танців входять два різновиди вальсу:
- швидкий віденський вальс, та
- Вальс (міжнародний стандарт), також відомий під назвою повільний вальс. Танцюється лише у закритій позиції.
- Американський вальс, одним із різновидів якого є вальс-бостон.
- Російський вальс на два па.
- Крос-степ вальс
- Перуанський вальс (vals criollo)
- Мексиканський вальс
- Танго вальс
- Кантрі вальс
Додатково[ред. | ред. код]
|
