Валієв Анатолій Васильович
| Валієв Анатолій Васильович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
2 лютого 1957 (67 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
| Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | |||
| Діяльність | художник, скульптор | |||
| Вчитель | Бородай Василь Захарович | |||
|
| ||||
Анато́лій Васи́льович Валі́єв (2 лютого 1957, Київ) — український скульптор, заслужений художник України (2009),[1] член НСХУ (1989).[2]
Освіта[ред. | ред. код]
- 1984 року закінчив Київський державний художній інститут. Педагог з фаху — В. Бородай.[2]
- 1984—1986 рр. — аспірант творчих майстерень Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.[3]
- 1994—1995 рр. — стажування в Академії мистецтв міста Екс-ан-Прованс, Франція.[4]
Виставки, колекції[ред. | ред. код]
Перша персональна виставка за кордоном відбулась 1992 року в Мельбурні (Австралія). Виставки творів проходили в Україні, Німеччині, Австрії, Бельгії, Франції, Японії.[4]
Твори знаходяться в Музеї Кирилівської церкви (Київ), Музеї сучасного образотворчого мистецтва (Львів), Луганському обласному художньому музеї[5], Музеї камня (Спримонт, Бельгія), в колекціях Міністерства культури України, Фонду Національної спілки художників України та ін.[3]
Творчість[ред. | ред. код]
Серед творів: «Михайло Врубель» (1984), «Ікар» (1988), «Ангел» (1990), «Пробудження» (1997), інсталяція «Зоряне намисто» (2001).[2]
Монументальна скульптура:
- Пам'ятний знак «Повернення Архипенка» (Київ, 1997)
- Пам'ятник Сержу Лифарю (Монте-Карло, 2006)[6]
- Скульптура «Молитва» (Банно, Бельгія, 2007)[7]
- Меморіальний пам'ятник Миколі Гоголю (Вевей, Швейцарія, 2009)[8]
У 2008 році Анатолій Валієв виконав реконструкцію бюстів восьми видатних фізиків в інтер'єрі Великої фізичної аудиторії головного корпусу НТУУ «КПІ».[9][10] Також в Науково-техничній бібліотеці «КПІ» 2011 року відкрито бюст видатного фізика Леона Фуко роботи Валієва.[11]
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Лауреат премії КОНСХУ ім. Михайла Лисенка (2008, за монумент «Молитва»)[12]
Родина[ред. | ред. код]
Одружений, має двох дітей.[4] Донька Ганна (нар. 1984) — український живописець та графік.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ президента України № 1050/2009 від 14 грудня 2009 Про нагородження працівників культури і мистецтв міста Києва. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 2 липня 2015.
- ↑ а б в Анатолій Васильович Валієв [Архівовано 3 липня 2015 у Wayback Machine.] // Довідник НСХУ
- ↑ а б Анатолій Валієв [Архівовано 3 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в Скульптури Анатолія Валієва мають Кучма та Кобзон [Архівовано 4 квітня 2012 у Wayback Machine.] // «Газета по-українськи» № 430 за 16.08.2007
- ↑ Колекція → Мистецтво XX — поч. XXI ст. → Скульптура [Архівовано 3 липня 2015 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Луганського обласного художнього музею
- ↑ Український Ікар [Архівовано 16 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Хрещатик, 10 листопада 2006
- ↑ «Молитва» Анатолія Валієва [Архівовано 20 травня 2009 у Wayback Machine.] // Сайт посольства України в Королівстві Бельгія
- ↑ Інтерв'ю посла України в Швейцарії І. Діра газеті «День»
- ↑ (рос.)Восемь физиков вернулись в КПИ [Архівовано 3 липня 2015 у Wayback Machine.] // Наш Киев, 23 вересня 2008
- ↑ (рос.) Михаил Кальницкий. Большая физическая аудитория КПИ: приятное алаверды [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ У НТУУ «КПІ» урочисто відкрито бюст видатного фізика Жана Фуко [Архівовано 22 вересня 2012 у Wayback Machine.] // Сайт НТУУ «КПІ», 6 вересня 2011
- ↑ Людмила Лисенко. Українська скульптура межі століть[недоступне посилання з травня 2019]
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
