Великий Бурлук (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Великий Бурлук
49°51′02″ пн. ш. 36°55′56″ сх. д. / 49.850555555583774492° пн. ш. 36.93222222224977713° сх. д. / 49.850555555583774492; 36.93222222224977713
Витік Малий Бурлук
• координати 50°08′ пн. ш. 37°28′ сх. д. / 50.133° пн. ш. 37.467° сх. д. / 50.133; 37.467
Гирло Сіверський Донець
• координати 49°51′02″ пн. ш. 36°55′56″ сх. д. / 49.850555555583774492° пн. ш. 36.93222222224977713° сх. д. / 49.850555555583774492; 36.93222222224977713
Басейн басейн Дону
Країни: Україна Україна
  Харківська область
Регіон Куп'янський район
Довжина 93 км
Площа басейну: 1 130 км²
Притоки: Гусинка, Середній Бурлук, Баба
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Вели́кий Бурлу́к — річка в Україні, в межах Великобурлуцького, Шевченківського, Чугуївського районів Харківської області. Ліва притока Сіверського Дінця (басейн Дону).

Гідрологічний режим[ред. | ред. код]

Довжина 96 км. Площа водозбірного басейну 1131 км². Похил річки 0,88 м/км. Долина трапецієподібна, пересічна ширина становить 2-3,5 км. Заплава лучна, двостороння, завширшки 400—700 м, до 2 км. В середній течії вона майже суха, а в верхній і нижній течії на окремих ділянках заболочена. Річище помірно звивисте, розгалужене, завширшки від 0,7 до 80 м (Базаліївка), завглибшки до 1,6 м. Дно річки мулисте, береги низькі і порослі вологолюбною рослинністю. У середній та нижній течії річка щорічно пересихає, утворюючи окремі плеса. Використовується на зрошення, рибництво, рекреацію, на берегах — зони відпочинку.

Бере початок біля села Малий Бурлук. На річці за 63 км від гирла в 1979 році побудовано Великобурлуцьке водосховище. В гирлі річки, біля селища Печеніги, розташовано рибне господарство. Впадає в Сіверський Донець за 868 км від його гирла.

Притоки[ред. | ред. код]

На річці Гусинці збудовані водосховища: Гусинське, Новомиколаївське, Іванівське.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]