Веліпоя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Веліпоя
Velipojë
Міська площа Веліпоя
Міська площа Веліпоя
Міська площа Веліпоя
Основні дані
Країна Албанія Албанія
Область Шкодер
Округа Шкодер
Населення 5,031 (2011 рік)
Площа 72,4 км²
Густота населення 69 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси 4020
Телефонний код +355-4
Висота над рівнем моря м

Веліпоя у Вікісховищі

Мапа

Веліпоя (алб. Velipojë) — село, розташоване в області Шкодер в північнозахідній Албанії. Населення, станом на 2011 складало 5,031 осіб[1].

Веліпоя розташоване в гирлі річки Буна, де вона впадає в Адріатичне море і утворює природний кордон з Чорногорією. Комуне, адміністративна одиниця, Веліпоя має населення близько 10 000, а найбільшим містом виступає Веліпоя. Економіка базується на сільському господарстві (орна земля, худоба і велика рогата худоба), риболовлі та головним чином на туризмі. Рельєф значною мірою незайманий: суміш морського берега, гирла річки Буна, густих соснових лісів, сільськогосподарських угідь і високих гір. На території розташований заповідник[2]. Район є основним місцем спостереження за птахами, рибами. Довгий піщаний пляж набережної є найпопулярнішим місцем влітку.

Останніми роками декілька проєктів по екологічному туризмі були успішно впроваджені на території району. Також є перспективи розвитку рибництва. Місцевість має багато невеликих готелів та гостьових будиночків. У селі є магазин, де місцеві фермери продають свою продукцію. У комуні знаходиться дитсадок, який спонсорується церквою, декілька початкових шкіл, дві середні школи і одна гімназія. Також існує маленький театр та місцева футбольна команда.

Історично, бідна територія, як і решта країни, була схильна до еміграції. Тільки нещодавно Веліпоя почала розвивати туристичний напрямок, підтримуваний місцевими мешканцями.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 2011 census results (PDF). web.archive.org. 3 березня 2016. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 15 жовтня 2021.
  2. Komuna Velipojë (PDF). web.archive.org. 12 грудня 2011. Архів оригіналу (PDF) за 12 грудня 2011. Процитовано 15 жовтня 2021.