Видання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Вида́ння — документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення. Не плутати зі словом видання́: на виданні – у віці, коли вже можна виходити заміж (про дівчат).

Юридична особа, що здійснює підготовку і випуск видання, вступає у правові, майнові, виробничі відносини з суб'єктами інших сфер економіки і культури, називається видавце́м.

Загальне поняття згідно ДСТУ 3017[ред. | ред. код]

Згідно з ДСТУ 3017:2015 видання — це твір (документ), який:[1][2]

  • пройшов редакційно-видавниче опрацювання;
  • відтворений друкуванням, тисненням або виготовлений електронним записом на будь-якому носієві чи іншим способом;
  • містить інформацію, призначену для поширення;
  • відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення і поліграфічного й технічного виконання.

У цьому контексті під документом слід розуміти матеріальний об'єкт, що містить інформацію, яку створила людина з метою поширення в часі та просторі. Видання, що поряд з друкованим текстом містить записи звуків чи зображення на інших матеріальних носіях (платівках, магнітофонних стрічках, фотоплівках, слайдах, аудіо-та відеокасетах), або таке, що мас супровідну допоміжну інформацію (дискети тощо), зветься комбінованим.

Слід розуміти що твір - результат (продукт) творчої діяльності людини, який має закінчений вигляд і втілений у будь-яку матеріальну форму.[2]

Основні види видань[ред. | ред. код]

  • за носієм інформації та матеріалом, на якому її відтворюють:
    • паперові (носій — папір, відтворення інформації — на папері);
    • електронні (носій — електронна пам'ять, відтворення інформації — на екрані);
  • за формою інформації:
    • знакові (текстові, нотні, брайлівські);
    • графічні (ілюстраційні, картографічні, креслярські);
    • аудіальні;
    • відео;
    • комбіновані (комбінації знакових, графічних, аудіальних, відео);
  • за цільовим призначенням:
    • офіційне видання — видання матеріалів інформаційного, нормативного чи директивного характеру, що публікується від імені державних органів, відомств, установ чи громадських організацій;
    • наукове видання — видання результатів теоретичних і (чи) експериментальних досліджень, а також підготовлених науковцями до публікації пам‘яток культури, історичних документів та літературних текстів;
    • науково-популярне видання — видання відомостей теоретичних та (чи) експериментальних досліджень в галузі науки, культури і техніки, викладених у формі, зрозумілій читачам-нефахівцям;
    • науково-виробниче видання — видання відомостей результатів теоретичних та (чи) експериментальних досліджень, а також конкретних рекомендацій, щодо їх впровадження у практику;
    • виробничо-практичне видання — видання відомостей з технології, техніки й організації виробництва, а також інших галузей суспільної практики, призначене фахівцям певного профілю та відповідної кваліфікації;
    • нормативне виробничо-практичне видання — видання норм, правил і вимог з конкретних сфер виробничо-практичної діяльності;
    • виробничо-практичне видання для аматорів — видання відомостей з технології, техніки та організації виробництва, окремих його галузей, а також інших сфер суспільної практики, викладених у формі, зрозумілій читачам-нефахівцям;
    • навчальне видання — видання систематизованих відомостей наукового або прикладного характеру, викладених у зручній для вивчення і викладання формі;
    • громадсько-політичне видання — видання твору громадсько-політичної тематики;
    • довідкове видання — видання коротких відомостей наукового чи прикладного характеру, розміщених у порядку, зручному для їх швидкого пошуку, не призначене для суцільного читання;
    • видання для організації дозвілля — видання популярно викладених загальнодоступних відомостей щодо організації побуту, дозвілля, різноманітних форм самодіяльної творчості, різних видів захоплень;
    • рекламне видання — видання відомостей щодо виробів, послуг, заходів, культурно-історичних об‘єктів, творчих колективів тощо, у формі, яка привертає увагу, сприяє реалізації товарів і послуг, запрошує до ознайомлення чи відвідування;
    • літературно-художнє видання — видання твору художньої літератури
  • за повторюваністю:
    • одноразові: книжкові видання, аркушеві видання;
    • багаторазові (серійні): періодичні й неперіодичні;
  • за періодичністю:
    • неперіодичне видання;
    • серіальне видання;
    • періодичне видання;
    • продовжуване видання;
  • за конструкційними особливостями матеріальної будови (паперові видання):
    • аркушеві (несфальцьовані аркуші);
    • газетні (сфальцьовані аркуші);
    • книжко-журнальні (зшиті чи склеєні зошити);
  • за обсягом (паперові видання):
    • листівки (аркушеві видання обсягом від 1 до 4 с.);
    • брошури (книжкові видання обсягом від 4 до 48 с.);
    • книги (книжкові видання обсягом понад 48 с.);
  • за місцем розташування інформації (електронні, зокрема цифрові, видання):
    • на компакт-дисках (знакові, графічні, аудіальні, аудіовізуальні, комбіновані);
    • на сайтах інтернету (інтернет-видання: книжкові видання, періодичні видання).

Періодичність[ред. | ред. код]

Періодичність означає регулярність випуску видань, що визначаються кількістю його чисел чи випусків за певний проміжок часу.

  • Неперіодичне видання — виходить одноразово і продовження якого не передбачене. Перш за все це листівки, брошури та книги. Також до неперіодичних видань належать і книжкові видання у двох чи багатьох томах, або в двох чи кількох частинах.
  • Серіальне видання — виходить протягом часу, тривалість якого заздалегідь не визначена, як правило, нумерованими чи датованими випусками (томами) з постійною спільною назвою.
  • Періодичне видання — виходить через певні проміжки часу, має заздалегідь визначену постійну щорічну кількість і назву нумерованих чи датованих, однотипово оформлених випусків, які не повторюються за змістом.
  • Продовжуване видання — виходить через заздалегідь невизначені проміжки часу, в міру накопичення матеріалу, нумерованими та (чи) датованими випусками, неповторюваними за змістом, однотипово оформленими, із спільною назвою..

Періодичні і продовжувані видання мають власний типологічний ряд. Його головними складовими є газета; журнал; бюлетень; календар.

Газета — це періодичне видання, що має постійну назву, виходить через короткі проміжки часу, містить, відповідно до своєї програми, оперативну інформацію, різножанрові текстові та зображальні матеріали.

Журнал або часопис — це періодичне зброшуроване видання, що має постійну назву, виходить через триваліші проміжки часу, містить, відповідно до своєї програми, різноманітні матеріали як інформаційного, так і аналітичного характеру, зазвичай у обкладинці.

Бюлетень — видання оперативного характеру з постійними рубриками (періодичне або продовжуване), що містить різноманітні матеріали організації-засновника. Слово «бюлетень» походить від французького фр. bulletin, що первинно означало записку, аркуш.

Розрізняють такі види бюлетенів:

  • нормативний (матеріали нормативного, директивного чи інструктивного характеру, що видаються здебільшого державним органом);
  • довідковий або інформаційний (інформаційні або довідкові матеріали, розміщені за алфавітним чи проблемно-тематичним принципами);
  • рекламний (реклама послуг, товарів, заходів для населення);
  • бюлетень-хроніка (регулярні повідомлення про діяльність організації-засновника);
  • бюлетень-таблиця (різноманітні фактичні дані, викладені у вигляді таблиць);
  • статистичний (статистичні дані з тієї чи іншої сфери життя та діяльності суспільства).

Календар — періодичне довідкове видання, в якому в чіткій послідовності зазначаються дні, тижні, місяці конкретного року, а також вміщується різноманітна інформація.

Виділяють такі види календарів:

  • відривний (перекидний) календар — настінний (настільний) календар-щорічник, на окремих аркушах якого зазначається число, назва місяця, дня тижня тощо; такі аркуші відривають або перекидають;
  • табель-календар — аркушеве видання, на якому в формі таблиці наведено перелік днів року, розташованих за місяцями;
  • календар книжкового типу — календар-щорічник, який випускається у вигляді книжкового видання, з матеріалами, підібраними до певної тематики і призначений певним категоріям читачів;
  • календар знаменних дат — календар-щорічник (щоквартальник, щомісячник, щотижневик) з вибірковим переліком днів року, пов‘язаних з певними пам‘ятними подіями та відомостями щодо цих подій.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Видання. Основні види. Терміни та визначення. ДСТУ 3017—95. Архів оригіналу за 18 квітня 2011. Процитовано 21 липня 2011. 
  2. а б ДСТУ 3017:2015 Інформація та документація. Видання. Основні види. Терміни та визначення понять

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]