Горбунов Олексій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Горбунов
Олексій Сергійович Горбунов
Олексій Горбунов проводить майстер-клас на Одеському кінофестивалі, 17 липня 2012
Олексій Горбунов проводить майстер-клас на Одеському кінофестивалі, 17 липня 2012
Олексій Горбунов проводить майстер-клас на Одеському кінофестивалі, 17 липня 2012
Ім'я при народженні Олексій Сергійович Горбунов
Народився 29 жовтня 1961(1961-10-29) (62 роки)
Київ, УРСР, СРСР
Національність українець
Громадянство Україна Україна
Діяльність актор
Alma mater Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1984)
Роки діяльності 1984тепер. час
Дружина Ірина Ковальова
Діти Софія
Анастасія
IMDb ID 0329813
Нагороди та премії
Народний артист України

CMNS: Олексій Горбунов у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Олексі́й Сергі́йович Горбуно́в (нар. 29 жовтня 1961, Київ, Українська РСР, СРСР) — радянський і український актор театру та кіно. Заслужений артист УРСР (1989). Народний артист України (2016).

Життєпис[ред. | ред. код]

Олексій Сергійович Горбунов народився 29 жовтня 1961 року у Києві. Дитинство пройшло на масиві Русанівка. У 1978 році, відразу після закінчення школи, не зміг вступити до Київського Театрального інституту імені Карпенка-Карого, оскільки не був комсомольцем. У 1978—1979 роках працював у театрі імені Лесі Українки монтувальником, підсобним робітником у костюмерному цеху. У театрі завдяки Аді Роговцевій познайомився з її чоловіком — актором і педагогом Костянтином Степанковим.

У 1984 році закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого (курс Костянтина Степанкова). У своєму першому фільмі «Вантаж без маркування» Олексій почав зніматися в день вручення диплома.

У 1984—1995 роках був актором театру-студії кіноактора кіностудії імені Олександра Довженка. У 1985—1987 роках служив у Радянській армії. У 1990-х працював приватним таксистом через кризу на кіностудії Довженка. Повернутися до зйомок у кіно допоміг режисер Володимир Попков, запросивши на роль блазня Шико в багатосерійний телефільм «Графиня де Монсоро».

Працював у театрі-студії кіноактора, у приватному Камерному театрі М. Нестантінера та Київському театрі російської драми ім. Лесі Українки. Вів на українському ТБ програми «Нічний будильник» (1998) і «Чудо-люди» (2008). Грав в антрепризних постановках Олега Меньшикова Театральне товариство 814. Зіграв одну з ролей у серіалі «Гвардія»[1].

Іноді з'являється у відео Optimus Gang з хлопцями-блогерами на YouTube.

Музика[ред. | ред. код]

Організатор і ведучий двох дискотек «Джанкой» і «Джуманджі» в Києві. Працював діджеєм на київських радіостанціях «Континент» та «Ностальжи». Олексій є солістом гурту «Грусть пилота».

Пресслужба Житомирської обласної ради повідомила, що четвертого лютого 2021 року фронтмен гурту «Грусть пилота» разом з іншими учасниками колективу виступав для військовослужбовців 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, членів їх родин, а також курсантів Житомирського військового інституту імені Сергія Павловича Корольова. Артист виконав мініспектакль-концерт[2].

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

3 грудня 2014 року, під час російсько-української війни, відмовився від участі в усіх російських фільмах[3]. Згодом Горбунов заявив, що не розглядатиме можливості роботи в РФ до закінчення війни[4].

Особисте життя[ред. | ред. код]

  • Перша дружина — художниця Світлана Лопухова[5]
    • Донька — Анастасія Горбунова
  • Друга дружина — Ірина Ковальова[6]
    • Донька — Софія Горбунова

Визнання і нагороди[ред. | ред. код]

  • Народний артист України (22 січня 2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю[7]
  • Заслужений артист УРСР (17 червня 1991) — за особистий внесок у соціально-економічний розвиток республіки, відродження національної культури і мистецтва, високу професійну майстерність і активну участь у громадському житті[8]
  • Премія «Золотий орел» за найкращу чоловічу роль у фільмі «12» (2008)[9]
  • Премія Телетріумф у номінації «Актор телевізійного фільму/серіалу (виконавець чоловічої ролі)» (2011)[10]

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

  • 2000 — «Кухня» — Хаген Карлович
  • 2001 — «Гравці» — Швохнєв
  • 2002 — «Сирано» — де Гіш
  • 2003 — «Паразити»
  • 2006 — «Shlem.com»
  • 2010 — «Кам'яний гість» — Лепорелло

Фільмографія[ред. | ред. код]

Кліпи[ред. | ред. код]

  • 2016 — Стольний град — Забери мене (дід)
  • 2016 — Антитіла — Одинак

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Трейлер серіалу на YouTube
  2. Концерт для військовослужбовців - Олексій Горбунов заспівав у Житомирі - izhytomyryanyn.com. izhytomyryanyn.com (укр.). Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
  3. Олексій Горбунов відмовився від участі в усіх російських фільмах. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 3 грудня 2014.
  4. Лащенко, Олександр, Поки війна не закінчиться, я не можу працювати в Росії – Горбунов (укр.), архів оригіналу за 15 квітня 2017, процитовано 14 квітня 2017
  5. Актер алексей горбунов: «когда в семье лад и работа -- в кайф, нервные нити не рвутся, а... (англ.). Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
  6. Эмилия Косничук Когда в семье лад и работа в кайф, нервные нити не рвутся, а сплетаются в тугой жгут [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.], Газета «Факты», Киев. (рос.)
  7. Указ Президента України від 22 січня 2016 року № 18/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
  8. Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 1194-XII від 17 червня 1991 року «Про відзначення молоді республіки державними нагородами Української РСР». Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 24 січня 2016.
  9. Алексей Горбунов. Творческий путь Алексея Горбунова [Архівовано 18 червня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  10. Найбільше нагород «Телетріумфу — 2011» дісталося СТБ [Архівовано 2012-01-22 у Wayback Machine.], telekritika.ua
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 10 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 14 серпня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]