Готтентоти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Готтентоти
Khoikhoi
Літній чоловік готтентот
Кількість біля 125 тис. осіб
Ареал Намібія Намібія
Ботсвана Ботсвана
ПАР ПАР
Близькі до: бушмени
Мова різні койсанські мови
Релігія християнство (протестанти),
традиційні вірування

Готтенто́ти[1] (самоназва кой-коїн «люди людей», кхої) — койсанський народ на південному заході Африки.

Чисельність, територія проживання, поділ на групи, мови і релігія[ред. | ред. код]

Готтентоська жінка з характерною для її представників стеатопігією

Готтентоти живуть у південній і центральній Намібії (100 тис. чоловік), Ботсвані (25 тис. чоловік) і у ПАР (2 тис. чоловік).

Антропологічно готтентоти належать до капоїдної раси. Зараз поділяються на групи наа і метисів-рехобот (рехоботські бастери). Характерною ознакою у готтентотських жінок, як і в деяких інших південноафриканських народів (зокрема, бушменів) є стеатопігія — явище відкладання жиру переважно на сідницях[2].

Розмовляють мовами і діалектами (понад 30) готтентотської (центральної) групи койсанської мовної сім'ї.

Серед готтентотів багато протестантів, хоча зберігаються також і традиційні вірування.

Етнічна історія[ред. | ред. код]

Готтентоти історично населяли західні терени Південної Африки, але міграціями банту були відсунуті на північ. Протягом XVIIXIX століть голландські, англійські та німецькі колонізатори винищили багато племен готтентотів, решту зігнали з їх земель. Колонізація зруйнувала господарство і спосіб життя готтентотів. У 19041907 роках зайнялось стихійне повстання готтентотів проти завойовників, яке було жорстко придушено.

На даному історичному етапі інкорпоруються у суспільство країн, де проживають — працюють переважно в наймах на фермах європейців та в містах.

Khoekhoe prisoners of war in German South-West Africa, 1904

Господарство, культура і соціальна організація[ред. | ред. код]

Традиційне заняття — відгінне скотарство (велика рогата худоба, худоба місцевої довгорогої породи, вівці, кози). Лише у XIXХХ століттях стали освоювати землеробство.

Традиційне поселення — крааль.

Жили сільськими громадами (декілька самостійних родин). Форма влади — вождівство.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гуттентоти // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Стеатопигия // Большой Энциклопедический словарь. 2000.. Архівовано з джерела 11 лютого 2018. Процитовано 10 лютого 2018. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]