Дальстрой

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дальстрой
Дата створення / заснування 13 листопада 1931
Логотип
Голова Suren Arshakunid[1]
Країна  СРСР
Розташування штаб-квартири Магадан
Отримані відзнаки
орден Трудового Червоного Прапора
Час/дата припинення існування 1957
CMNS: Дальстрой у Вікісховищі

Дальбуд (рос. Дальстрой) — державний трест по дорожньому і промисловому будівництву в районі Верхньої Колими (рос. Дальний Север). Створений 13 листопада 1931 року. Головні завдання тресту — пошуки і розробка золоторудних родовищ на території Ольсько-Сеймчанського району Далекосхідного краю, а також будівництво автомобільної дороги від бухти Нагаєва до району золотодобування.

Головне управління тресту розташовувалося на березі бухти Нагаєва в Магадані. Директором Дальбуду з моменту його організації до арешту у грудні 1937 року був Е. П. Берзін.

Дальбуд і ГУЛАГ[ред. | ред. код]

Для забезпечення наявних і запланованих робіт на Дальбуду територіях, де практично не було населення, наказом ОДПУ 287/з від 1 квітня 1932 року був створений Північно-східний виправно-трудовий табір (рос. СВИТЛ).

Формально СВИТЛ перебував у підпорядкуванні ПП ОДПУ по ДВК, який, в свою чергу був підвідомчий ГУЛАГу. Тим не менш, до 1939 року, ГУЛАГ не отримував ніякої інформації про стан справ у Північно-Східному таборі. Перші дані з характеристикою складу ув'язнених надійшли в Обліково-розподільчий відділ Гулагу після передачі Дальбуду в НКВС.

Виробнича спеціалізація[ред. | ред. код]

Основною виробничою спеціалізацією Дальбуду були видобуток золота і олова. Добували також вольфрам, кобальт, вугілля, будівельні матеріали та інші корисні копалини. Велися геологорозвідувальні та ремонтні роботи, здійснювалося дорожнє, цивільне і промислове будівництво.

Структура[ред. | ред. код]

Структура Дальбуду досить складна. До складу Дальбуду входили Управління з видобутку корисних копалин і Управління дорожнього будівництва. У вересні 1935 року на базі Управління з видобутку корисних копалин були організовані Північне і Південне гірничопромислове управління (ГПУ). Згодом було створено ще ряд ГПУ — Західне, Тенькинське, Південно-Західне, Чай-Уринське, Янське, Чаун-Чукотське, Індігірське, Омсукчанське і Чаунське.

Крім Управління дорожнього будівництва в різні роки було організовано ще кілька будівельних управлінь: Геологорозвідувальне, Автотранспортне Управління підсобних господарств, Управління шосейних доріг, Управління Колимо-Індигірського річкового пароплавства, управління перевалочних баз в бухті Находка, в сел. Осетрово.

18 березня 1953 Головне управління будівництва Далекої Півночі було передано в Міністерство металургійної промисловості СРСР, а табірні підрозділи — ГУЛАГу МЮ СРСР.

Начальники Дальбуда[ред. | ред. код]

Умови господарської діяльності[ред. | ред. код]

Умови господарської діяльності Дальбуду відрізнялися від загальноприйнятих у СРСР. У 1931 році постановою Ради Народних Комісарів, Дальстрой був звільнений від податків і зборів. З 1932 року від податків були звільнені також товари, куплені Дальстроєм для власних потреб. Доходи від реалізації товарів, що продаються за комерційними цінами, залишалася в розпорядження тресту. З 1933 року Дальстрою було передано право вільного розпорядження всіма засобами держтрудощадкас на своїй території і доходами, отриманими від реалізації облігацій держпозик. Трест також користувався правом самостійно розпоряджатися лісовими масивами на своїй території.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Широков А. И. Дальстрой: предыстория и первое десятилетие. — Магадан: Кордис, 2000. — 151 с. — ISBN 5-89678-018-4.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. ԽուդավերդյանՀայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.