Дешифратор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Умовне позначення дешифратора
3 на 8 на схемах

Дешифра́тор або деко́дер (англ. decoder) — логічний пристрій, який перетворює код числа, що надійшов на вхід, у сигнал на одному з його виходів.

Вихідними функціями дешифратора є різноманітні конституанти одиниці: . Якщо число представлено у вигляді двійкових розрядів, то дешифратор повинен мати виходів.

Побудова та створення[ред. | ред. код]

Дешифратор довільної складності може бути складено з трьох базових логічних елементів: кон'юнкції, диз'юнкції та заперечення.

Види та класифікація дешифраторів[ред. | ред. код]

За принципом дії розрізняють такі види дешифраторів:

  • Послідовні,
  • Паралельні,
  • Паралельно-послідовні.

Розрізняють дешифратори першого та другого роду:

  1. Дешифратори першого роду реалізують систему функцій, кожна з яких приймає одиничне значення при відповідному одиничному значенні вхідного слова.
  2. Дешифратори другого роду реалізують систему функцій, кожна з яких приймає одиничне значення при визначених діапазонах вхідного слова.

За способом побудови розрізняють:

Лінійні дешифратори
змінних, представляють сукупність не зв'язаних між собою систем збігу на входів, кожна з яких реалізує відповідну конституанту одиниці.
Пірамідальні дешифратори
Будуються за принципом послідовних каскадів: на першому каскаді реалізуються конституанти одиниці для 2 змінних, на реалізуються конституанти одиниці для змінних, при цьому, на вході отримується вихід з попереднього каскаду.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Енциклопедія кібернетики, т. 1, с. 167., с. 257.