Домажир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Домажир
Вигляд на церкву
Вигляд на церкву
Вигляд на церкву
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Яворівський район
Громада Івано-Франківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA46140010100082280
Основні дані
Засноване 1240 (перша згадка)
Населення 711
Площа 0,7 км²
Густота населення 1015,71 осіб/км²
Поштовий індекс 81083
Телефонний код +380 3259
Географічні дані
Географічні координати 49°53′24″ пн. ш. 23°50′25″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
299 м
Водойми р. Домажирка
Місцева влада
Адреса ради 81083, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Домажир
Карта
Домажир. Карта розташування: Україна
Домажир
Домажир
Домажир. Карта розташування: Львівська область
Домажир
Домажир
Мапа
Мапа

CMNS: Домажир у Вікісховищі

Дома́жир — село в Україні, у Яворівському районі Львівської області. Населення становить 711 осіб. Орган місцевого самоврядування — Івано-Франківська селищна рада.

Історія[ред. | ред. код]

Село вперше згадується в літописі за 1240 рік.[1] Боярин Лазар Домажирич, селянського походження, відігравав важливу роль у житті Галицького князівства, зокрема, разом з Івором Милобожичем, був співвласником Коломиї. Давньоруські городища виявлені на південний схід від села, на лівому березі струмка, а також в урочищі Болото над ставком. Після захоплення Галичини польсько-угорськими феодалами, Домажир залишився локальним центром релігійно-культурного життя. Про це свідчать царські ворота пишного оздоблення виконані у кінці XV- половині XVI столітті. Разом з царськими воротами з Волі Добрростанської є одними із двох найстарших збережених в Україні. Їх характерною рисою є зображення в верхньому ряду сюжету причастя апостолів замість Благовіщення.[2]
Власником села в другій половині XVIII століття був канівський староста, син белзького воєводи Микола Василь Потоцький. У 1768 році він видав привілей, зареєстрований у Львові; у документі йдеться про виділення коштів для УГКЦ, які були забезпечені, в тому числі, на його селі Домажирі.[3]

У 2017 році неподалік села у межах природного заповідника «Розточчя» відкрили ведмежий притулок «Домажир», в якому проходять реабілітацію близько десятка ведмедів, яких врятували від жорстокого утримування із притравлювальних станцій, пересувних зоопарків, цирків, готелів і ресторанів[4].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 663 особи, з яких 312 чоловіків та 351 жінка.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 709 осіб.[6]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 99,58 %
польська 0,28 %
білоруська 0,14 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія міст і сіл Української РСР, Львівська область. Яворівський район
  2. Titus D. Hewryk Masterpieces in wood: houses of worship in Ukraine. – New York, 1987, № 65.
  3. Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882. — S. 165—168. (лат.)
  4. Офіційна сторінка ведмежого притулку «Домажир». Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 2 вересня 2019. 
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.