Едуард Август фон Регель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едуард Август фон Регель
нім. Eduard August von Regel
Народився 13 серпня 1815(1815-08-13)
Гота, герцогство Саксен-Гота-Альтенбург, Німецька конфедерація
Помер 27 квітня 1892(1892-04-27) (76 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання Смоленський лютеранський цвинтарd
Країна  Саксен-Кобург-Гота
 Російська імперія
Національність німець
Діяльність ботанік, садівник
Alma mater Боннський університет
Галузь ботаніка
Заклад Імператорський ботанічний сад
Аспіранти, докторанти Egbert Wolfd
Членство Баварська академія наук
Петербурзька академія наук
Леопольдина
Батько Friedrich Ludwig Andreas Regeld
Брати, сестри Gustav Regeld
Діти Регель Альберт Едуардович
Регель Роберт Едуардович
Нагороди
орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня орден Святого Станіслава II ступеня

CMNS: Едуард Август фон Регель у Вікісховищі

Едуард Август фон Регель (нім. Eduard August von Regel, рос. Эдуард Людвигович Регель) — німецький ботанік і садівник. Член-кореспондент Петербурзької академії наук. Таємний радник (з 1887 року).

Автор численних досліджень флори Східного Сибіру, Середньої Азії, Сахаліну, Уссурійського краю. Їм описано понад 1 000 видів рослин, опубліковані монографії з систематики родів Цибуля (Allium), Тюльпан (Tulipa), Зірочки (Gagea), Береза ​​(Betula) та інших. Регель одним з перших став займатися вивченням систематики флори Туркестану за колекціями, які зібрали і доставили російські мандрівники.

Протягом майже 37 років (1855—1892) Регель був співробітником, а з 1875 року і до кінця життя — директором Імператорського ботанічного саду в Санкт-Петербурзі.

Батько Альберта Регеля, Арнольда Регеля, Василя Регеля і Роберта Регеля.

Біографія[ред. | ред. код]

Едуард Август фон Регель народився 13 серпня 1815 року в місті Гота (герцогство Саксен-Гота-Альтенбург) у сім'ї теолога Фрідріха Людвіга Андреаса Регеля. Крім Едуарда в родині було ще 10 дітей. Навчався в Готської гімназії і вже в той час у вільні години займався садівництвом, якому присвятив потім все своє життя. Закінчивши гімназію, Регель став учнем ботаніка в оранжереях герцога Готського.

З 1832 по 1837 рік був волонтером у ботанічному саду Геттінгенського університету і вивчав ботаніку під керівництвом професора Ф. Бартлінга.

У 1837—1839 роках навчався в Боннському університеті та одночасно працював садівником у Боннському ботанічному саду. У 1839—1842 роках працював у Королівському ботанічному саду Берліна. Робота, написана ним в цей час, «Фізіологічне пояснення робіт з садівництва», дала йому популярність і місце головного садівника в ботанічному саду Цюриху (1842). Тут він отримав вчений ступінь доктора філософії і читав лекції в місцевому університеті.

У 1852 році Регель заснував ботанічний журнал «Gartenflora», в якому опублікував безліч робіт з описом нових видів рослин. Разом з Освальдом Геером видавав «Швейцарський журнал для сільського господарства і садівництва» (нім. Schweizerische Zeitschrift für Land und Gartenbau).

Восени 1855 року Регель прибув до Санкт-Петербурга і став працювати в Імператорському ботанічному саду, де посів місце директора з наукових питань і садової частини. Регель не тільки підняв ботанічний сад на висоту одного з кращих садів Європи, а й надав величезні послуги російському садівництву взагалі. У 1871 році Регель за завданням ботанічного саду, головним ботаніком якого він у той час був, зробив тривалу поїздку по країнах Західної Європи з метою вивчення досвіду роботи зарубіжних ботанічних садів, а також задля придбання рослин для потреб сада. Він відвідав Німеччину, Англію, Бельгію, Францію, Австрію, Швейцарію та Італію, зібрав сам в ботанічних екскурсіях 240 видів рослин і придбав, переважно в обмін, 980 видів.[2]

Їм засновані: ботанічний музей і ботанічна лабораторія при саді, акліматизаційний сад в Петербурзі, метою якого була акліматизація плодових і декоративних дерев і чагарників, Імператорське російське товариство садівництва, в якому він був віце-президентом, кілька спеціальних журналів з садівництва, які сам редагував.

У 1872—1874 роках за проектом Регеля і під його керівництвом був створений Адміралтейський сад в Санкт-Петербурзі.[3]

Помер 27 квітня 1892 року в Санкт-Петербурзі, похований на Смоленському лютеранському цвинтарі.

Названі на честь Едуарда фон Регеля[ред. | ред. код]

На честь Регеля названі роди рослин Regelia Schauer — Регелея родини Миртові (Myrtaceae) і Neoregelia L.B.Sm. — Неорегелія родини Бромелієві (Bromeliaceae).

Деякі наукові роботи[ред. | ред. код]

  • Allgemeines Gartenbuch. — Zürich, 1855, 1868. — Т. 1, 2. (лат.)
  • Monographia Betulacearum… — 1861. (лат.)
  • Tentamen florae ussuriensis. — 1861. (лат.)
  • Русская помология, или описание признаков и способ разведения сортов плодовых растений…, ч. 1—2. — СПб., 1868. (рос.)
  • Animandversioes de Plantis vivis nonnulis Horti Botanici Imperialis Petropolitani (лат.) // Тр. Имп. С.-Петерб. бот. сада. — 1871—1872. — Vol. I, fasc. I. — P. 91—100.
  • Revisio specierum Crataegorum, Dracaenarum, Horkeliarum, Laricum et Azalearum (лат.)) // Тр. Имп. С.-Петерб. бот. сада. — 1871—1872. — Vol. I, fasc. I. — P. 103—164.
  • Plantae a Burmeistero prope Uralsk collectae (лат.) // Тр. Имп. С.-Петерб. бот. сада. — 1872. — Vol. I, fasc. II. — P. 253—256.
  • Путеводитель по Императорскому С.-Петербургскому ботаническому саду. — СПб.: Типогр. В. В. Пратс, 1873. — 147 с. (рос.)
  • Alliorum adhuc cognitorum monographia. — 1875. (лат.)
  • Содержание и воспитание растений в комнатах, ч. 1—2. — 7-е изд. — 1898—1904. (рос.)
  • Русская дендрология, или перечисление и описание древесных пород и многолетних вьющихся растений…, вып. 1—2. — 2-е изд. — СПб., 1883—1889. (рос.)
  • Однолетние и двухлетние цветущие растения… — 3-е изд. — СПб., 1885. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. IPNI,  Regel
  2. Отчет Главного ботаника Императорского С.-Петербургского Ботанического сада, статского советника Регеля по заграничной его командировке в Англию, Бельгию, Германию, Австрию и Италию // Тр. Имп. С.-Петерб. бот. сада. — 1872. — Т. I, вып. II. — С. 197—220.
  3. Энциклопедия Санкт-Петербург — Регель Э. Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 30 вересня 2019.