Едуард Басс
| Едуард Басс | |
|---|---|
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | чеськ. Eduard Schmidt |
| Псевдо | Eduard Bass |
| Народився |
1 січня 1888[1][2][…] Прага, Богемське королівство, Долитавщина, Австро-Угорщина[1][2][5] |
| Помер |
2 жовтня 1946[1][2][…] (58 років) Прага, Чехословаччина[1][5] |
| Поховання | Вишеградський цвинтар[6] |
| Країна |
 Австро-Угорщина |
| Діяльність | актор, співак, журналіст, перекладач, письменник наукової фантастики, поет-пісняр, письменник, артист кабаре, редактор, декламатор |
| Галузь | література[2], журналістика[2], акторське мистецтво[2], Декламація[2], Кабаре[2] і переклад[2] |
| Знання мов | чеська[2][7], французька[2] і німецька[2] |
| Роки активності | з 1910 |
| Magnum opus | Klapzubova jedenáctkad і Cirkus Humbertod |
| IMDb | ID 0060052 |
Едуард Басс (ім'я при народженні Едуард Шмідт; 1 січня 1888, Прага — 2 жовтня 1946, Прага) — чеський прозаїк, журналіст, співак і актор.
Біографія[ред. | ред. код]
Едуард Басс народився 1 січня 1888 року в Празі в сім'ї Вацлава Шмідта — власника фабрики щіток поблизу Праги. Після закінчення реального училища молодий спадкоємець відправився представником батьківської фірми до Швейцарії. Деякий час він відвідував Цюріхський політехнічний інститут. Тільки в 1914 році банкрутство батька назавжди звільнило Едуарда Шмідта від обов'язків комівояжера і неприємною для нього перспективи стати фабрикантом. Неприємною з двох причин: по-перше, до цього положення було б важко поєднати радикально-анархічні погляди, які він сповідував після знайомства з літераторами і художниками, групувалися навколо поета-революціонера Станіслава Костки З 1910 року Едуард працював співаком, журналістом та режисером кабаре. З 1921 р. — редактор газети « Lidové noviny», з 1933 р. — її головний редактор.
Творчість[ред. | ред. код]
Серед його творів найвідомішим сьогодні є гумористичний роман для молоді « Клапзубова єдентактка» («Одинадцять» Клапзуби, 1922, про непереможну футбольну команду з 11 братів) та роман « Цирк Умберто» («Цирк Гумберто», 1941, епічна сага про людей, що працюють у цирках).
Його фейлетони, анекдоти, гуморески та сатири черпають свій матеріал переважно з празької мистецької сцени, його репортажі та гротески — також із спорту.
- Fanynka a jiné humoresky , 1917, версія фільму: Чехословаччина 1987 (ТБ, режисер: Ярослав Дудек)
- Jak se dělá kabaret? , 1917 рік
- Náhrdelník : Detektivní komedie o Once aktu, 1917
- Летаки, 1917-19 , 1920
- Případ v čisle 128 a jiné historky , 1921
- Klapzubova jedáctka , 1922 ( 1935, нове видання Вупперталь 2007), екранізація: Чехословаччина 1938 (режисер: Ладіслав Бром), Чехословаччина 1967 (телережисер, режисер: Едуард Гофман)
- Arbes nenapsal, Vrchlickýnezbásnil , літературні пародії 1930
- Umělci, mecenáši a jiná čeládka , 1930
- Šest děvčat Williamsonových
- Potulky pražského reportéra
- Holandský deníček , 1930
- Divoký život Alexandra Staviského , 1934
- Čtení o roce osmačtyřicátém , 1940
- Potulky starou Prahou — vycházelo v letech 1921—1941 , (німець, що прогулюється старою Прагою)
- Цирк Умберто , роман 1941 (німецький цирк Гумберто, 1951), зйомки: Чехословаччина 1988 (серіал, режисер: Франтішек Філіп)
- Lidé v Maringotkách — Též Lidé z maringotek , 1942 (німецька: The Comedy Wagon, 1958), екранізація: Чехословаччина 1966 (режисер: Мартін Фріч)
- Kázáníčka , 1946
- Казковий корабель (німецький, 1959)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #132845679 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Czech National Authority Database
- ↑ а б Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ BillionGraves — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
Література[ред. | ред. код]
- Слізінський Є. Про творчість Едуарда Басса в Польщі : [про пол. переклади чеського прозаїка] / Є. Слізінський // Українське слов’янознавство. – 1974. – Вип. 9. – С. 39-41.
Посилання[ред. | ред. код]
- Коротка біографія ((in Czech))
|
