Енотера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Енотера
Енотера дворічна (Oenothera biennis) - типовий вид роду Енотера
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Миртоцвіті (Myrtales)
Родина: Знітові (Onagraceae)
Підродина: Onagroideae
Триба: Onagreae
Рід: Енотера (Oenothera)
L.
Види

Див.текст

Вікісховище: Oenothera
Діаграма квітки роду Енотера
Oenothera stricta subsp. stricta
Oenothera albicaulis.
Oenothera deltoides subsp. deltoides
Oenothera glazioviana
Oenothera rosea
Oenothera speciosa

Еноте́ра (Oenothéra) — рід квіткових рослин родини онагрових (Onagraceae). Це досить великий рід (понад 100 видів), що включає рослини досить різноманітного вигляду: трави та напівчагарники, гіллясті або не гіллясті, з простими, суцільнокраїми, зубчастими, лопатевими або перисто-розсіченими листками. Рослина відома як декоративна, виведено багато сортів з красивими квітами.

Ботанічний опис[ред. | ред. код]

Квітки яскраві, жовті, білі, червоні або блакитні (іноді смугасті), розміщені у пазусі листків по одному, рідше по два або пучком. Чашечка з чотирма спаяними листками, з довгою чотиригранною трубочкою, віночок з чотирма пелюстками, тичинок 8; маточка з нижньою, чотиригніздою зав'яззю, із стовпчиком з чотирма приймочками.

Плід — коробочка.

Поширення[ред. | ред. код]

Рід енотера, можливо, виник у Мексиці та Центральній Америці,[1][2] та поширився далі на північ у Північну Америку та у Південну Америку. З появою міжнародних поїздок, види зараз можна знайти у більшості регіонах світу із помірним кліматом. У Європі налічується близько 70 інтродукованих видів.[3]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Oenothera drummondii може чути звуки. Так при наближенні бджоли, вміст цукру в нектарі збільшується на 20%.[4]

Види[ред. | ред. код]

Рід нараховує понад 145 видів[5]. Деякі з них:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Raven, P. H. та ін. (1979). An outline of the systematics of Oenothera subsect. Euoenothera (Onagraceae). Systematic Botany. Systematic Botany, Vol. 4, No. 3. 4 (3): 242—252. doi:10.2307/2418422. JSTOR 2418422. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  2. Dietrich, W. та ін. (1997). Systematics of Oenothera section Oenothera subsection Oenothera (Onagraceae). Laramie: The American Society of Plant Taxonomists. ISBN 0-912861-50-9. {{cite book}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  3. Mihulka, S. and P. Pyšek. (2001). Invasion history of Oenothera congeners in Europe: a comparative study of spreading rates in the last 200 years. [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.] Journal of Biogeography 28(5), 597—609.
  4. Олексій Коваленко Рослини-прибульці — Київ, Віхола, 2021 — С. 214
  5. Singh, S., et al. (2012). An updated review on the Oenothera genus. [Архівовано 18 лютого 2017 у Wayback Machine.] J. Chin. Integr. Med 10, 717-25.
  6. NCU-3e. Names in current use for extant plant genera. Electronic version 1.0. Entry for Oenothera L. (англ.) п

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]