Жараракусу
| Жараракусу | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Жараракусу
| ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Bothrops jararacussu Lacerda, 1884 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Lachesis jararacussu | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Жараракусу (Bothrops jararacussu) — отруйна змія з роду Ботропс родини Гадюкові.
Опис[ред. | ред. код]
Загальна довжина досягає 1,6—2 м. Спостерігається статевий диморфізм — самиці більші за самців. Голова витягнута, морда списоподібна. Тулуб стрункий, м'язистий. Забарвлення шкіри має коричнево-жовті кольори з великими темними зигзагами з боків, які облямовані зверху жовтою смужкою.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Полюбляє трав'янисті та чагарникові зарості, розріджені ліси, тримається поблизу водойм. Активна вночі. Харчується дрібними ссавцями та птахами.
Це яйцеживородна змія. Самиці народжують 16—20 дитинчат.
Отруйність[ред. | ред. код]
Отрута досить небезпечна для людини. Смертельних випадків серед людей небагато з огляду на спокійну вдачу та неагресивний характер цієї змії. Отрута також використовується у медицині. При першому взятті отримують 100–300 мг отрути (у сухому вигляді). Рекордна кількість отрути, отримане від однієї змії становило 1 г.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Мешкає у центральній та південній Бразилії, Парагваї, північній Аргентині та південно-східній Болівії.
Джерела[ред. | ред. код]
- Monzel, Markus 2008. Bissunfälle durch Lanzenottern — Gifte, Epidemiologie und Schlangenbiss-Management. Draco 8 (33): 57-65
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
- Kwet, ; A. 2011. «Nitro-Salbe» gegen Giftschlangenbisse. Reptilia (Münster) 16 (90): 3-7