Зигмунд Анчок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Зигмунд Анчок
Зигмунд Анчок
Зигмунд Анчок
Особисті дані
Повне ім'я Зигмунд Юзеф Анчок
Народження 14 березня 1946(1946-03-14)[1] (78 років)
  Люблінець, Люблінецький повіт, Сілезьке воєводство[2]
Зріст 177 см
Вага 79 кг
Громадянство Польща Польща
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1959—1963 Польща «Спарта» (Люблінець)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1963—1971 Польща «Полонія» (Б) 194 (0)
1971—1974 Польща «Гурник» (З) 38 (0)
1975 США «Вісла» (Чикаго) ? (?)
1975—1976 США «Чикаго Кац» ? (?)
1977—1979 Норвегія «Скейд» 14+ (0+)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1965—1973 Польща Польща 48 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
Польща «Спарта» (Люблінець)
Звання, нагороди
Нагороди
золотий хрест Заслуги

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Зигмунд Юзеф Анчок (пол. Zygmunt Józef Anczok; нар. 14 березня 1946, Люблінець, Польща) — польський футболіст та тренер, виступав на позиції захисника. Гравець збірної Польщі, олімпієць.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Зигмунд Анчок розпочав футбольну кар'єру в 1959 році в клубі «Спарта» (Люблінець), в якому виступав до 1963 року. Потім перейшов у «Полонію» (Битом), з якою досяг у своїй кар'єрі найбільшого успіху в національних та міжнародних змаганнях: у сезоні 1964/65 років виграв Кубок Карла Раппана та Кубок Америки, двічі завоював бронзові медалі Екстракляси (1966, 1969), а в 1966 році отримав звання Гравець року за результатами опитування в катовіцькому журналі «Спорт»[3]. У «Полонії» (Битом) виступав до 1971 року і провів за команду 194 поєдинки в польському чемпіонаті.

Після цього Анчок став гравцем тодішнього чемпіона Польщі та володаря кубку Польщі — «Гурника» (Забже), з яким захистив золотий дубль у сезоні 1971/72 років, а також віце-чемпіонство Польщі в сезоні 1973/74 років. У футболці «Гурника» виступав до 1974 року, за цей час у чемпіонаті Польщі провів 38 матчів, загалом же у вищому дивізіоні польського чемпіонату зіграв 232 поєдинки.

У 1975 році виїхав до Чикаго, де виступав у місцевих клубах «Вісла Чикаго» (1975) та «Чикаго Катц» (1975—1976). У 1977 році повернувся до Європи, де став гравцем норвезького клубу Першого дивізіону — «Скейд» (Осло), в якому став першим польським футболістом, а в 1979 році у віці 33-х років завершив кар'єру футболіста.

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Зигмунд Анчок виступав у збірній Польщі з 1965 по 1973 рік і зіграв 48 матчів. Дебютував за збірну 13 жовтня 1965 року на Гемпден-Парк в Глазго в кваліфікації Чемпіонату світу 1966 року проти Шотландії, який завершився перемогою «червоно-білих» з рахунком 2:1. Сильними сторонами Анчока була неймовірною витривалість та швидкість, він часто брав участь в атаках збірної і не обмежувався оборонними завданнями, а свідченням майстерності Анчока в національній збірній були виступи під час турне по Південній Америці в травні 1966 року, де він протистояв відомими бразильськими нападника Пеле і Гаррінчею в матчі з національною збірною Бразилії (поразка 1:4 та 1:2) та нічийний поєдинок (1:1) проти збірної Аргентини в Буенос-Айресі.

27 травня 1971 року в Москві брав участь у прощальному матчі відомого радянського воротаря — Лева Яшина в команді зірок ФІФА разом з Влодзімежом Любанським.

Під час олімпійського турніру в Мюнхені був основним гравцем команди на чолі з Казімєжом Гурським і зіграв в усіх семи поєдинках, включаючи фінальний поєдинок 10 вересня 1972 року на Олімпійському стадіоні в Мюнхені, де польська команда виграла з рахунком 2:1 у чинних олімпійських чемпіонів — збірної Угорщини, завдяки чому вперше в історії стала олімпійськими чемпіонами. У вересні 1972 року отримав Золоту відзнаку ПЗПН[4]. Після цього кар'єру Зигмунда перервали численні травми, у тому числі перелом кісток плеснової кістки, які поїздці на чемпіонат світу 1974 у ФРН, внаслідок чого свій останній поєдинок у збірній Польщі зіграв на Нініан Парк у Кардіффі в кваліфікації чемпіонату світу 1974 року зі збірною Уельсу, де «біло-червоні» програли з рахунком 0:2.

По завершенні кар'єри[ред. | ред. код]

По завершенні кар'єри футболіста працював тренером у рідному клубі «Спарта» (Люблінець), але численні проблеми зі здоров'ям змусили Анчока змінити професію. Деякий період часу працював таксистом. У 2006—2010 роках працював радником міста Люблінець.

З 2014 року член Клубу видатних гравців збірної[5].

Статистика[ред. | ред. код]

У збірній[ред. | ред. код]

Національна збірна Рік Матчі Голи
Польща Польща
1965 3 0
1966 9 0
1967 5 0
1968 1 0
1969 8 0
1970 7 0
1971 5 0
1972 8 0
1973 2 0
Усього 48 0

Досягнення[ред. | ред. код]

«Полонія» (Битом)
  • Кубок Америки
    • Володар (1): 1965
«Гурник» (Забже)
Збірна
Індивідуальні
  • Польща Гравець роки за опитуванням катовіцького журналу «Спорт» (1): 1966

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ 90minut.pl — 2003.
  3. ↑ Najlepszy lewy obrońca w historii polskiej piłki (пол.). pzpn.pl. 10 червня 2014. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
  4. ↑ Sport. 10 września — Dniem Polskiego Piłkarza. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 9 січня 2019.
  5. ↑ Nowi członkowie Klubu Wybitnego Reprezentanta (пол.). pzpn.pl. 14 жовтня 2014. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
1 Костка (в) • 2 Шимановський • 3 Горгонь • 4 Анчок • 5 Цмікевич • 6 Мащик • 7 Шимчак • 8 Шолтисик • 9 Дейна • 10 Любанський (к) • 11 Гадоха • 12 Кмєцик • 13 Краска • 14 Остафинський • 15 Лято • 16 Маркс • 17 Яросик • 18 Шея (в) • 19 Гут • Тренер: Гурський
Польща
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зигмунд_Анчок&oldid=41985091