Каплін Сергій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Миколайович Каплін
Народився 15 грудня 1979(1979-12-15) (44 роки)
Опришки, Глобинський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР→Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Київ
Діяльність політик
Alma mater Національний університет харчових технологій і КНУ імені Тараса Шевченка
Членство Верховна Рада України VIII скликання і Верховна Рада України VII скликання
Посада Народні депутати України 8-го скликання
Партія

Соціал-демократична партія, лідер

Блок Петра Порошенка
Автограф
Сайт sdpkaplin.org.ua/ua/

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Каплін.
Україна Народний депутат України
7-го скликання
УДАР 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014

Картка на сайті Верховної Ради України

Україна Народний депутат України
8-го скликання
Блок Петра Порошенка 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Каплі́н Сергі́й Микола́йович (нар. 15 грудня 1979, Опришки, Глобинський район, Полтавська область, УРСР, СРСР) — український громадський діяч та політик.

Народний депутат України 7-го скликання, секретар Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

З 27 листопада 2014 р. — Народний депутат України 8-го скликання обраний по Виборчому округу № 144, Полтавська область. Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині у с. Опришки, Глобинський район, Полтавська область, Українська РСР, нині Україна. Батько — Каплін Микола Миколайович — ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС, після важкої хвороби на рак помер.[джерело?] Матір — Капліна Ольга Миколаївна, проживає в селі Опришки.

Закінчив Опришківську сільську загальноосвітню школу I—III ступенів і економіко-правовий коледж міста Полтава. Після школи вступив до Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». Згодом отримував освіту в Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка.

У 18 років створив всеукраїнську громадську організацію «Українська ліга молодих підприємців» яка захищала молодих підприємців та їх працівників[джерело?].

З 20 років працював виконавчим директором «Кременчуцького шкіряно-лимарного комбінату».

З 18 до 25 років працював помічником голови Комісії Київради з питань захисту прав споживачів, помічником голови Комітету ВРУ з питань промислової політики. Член правління УСПП[джерело?]. Радник голови Державного комітету з питань розвитку підприємництва та регуляторної політики. Автор багатьох проектів та публікацій.

У 24 роки став директором Агентства з питань міжнародного ділового партнерства «Укрексімцентр».

  • 2006 — обраний президентом Корпорації «Екологічні ресурси». Підприємство 25 років займається проблемами екології та водокористування.
  • 2007 — створив та очолив «Міжнародний інститут проблем води та енергозбереження».
  • 2008 — член Громадської колегії при Міністерстві закордонних справ України.
  • 2011 — лідер «Руху простих людей».
  • 2012 — головний редактор газети «Іскра простих людей».

В період «Помаранчевої революції» очолював Молодіжний страйковий комітет України. Ініціатор «Податкового майдану» у Полтаві.

У 2022 році захистив докторську дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю «Право».[1]

Політична діяльність[ред. | ред. код]

У 2012 році вступив в партію «УДАР Віталія Кличка» Брав участь в парламентських виборах 2012 року в мажоритарному окрузі в місті Полтава як кандидат від «УДАРу» і був обраний народним депутатом. У парламенті був членом фракції «УДАР», секретарем парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони.

У 2014 році на позачергових виборах до Верховної Ради був знову обраний депутатом втому ж виборчому окрузі, але на цього разу Каплін пройшов до парламенту як кандидат від «Блоку Петра Порошенка». В новому складі парламенту став першим заступником голови Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

23 лютого 2016 року депутат Верховної Ради України Сергій Каплін повідомив на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook про вихід зі складу депутатської фракції «Блок Петра Порошенка» та зі складу коаліції депутатських фракцій «Європейська Україна»[2]. Нардеп мотивував своє рішення провалом голосування за відставку уряду Арсенія Яценюка[3][4][5].

Партія Простих Людей[ред. | ред. код]

27 січня 2015 року Сергій Каплін очолив «Партію простих людей»[6][7]. Прес-служба народного депутата повідомила, що Каплін зайнявся формуванням команди, з якою він піде на місцеві вибори. Серед основних завдань партії були вказані боротьба з олігархами і корупцією[8][9][10]. Хоча Громадським рухом «Чесно» було помічено що серед членів та спонсорів партії були люди замішані в корупційних скандалах, як наприклад Сергій Мамяон[11].

6 вересня 2016 року Сергій Каплін оголосив про перейменування «Партії простих людей» в «Соціал-демократичну партію». Обґрунтувавши своє рішення тим, що нова партія буде сівпрацювати в партнерстві з профспілками, тому що сам народний депутат Сергій Каплін є представником Федерація профспілок України в Верховній раді. Варто зауважити що це вже третя Соціал-демократична партія в Україні. Існує також Соціал-демократична партія України (зареєстрована в 1993 році) і Соціал-демократична партія України об'єднана (зареєстрована в 1996 році). При цьому Каплін був депутатом від фракції Блок Петра Порошенка[12][13].

Конфлікт навколо Соціалістичної партії України[ред. | ред. код]

30 вересня 2017 року Сергій Каплін на всеукраїнському з'їзді Соціалістичної партії України був обраний Головою партії. Тим часом в реєстрі політичних партій Міністерство юстиції вносить інше керівництво, яке суперечить рішенням діючої політради СПУ[14]. Мін'юст відмовляється вносити до реєстр зміни, продиктовані рішенням Вищого адміністративного суду[15].Раніше СПУ очолював Олександр Мороз, який у 2012 році передав повноваження голови СПУ Павлу Устенку[16]. У 2014  році на позачерговому ХХ з'їзді СПУ Устенку було висловлено недовіру, а головою СПУ було обрано Миколу Рудьковського. У серпні 2015-го Рудьковського було звільнено з посади за його ж проханням, а головою обрано Миколу Садового. На з'їзді, скликаному Садовим 2017 року, новим Головою СПУ було обрано Капліна. Натомість, політрада та політвиконком СПУ різко засудили спробу «силового» захоплення партії Іллею Кивою.[17] Пізніше на сайті СПУ з'явилася інформація, що обрання Капліна головою СПУ було найбільшою політичною та стратегічною помилкою політсили.

Президентські вибори 2019[ред. | ред. код]

Також під час агітаційної кампанії Виборів Президента України 2019 року фіксувались факти поширення агітаційної продукції від імені Сергія Капліна без вихідних даних, що є порушення законодавства[18][19]

Інциденти за участю Сергія Капліна[ред. | ред. код]

18 листопада 2014 року в ході акції протесту, що проходила біля будівлі Полтавської міськради, Сергій Каплін сокирою вирубав двері в кабінет мера Полтави Олександра Мамая. Після проникнення в кабінет міського голови, Каплін обсипав сіллю приміщення. Протестуючі вимагали якнайшвидшої здачі будинку в експлуатацію. Народний депутат пояснив свої дії тим, що «від народу ні за якими дверима ніколи не сховаєшся» і додав: "Рубаю вікно до Мамая, як Петро I рубав вікно в Європу "[20][21][22].

18 липня 2017 року Сергій Каплін побився з депутатом Ігорем Мосійчуком поруч з будівлею Печерського суду Києва. Інцидент стався під час мітингу, організованого Капліним проти Радикальної партії Олега Ляшко[23][24][25].

Кримінальне переслідування[ред. | ред. код]

14 лютого 2014 року УМВС України в Полтавської області порушила кримінальну справу проти Сергія Капліна за статтею 377 Кримінального кодексу України. Суддя, що розглядала справу проти активістів євромайдану в Полтавській області, звернулася в міліцію із заявою, в якій стверджувалося, що народний депутат погрожував їй під час процесу. Сергій Каплін згодом заявив, що нікому не погрожував, а лише закликав судити відповідно до норм законодавства[26][27].

Критика[ред. | ред. код]

Один із основних противників декомунізації у Верховній Раді, особливо відзначився у захисті назви міста Комсомольська на Полтавщині.[28]

Джерела фінансування[ред. | ред. код]

У 2018 році в мережу потрапила інформація про джерела фінансування Сергія Капліна та його політичної діяльності. В якій вказувалося що крім спонсорства олігарха з оточення Януковича, Сергія Льовочкіна, «відновлювати» соціальну нерівність в Україні допомагає олігарх з оточення того ж Віктора Януковича Курченко.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Сергій Каплін має трьох неповнолітніх дітей від трьох попередніх шлюбів. За словами самого нардепа нині має дружину родом з Полтави[29].

В лютому 2018 року в мережу потрапив запис з єдиного реєстру боржників, який адмініструє Міністерство юстиції України, в якому нардеп Каплін Сергій Миколайович значитися як боржник по виплаті аліментів[30][31][32]. Пізніше Сергій Миколайович спростував дану інформацію заявивши що це «афера» і пообіцяв поговорити з Міністром Юстиції Павлом Петренко «по-чоловічому»[33].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Мистецтво обіцяти, або як Сергій Каплін став одним з наймедійніших полтавських депутатів - yes-poltava.com.ua (укр.). 14 листопада 2022. Процитовано 30 листопада 2022.
  2. ↑ Каплін оприлюднив документи про вихід з коаліції і фракції (документ). ukranews.com. Українські новини. 23 лютого 2016. Архів оригіналу за 24 лютого 2016.
  3. ↑ Два нардепа заявили о выходе из коалиции. korrespondent.net. 17 лютого 2016. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
  4. ↑ Нардепы Каплин и Сугоняко выходят из парламентской коалиции. 112 Украина. 17 лютого 2016. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
  5. ↑ Два депутата из БПП объявили "о выходе из коалиции" в индивидуальном порядке. Зеркало недели. 17 лютого 2016. Архів оригіналу за 7 березня 2017. Процитовано 5 лютого 2018.
  6. ↑ В Украине появился очередной "проект Левочкина" - Сергей Каплин возглавил "Партию простых людей". - Форум Української Правди. Форум Української Правди. Процитовано 25 лютого 2018.
  7. ↑ Непростой Каплин создал и возглавил Партию Простых Людей. Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 25 лютого 2018.
  8. ↑ Каплин возглавил "Партию простых людей". korrespondent.net. 22 червня 2015. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
  9. ↑ Сергей Каплин возглавил Партию простых людей. 112 Украина. 22 червня 2015. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
  10. ↑ Каплин возглавил Партию простых людей и анонсировал ее участие в местных выборах. gordonua.com. 22 червня 2015. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 25 лютого 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ Каплин переименовал свою партию. LB.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 25 лютого 2018.
  13. ↑ Каплин переименовал свою партию. Контракты.UA (ru-RU) . Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 25 лютого 2018.
  14. ↑ admin1. Соціалістична партія України. Офіційний сайт - ПОЛІТВИКОНКОМ СОЦПАРТІЇ ЗАСУДИВ КОРУПЦІЙНІ ДІЇ МІН'ЮСТУ ТА ЧЕРГОВІ МАХІНАЦІЇ З РЕЄСТРАЦІЙНИМИ ДОКУМЕНТАМИ СПУ. socparty.com.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 6 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
  15. ↑ Юристи розповіли про унікальний судовий процес щодо СПУ, яку очолив Кива. Інформатор (uk-UA) . 13 липня 2017. Архів оригіналу за 6 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
  16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. ↑ Киву виключили з “очолюваної ним” Соцпартії. Українська правда. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
  18. ↑ 19 січня 2019 (Алексей Басакин). Общественники пожаловались в полицию на агитацию Мураева, Каплина и Садового. NewsRoom. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 5 травня 2019. (рос.)
  19. ↑ 25 січня 2019 (Павел Федосенко). Общественники пожаловались в полицию на агитацию Бойко и Каплина. NewsRoom. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 5 травня 2019. (рос.)
  20. ↑ "Окно в Европу". В Полтаве нардеп топором вырубил дверь в кабинет мэра. korrespondent.net. 18 листопада 2014. Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 16 лютого 2018.
  21. ↑ Ударовец Каплин топором выбил дверь в кабинет мэра Полтавы. ТСН. 18 листопада 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2018. Процитовано 16 лютого 2018.
  22. ↑ Новоизбранный нардеп устроил погром в кабинете полтавского мэра. Левый берег. 18 листопада 2014. Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 16 лютого 2018.
  23. ↑ Каплин и Мосийчук подрались под Печерским судом. Зеркало недели. 18 липня 2017. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 6 лютого 2018.
  24. ↑ Нардепы БПП и Радикальной партии подрались под Печерским судом. Эспрессо TV. 18 липня 2017. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2018.
  25. ↑ Нардепы Каплин и Мосийчук подрались у Печерского суда - СМИ. УНИАН. 18 липня 2017. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2018.
  26. ↑ Против депутата от УДАРа Сергея Каплина открыли уголовное производство за угрозы судье. korrespondent.net. 14 лютого 2014. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
  27. ↑ На нардепа Каплина завели дело. Левый берег. 14 лютого 2014. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
  28. ↑ Каплін: "Горішні Плавні - це наруга над людьми". 0532.ua. 26 травня 2016. Архів оригіналу за 12 січня 2019. Процитовано 12 січня 2019.
  29. ↑ Сергій Каплін, голова Соціалістичної партії України. Телеканал «Місто» (укр.). Процитовано 6 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  30. ↑ В позорном списке алиментщиков оказались нардеп Каплин и экс-министр Швайка. ТСН.ua (рос.). 6 лютого 2018. Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 16 лютого 2018.
  31. ↑ Каплин задолжал матери его ребенка больше 100 тысяч гривен алиментов. Апостроф (рос.). Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 16 лютого 2018.
  32. ↑ Каплін опинився в реєстрі неплатників аліментів. Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 16 лютого 2018.
  33. ↑ "Это была афера Авакова и Петренко". Каплин заявил, что у него нет задолженности по алиментам. Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 16 лютого 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Довідкові видання
Нормативний контроль
Кандидати на посаду Президента України 2019
Зняли кандидатури
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каплін_Сергій_Миколайович&oldid=42335492