Карлос Гардель
| Карлос Гардель | |
|---|---|
| ісп. Carlos Gardel | |
|
| |
| Carlos Gardel | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Charles Romuald Gardès |
| Дата народження | 11 грудня 1890 |
| Місце народження | невідоме |
| Дата смерті | 24 червня 1935 (44 роки) |
| Місце смерті | Медельїн |
| Причина смерті | авіаційна катастрофа |
| Поховання | цвинтар Ла-Чакарітаd |
| Роки активності | 1912-1935 |
| Громадянство |
 Аргентина |
| Професія |
композитор музикант актор співак |
| Інструменти |
вокал гітара |
| Жанр |
танго мілонга |
| Псевдоніми | El Zorzal Criollo, El Morocho del Abasto, El Mago, El Rey del Tango, El Mudo, El Francesito, El Guachito de Escayola |
| Лейбл | Columbia Records |
| Нагороди | |
| Автограф |
 |
 Файли у Вікісховищі | |
Ка́рлос Гарде́ль (ісп. Carlos Gardel) — аргентинський співак, композитор, актор, один з найвизначніших виконавців танго першої половини XX ст. Місце і дата народження точно невідомі, деякі дослідники вважають, що Гардель народився у Тулузі 11 грудня 1890 року, а інші — у Такуарембо (Уругвай) 11 грудня 1887 року. Загинув 24 червня 1935 в авіакатастрофі у Медельїні. 2003 року за пропозицією уругвайського уряду[1] записи Гарделя було включено до «Пам'яті світу»[2].
Біографія[ред. | ред. код]
Точно не встановлено, чи народився Карлос Гардель у Тулузі (Франція) чи Такуарембо (Уругвай), коли він народився і де вчився, але достеменно відомо, що з 1893 він жив у Буенос-Айресі. 1923 року він отримав громадянство Аргентини.
Ще у дитинстві він став відомим завдяки своєму співу. 1917 року Карлос зіграв свою першу роль у німому кіно «Квітка персика» (ісп. «Flor de Durazno»)[3].
Під час перебування у Монтевідео того ж року Гардель записав пісню «Моя сумна ніч» (ісп. Mi noche triste), яку запропонував своєму другу Еліасу Аліппі використати у п'єсі «Собачі ікла» (ісп. Los dientes del perro). П'єса та пісня Гарделя, яка виконувалася у ній, мали успіх, і хоча вона не була першою піснею у стилі танго, вона стала початком нового етапу у розвитку цього жанру[4]. Карлос Гардель як виконавець та увесь жанр танго-пісні набули великої популярності в Аргентині.
1923 року разом з Хосе Раццано музикант провів турне Уругваєм, Бразилією й Іспанією. У середині 1920-х років дует Гарделя і Раццано розпався. Раццано став імпресаріо Гарделя. Карлос продовжував гастролювати Європою, де виступав у Іспанії (1925) і Франції (1928), а також знявся у кількох кінострічках фірми Paramount. 1929 року він здійснив короткий візит до Італії і 5 лютого повернувся до Франції, де виступив у Паризькій Опері і мав шалений успіх.
Після виступів у Буенос-Айресі Карлос Гардель знову розпочав гастролі Іспанією. 1930 року він повернувся до Франції, де знявся для Paramount у фільмі «Luces de Buenos Aires».
Після короткого повернення до Буенос-Айреса і Монтевідео Гардель почав нове турне, відвідавши французьку Рив'єру, Італію, Лондон, Париж, Відень, Берлін і Барселону. Також він знявся у фільмах «Espérame», «La casa es seria» і «Melodía de arrabal».
1933 року Карлос Гардель повернувся до Буенос-Айреса.
7 листопада 1933 року він ненадовго поїхав до Барселони і Парижу, потім попрямував до США, де дебютував на NBC у Нью-Йорку 30 грудня. 1934 знявся у стрічках «Cuesta abajo», «Mi Buenos Aires querido» і «Tango en Broadway» у Нью-Йорку. Потім музикант ненадовго повернувся до Франції, наприкінці 1934 виступив на NBC та знявся у мюзиклі фірми Paramount «Cazadores de estrellas». 1935 року Гардель зіграв роль у стрічках «El día que me quieras» і «Tango Bar», де заспівав свої найвідоміші хіти. У квітні розпочалося його останнє турне, яке мало пройти у Пуерто-Рико, Венесуелі, Арубі, Кюрасао, Колумбії, Панамі, Кубі і Мексиці, але обірвалося через загибель музиканта у авіакатастрофі.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
- На честь Карлоса Гарделя названо вулицю та станцію метро у Буенос-Айресі, вулицю у Мадриді.
- Датою народження Гарделя вважається 11 грудня — цей день відзначається як Міжнародний день танго.
- 1999 року CAPIF заснувала музичну премію імені Гарделя, яка наразі вважається найвищою музичною нагородою Аргентини.
- 2008 року було відзнято фільм «Гардель 2008» про творчий шлях музиканта[5].
Творчий здобуток[ред. | ред. код]
Пісні[ред. | ред. код]
Карлос Гардель зробив 957 записів 792 різних пісень[6], найвідоміші з них:
- Sos Mi Tirador Plateado (1912)
- Brisas de la tarde (1912)
- Pobre mi madre querida (1912)
- Mi noche triste (1917)
- Flor de fango (1917)
- El Taita del Arrabal
- Desdén (1933)
- Tomo y obligo (1931)
- Lejana tierra mía (1935)
- Silencio (1933)
- Amores de estudiante (1934)
- Golondrinas (1934)
- Melodía de arrabal (1933)
- Guitarra guitarra mía (1935)
- Cuesta abajo (1934)
- Mi Buenos Aires querido (1934)
- Soledad (1934)
- Volver (1935)
- Por una cabeza (1935)
- Sus ojos se cerraron (1935)
- Volvió una noche (1935)
- El día que me quieras (1935)
- Déjà; Folie; Je te dirai; Madame c'est vous; Parlez moi d'amour (французькою мовою)
1991 року було випущено збірку 20 найвідоміших пісень Гарделя, яка стала 4 рази платиновою в Аргентині[7].
Фільмографія[ред. | ред. код]
- Flor de durazno (німий, 1917)
- Encuadre de canciones (10 короткометражок, 1930) — перший звуковий фільм Південної Америки
- Las luces de Buenos Aires (1931)
- Espérame (1932)
- La casa es seria (короткометражка. 1932)
- Melodía de arrabal (1932)
- Cuesta abajo (1934)
- El Tango de Broadway (1934)
- Cazadores de estrellas (1935)
- El día que me quieras (1935)
- Tango bar (1935)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.diputados.gov.ar/dependencias/dcomisiones/periodo-120/120-2864.pdf[недоступне посилання]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 вересня 2009. Процитовано 15 квітня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 лютого 2010. Процитовано 2 грудня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Gobello, José y Bossio, Jorge Alberto, Tangos y letristas tomo 1 pág. 39, 1975, Buenos Aires. Editorial Plus Ultra y García Jiménez, Francisco, Así nacieron los tangos pág. 93, 1981, Ediciones Corregidor
- ↑ Gardel на сайті IMDb (англ.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 2 грудня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www.capif.org.ar/Default.asp?PerDesde_MM=0&PerDesde_AA=0&PerHasta_MM=0&PerHasta_AA=0&interprete=&album=&LanDesde_MM=0&LanDesde_AA=0&LanHasta_MM=0&LanHasta_AA=0&Galardon=P&Tipo=1&ACCION2=+Buscar+&ACCION=Buscar&CO=5&CODOP=ESOP[недоступне посилання з квітня 2019]
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія Гарделя на todotango.com(ісп.)
- Сайт, присвячений Карлосу Гарделю [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.](ісп.)
- Magia Gardeliana(ісп.)
- Біографія Гарделя(ісп.)
- Біографія Гарделя (фр.)
- Дослідження щодо Гарделя [Архівовано 12 грудня 2010 у Wayback Machine.](ісп.)
- Біографія Гарделя(рос.)
- Біографія Гарделя [Архівовано 12 січня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- Сайт, присвячений Карлосу Гарделю [Архівовано 26 липня 2011 у Wayback Machine.](ісп.)
- Народились 11 грудня
- Народились 1890
- Померли 24 червня
- Померли 1935
- Поховані на цвинтарі Ла-Чакаріта
- Танго
- Аргентинські композитори
- Аргентинські музиканти
- Аргентинські співаки
- Аргентинські кіноактори
- Люди на марках
- Жертви авіакатастроф
- Уродженці Тулузи
- Натуралізовані громадяни Аргентини
- Французькі емігранти до Аргентини