Клаус Марія Брандауер
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Клаус Марія Брандауер | |
|---|---|
| Klaus Maria Brandauer | |
 | |
| На Віденському міжнародному кінофестивалі (Viennale), 2009 | |
| Ім'я при народженні | Klaus Georg Steng |
| Дата народження | 22 червня 1943 (80 років) |
| Місце народження | Бад-Аусзее, Ліцен, Штирія[1] |
| Громадянство |
 Австрія |
| Професія | кінорежисер, професор, актор театру, кіноактор, актор, режисер, музикант, педагог |
| Кар'єра | 1966—наш час |
| Заклад | Віденський університет музики й виконавського мистецтва |
| Членство | Німецька кіноакадемія |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0001970 |
 Клаус Марія Брандауер у Вікісховищі | |
Кла́ус Марі́я Бранда́уер (нім. Klaus Maria Brandauer, ім'я при народженні Klaus Georg Steng; нар. 22 червня 1943[2] Бад-Аусзеє, Штирія) — австрійський актор театру та кіно, лауреат та номінант[Вин. 1] престижних світових кінопремій.
Біографія[ред. | ред. код]
Клаус Марія Брандауер народився 22 червня 1943 (за іншими відомостями у 1944[3]) в м. Бад-Аусзеє, федеральна земля Штирія на південному сході Австрії, у родині німецького митника Georg Steng та австрійки Maria Brandauer. Ім'я при народженні Klaus Georg Steng. Перші роки юності провів з бабусею та дідусем в Альтаусзеє, пізніше жив з батьками, зокрема, в Баден Кель і Гренцах-Вілен, землі Баден-Вюртемберг, неподалік від Базеля. Після закінчення в 1962 середньої школи, молодий Брандауер почав відвідувати Штутгартську вищу школу музики і театру, проте перервав навчання після двох семестрів. 1963[4] одружується на подрузі дитинства Карині Катерині Мюллер[de] (нім. Karin Katharina Müller)[Вин. 2]. 1964 народився син Крістіан, зараз композитор[6].
У липні 2007 у берлінський Церкві святого Миколая побрався шлюбом з Наталі Крен (нім. Natalie Krenn). У травні 2014 в них народився син Фердинанд.
Клаус Марія Брандауер нині живе в Альтаусзее, Відні, Берліні та Нью-Йорку. Вільно володіє п'ятьма мовами: німецькою, італійською, угорською, англійською та французькою.
Творча діяльність[ред. | ред. код]
Після Штутґартської школи почав працювати в Тюбінгені[7], де у 1963 дебютував у шекспірівський «Міра за міру» (роль Клавдіо), постановки Державного театру Вюртемберг-Гогенцоллерн. З 1972 член трупи у віденському Бурґтеатрі. Із початку 1970-х Брандауер стає одним з найвідоміших акторів німецькомовного світу.
На міжнародному рівні став відомим з 1981 у картині Мефісто, роль Хендріка Хефгена, за сценарієм Клауса Манна, угорського режисера Іштвана Сабо. Далі були дві інших співпраці з Сабо: Полковник Редль (1984) і Хануссен (1988). Всі три фільми номінувалися на Оскар, як найкращий іноземний фільм, а Мефисто отримала нагороду.
Творчі нагороди за роками[ред. | ред. код]
Лауреат[ред. | ред. код]
- 1982 Премія «Давид ді Донателло» найкращому іноземному актору (Мефісто/Mephisto)
- 1985 Deutscher Filmpreis, премія за найкращу чоловічу роль (Полковник Редль/Oberst Redl)
- 1986 Золотий глобус, за найкращу чоловічу роль другого плану (З Африки/Out of Africa)
- 1986 Kansas City Film Critics Circle, за найкращу чоловічу роль другого плану (З Африки/Out of Africa)
- 1986 Національна рада кінокритиків США, за найкращу чоловічу роль другого плану (З Африки/Out of Africa)
- 1988 Bayerischer Filmpreis, за найкращого актора (Пекуча таємниця/Burning Secret)
Номінант[ред. | ред. код]
- 1982 Премія BAFTA, за найкращий дебют (Мефісто/Mephisto)
- 1986 Премія «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану (З Африки/Out of Africa)
- 1986 Премія BAFTA, за найкращу чоловічу роль другого плану (З Африки/Out of Africa)
- 1988 Премія Еммі, за найкращого актора (Хануссен/Hanussen)
- 2000 Прайм-тайм Еммі, за найкращого актора другого плану у серіалі або телефільмі (Познайомтеся з Дороті Дендридж/Introducing Dorothy Dandridge)
- 2000 Золотий глобус, за найкращу чоловічу роль другого плану у міні-серіалу або телефільмі (Познайомтеся з Дороті Дендридж/Introducing Dorothy Dandridge)
Інші творчі відзнаки[ред. | ред. код]
- 1987 Берлінський кінофестиваль, Почесний приз Berlinale Camera Award
- 1995 19-й Московський міжнародний кінофестиваль, Приз Андрія Тарковського та Спеціальний приз журі (Маріо і чарівник/Mario und der Zauberer)
Фільмографія (вибірково)[ред. | ред. код]
Станом на червень 2017 Клаус Марія Брандауер брав участь як актор у створенні 64-ти та як режисер 4-х кіно- та телевізійного фільмів[8].
| Назва фільму українською | Оригінальна назва | Рік виходу | Роль у фільмі |
|---|---|---|---|
| Вимирання (ТБ) | Die Auslöschung | 2013 | Ernst Lemden |
| Дивна справа Вільгельма Райха | Der Fall Wilhelm Reich | 2012 | Wilhelm Reich |
| Маніпуляція | Manipulation | 2010 | Urs Rappold |
| Тетро | Tetro | 2009 | Карло |
| Познайомтеся з Дороті Дендридж (ТБ) | Introducing Dorothy Dandridge | 1999 | Отто Премінґер |
| Рембрандт | Rembrandt | 1999 | Рембрандт |
| Маріо і чарівник | Mario und der Zauberer | 1994 | Кіполла |
| Російський відділ | The Russia House | 1990 | Данте |
| Павутиння | Das Spinnennetz | 1989 | Бенджамін Ленц |
| Пекуча таємниця | Burning Secret | 1988 | Барон Олександр фон Хауенштайн |
| Гануссен | Hanussen | 1988 | Eric Jan Hanussen |
| З Африки | Out of Africa | 1985 | Брор Бліксен / Ганс Бліксен |
| Плавучий маяк | The Lightship | 1985 | Captain Miller |
| Полковник Редль | Oberst Redl | 1984 | Альфред Редль |
| Ніколи не кажи ніколи | Sag niemals nie | 1983 | Maximilian Largo |
| Дитячий сад | Детский сад | 1983 | німецький офіцер |
| Мефісто[9] | Mephisto | 1981 | Гендрік Гофген |
| Деррік (серіал) | Derrick | 1974—1998 | Erich Forster |
| Оскар Вайльд (ТБ) | Oscar Wilde | 1972 | Оскар Вайльд |
| Зв'язковий із Зальцбурга | The Salzburg Connection | 1972 | Johann Kronsteiner |
| Приборкання норовливої (ТБ) | Der Widerspenstigen Zähmung | 1971 | Petrucchio |
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Карін Брандауер — перша дружина Клауса Марія Брандауера |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118815555 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ IMDb. Архів оригіналу за 25 Березня 2016. Процитовано 21 Червня 2015.
- ↑ KinoFilms.ua
- ↑ mathilde. Архів оригіналу за 11 Липня 2018. Процитовано 21 Червня 2015.
- ↑ aeiou. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 червня 2015.
- ↑ deutsches-filmhaus
- ↑ prisma. Архів оригіналу за 23 Листопада 2015. Процитовано 21 Червня 2015.
- ↑ KinoFilms.ua (фільмографія)
- ↑ Мефістофель
Джерела з інтернету та література[ред. | ред. код]
- Брандауер // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Клаус Марія Брандауер на сайті IMDb (англ.)
- Клаус Марія Брандауер на сайті Kino-teatr.ua
- The New York Times [Архівовано 11 Березня 2016 у Wayback Machine.]
- whoswho [Архівовано 15 Квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Національна бібліотека Німеччини [Архівовано 8 Березня 2016 у Wayback Machine.]
- Der Charme der Masslosigkeit. Klaus Maria Brandauer wird 70 Neue Zürcher Zeitung 22 червня 2013
- Neue Zürcher Zeitung, фото [Архівовано 10 Березня 2016 у Wayback Machine.]
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ Номінація — процес відбору найкращих витворів або осіб для присудження нагород, звань
- ↑ Карина Катерина Брандауер (нім. Karin Katharina Brandauer; * 14 жовтня 1945, Альтаусзее, Штирія—† 13 листопада 1992, Відень) сценарист, режисер. Померла у віці 47 років від раку. Похована в її рідному місті Альтаусзее[5].
| |||||||||||||||||
| |||||||||||
/mh044-08brandauer.jpg){kind=link}
Категорії:
- Народились 22 червня
- Народились 1943
- Уродженці Штирії
- Лауреати премії «Золотий глобус»
- Лауреати премії «Давид ді Донателло» найкращому іноземному актору
- Австрійські кіноактори
- Австрійські театральні актори
- Лауреати премії Deutscher Filmpreis
- Актори, які зіграли роль Гая Юлія Цезаря
- Актори, які зіграли роль Сірано де Бержерака