Костел святого Казимира (Львів)
| Костел святого Казимира (Львів) | |
|---|---|
 | |
| 49°50′43″ пн. ш. 24°02′08″ сх. д. / 49.8454389° пн. ш. 24.0358222° сх. д.Координати: 49°50′43″ пн. ш. 24°02′08″ сх. д. / 49.8454389° пн. ш. 24.0358222° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |
 Україна, Львів |
| Початок будівництва | 1630, 1656 |
| Кінець будівництва | 1664 |
| Будівельна система | блочний каміньd |
| Належність | УГКЦ |
| Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Адреса | вул. Кривоноса, 1 |
| Епонім | Казимир Святий |
  Костел святого Казимира (Львів) (Україна) | |
 | |
 Костел святого Казимира у Вікісховищі | |
Храм священномученика Климентія Шептицького — пам'ятка архітектури XVII століття у Львові. Колишній костел в різний час носив різні назви: Святої Катерини, місіонерський, милосердя, Святого Казимира. Розташований у центральній частині міста, на вулиці Максима Кривоноса, 1 (колишні польські назви вулиці — Архієпископська і Театинська), поблизу розташований Костел кармеліток босих.
Історія[ред. | ред. код]
На цьому місці 1630 року було засновано дерев'яний костел і монастир. Кошти надав Мнішек, земельну ділянку — Софія Теофіла Данилович[1]. Костел і монастир згоріли під час штурму загонами Максима Кривоноса львівської цитаделі — Високого замку в 1648 році.
Храм побудовано в 1656–1664 роках для ченців римо-католицького ордена францисканців-реформатів. Кошти для будівництва надав Миколай Беґановський[1], який пізніше був тут похований та існувала його надгробна таблиця[2].
1783 — переданий австрійською владою для організації шпиталю черницям сестрам милосердя, які мали поблизу власний костел.
На початку 1920-х років на передсінні храму був портрет та барокова епітафія фундатора прилеглого шпиталю Францішека Завадзького (†1745). На хорах були портрети фундаторів та латинського архиєпоскопа Миколая Вижицького[1].
Будівля перебуває у власності Львівського державного університету внутрішніх справ.
Архітектура[ред. | ред. код]
Костел скромний, бароковий; до нього прибудований монастирський притулок для сиріт. Стилістика костелу зазнала впливу художнього образу римської церкви Іль Джезу. Будівля виконана в камені, однонавна, прямокутна в плані, з витягнутою апсидою. Зверху храм накритий двосхилим дахом і увінчаний сигнатуркою. Головний фасад костелу Святого Казимира завершений фронтоном у стилі бароко.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Mieczysław Orłowicz Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 184.
- ↑ E. Latacz Bieganowski Mikołaj h. Grzymała (1601-1674) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 29. (пол.)
Література[ред. | ред. код]
- Островский Г. С. Львов / Г. С. Островский. — 2-е изд., перераб. и доп. — Ленинград: Искусство, 1975. — С. 113. (рос.)
- Пам'ятники містобудування і архітектури Української РСР. — Київ: Будівельник, 1983–1986. Том 3. — С. 77.
- Ryszard Chanas, Janusz Czerwiński Lwów, Przewodnik turystyczny. — Wrocław: Ossolineum, 1992. — ISBN 83-04-03913-3. (пол.)
- Bartłomiej Kaczorowski Zabytki starego Lwowa, wyd. Oficyna Wydawnicza, Warszawa 1990, ISBN 83-85083-02-2. (пол.)
- Mieczysław Orłowicz Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 184. (пол.)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
