Куприт
| Куприт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Cpr[2] |
| Хімічна формула | Cu₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 4.AA.10[3] |
| Dana 8 | 4.1.1.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | кубічна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | мідь[4] |
 Куприт у Вікісховищі | |
Купри́т (рос. купри́т; англ. cuprite, ruby copper, red copper ore, red glassy copper; нім. Cuprit m, Kuprit m) — мінерал класу оксидів і гідрооксидів каркасної будови. Червона мідна руда.
Назва — від лат. cuprum — «мідь» (Wilhelm Ritter von Haidinger, 1845). Стара українська назва куприту — мідянець.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: Cu2O. Склад (%): Cu — 88,82; O — 11,18. Домішки Zn, Pb, Fe (до десятих часток %), Cd, Sn, Bi, Ge, In (сліди).
У залежності від морфології і складу виділяються такі відміни куприту:
1. Халькотрихіт — волосоподібні або голкоподібні кристали, які можна розглядати як фігури росту куприту. Це утворення з тонких кубічних кристалів, витягнутих паралельно одній з кристалографічних осей. У тих випадках, коли халькотрихіт утворює сітчасті агрегати, його виділяють під назвою мідні квіти.
2. Цеглиста мідна руда, яка являє собою суміш куприту, окислів заліза і глинистої речовини.
Кристалографія[ред. | ред. код]
Сингонія кубічна, вид симетрії пентагон-триоктаедричний.
Агрегати і габітус[ред. | ред. код]
Куприт утворює суцільні, зернисті, інколи землисті агрегати, а також дрібні кристали октаедричного, рідше кубічного і додекаедричного габітуса.
Фізичні властивості.[ред. | ред. код]
Куприт забарвлений у різні відтінки червоного кольору. Спостерігаються карміновочервоні відтінки. Риса коричнево-чорна.Блиск алмазний. Іноді напівпрозорий. Густина 6,14.
Спайність недосконала. Твердість 3,5-4.
Утворення і родовища[ред. | ред. код]
За своїм походженням куприт — типовий екзогенний мінерал, який виникає у верхніх горизонтах мідних родовищ як продукт вивітрювання мідних сульфідів. Асоціює з самородною міддю, малахітом, азуритом, халькозином, хризоколою. Відомий також в мідянистих пісковиках. Зустрічається на Уралі (РФ), в ФРН, у родовищах Шессі поблизу Ліона у Франції, звідки відомі кристали розміром до 3 см, Великій Британії, Австралії, США.
Збагачується після сульфідизації флотацією, аналогічно ковеліну.
Рідкісні прозорі кристали використовуються як дорогоцінний камінь.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Куприт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Куприт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Cuprite — Webmin [Архівовано 29 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Куприт в базі webmineral.com [Архівовано 26 квітня 2019 у Wayback Machine.]
