Курма (аватара)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курма
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Індуїзм
Категорія КатегоріяПортал Портал

Курма — друга канонічна аватара Вішну, його інкарнація в образі черепахи

Історія[ред. | ред. код]

Боги індуїзму дуже часто вступають у битву з демонами. Демони практикують суворий аскетизм, здобуваючи при цьому всілякі здібності, властиві богам, і тоді оголошують богам війну. В одному з таких випадків, коли демони здобули перемогу над богами, боги звернулися до Вішну з проханням допомогти їм повернути колишню міць. Вішну порадив богам укласти перемир'я з демонами і почати збивати океан з метою видобутку нектару Амрі́ти, що зробить їх безсмертними.

Тоді боги уклали мир з Асурами (Asuras), разом з демонами зібрали усі види рослин і трав і кинули їх в океан, підняли велику гору Мандару (Mandara) і використовували її як колотівку (стрижня для збовтування), а змію Васукі (Vasuki) як канат для обертання стрижня.

Але Земля почала опускатися під вагою гори. Тоді Вішну прийняв форму гігантської черепахи й спустився під гору Мандару. Його гігантський панцир слугував як опора, на якій гора могла обертатись. З океану з'явився нектар, що дав безсмертя і могутність богам.

Іконографія[ред. | ред. код]

В іконографічному представленні даної інкарнації Вішну зображується напівчерепахою-напівлюдиною, нижня його половина черепашача. Він несе у двох руках мушлю і колесо, у той час як дві інші руки в благодатній і захисної позиціях.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — К. : Либідь, 1996.
  • Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — К. : Либідь, 2000-2002-2006. — 592 с. — ISBN 966-06-0245-6.

Посилання[ред. | ред. код]